Решение № 140285756, 02.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2026 року м. Рівне№460/10601/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 23.04.2025 року № 172850032131 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах визначених пунктом першим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 період строкової служби з 17.05.1986 по 04.05.1988 роки та період роботи з 16.06.1988 по 21.07.1992 роки до пільгового стажу за Списком №1 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах визначених пунктом першим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 15.04.2025 року (дати звернення).

На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 15.04.2025 звернувся про призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначених пунктом першим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області рішенням від 23.04.2025 року № 172850032131 відмовив позивачу у призначенні пенсії, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж. Відтак, до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано період роботи в Рівненському заводі тракторних агрегатів за архівною довідкою виданою КУ «Трудовий архів Рівненської міської ради» від 24.02.2025 №681/04-02 з 16.06.1988 по 21.07.1992, оскільки підприємство ліквідовано. Позивач вважає рішення Відповідача від 23.04.2025 року № 172850032131 є протиправним та підлягає скасуванню. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою судді Махаринця Д.Є. від 01.07.25 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами письмового провадження.

16.09.2025 року на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року проведений повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку з відстороненням від посади судді Рівненського окружного адміністративного суду судді Махаринця Д.Є.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи №460/10601/25 дану справу передано на розгляд судді Нор У.М.

Ухвалою суду від 18.09.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №46010601/25 до судді Нор У.М.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що до пільгового стажу за Списком 1 не зараховано період роботи на Рівненському заводі тракторних агрегатів за архівною довідкою виданою КУ Трудовий архів Рівненської міської ради від 24.02.2025 №681/04-02 з 16.06.1988 по 21.07.1992, оскільки підприємство ліквідовано. Відповідно, 23.04.2025 Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області винесено рішення, яким відмовлено Позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №1), оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу. Таким чином просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

15.04.2025 року позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначених пунктом першим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області рішенням від 23.04.2025 року № 172850032131 відмовив позивачу у призначенні пенсії, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж. В рішенні зазначено , що до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано період роботи в Рівненському заводі тракторних агрегатів за архівною довідкою виданою КУ «Трудовий архів Рівненської міської ради» від 24.02.2025 №681/04-02 з 16.06.1988 по 21.07.1992, оскільки підприємство ліквідовано.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про пенсійне забезпечення громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За приписами ч. 1-2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З матеріалів справи, а саме з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , суд встановлено, що позивач з 16.06.1988 був прийнятий на роботу учнем обрубника 1 розряду в цех. №21 ливарного виробництва № 2 відповідно до наказу від 16 червня 1988 року № 475.

Відповідно до наказу від 22 липня 1988 року № 893-к по Рівненському заводу тракторних агрегатів, ОСОБА_1 , учню обрубника, було присвоєно 2 розряд обрубника з врахуванням 20% за шкідливі умови праці з 13 липня 1988 року.

Відповідно до наказу про припинення трудового договору від 21 липня 1992 року № 482 по Рівненському заводу тракторних агрегатів, ОСОБА_1 , обрубник 2 розряду термообрубної дільниці ливарного цеху № 21, був звільнений з роботи у зв`язку з переходом на іншу роботу з 21 липня 1992 року.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача заповнена відповідно до норм чинного законодавства не містить виправлень таким чином відповідачем протиправно не зараховано даний період роботи до пільгового стажу позивача.

Також дані записи трудової книжки підтверджено довідкою від 24.02.2025 №681/04-02 виданою КУ «Трудовий архів Рівненської міської ради».

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р. передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинний на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих, місць за умови праці після 21.08.1992 р.

Тобто в період роботи позивача необхідно застосовувати Список 1, який був чинний у цей період.

Відповідно до постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, у розділі XII «Металообробка» підрозділ 1 «Ливарне виробництво» посада яку займав позивач входили до Списку № 1.

З матеріалів справи, а саме з архівного витягу 24.02.2025 №681/04-02 виданою КУ «Трудовий архів Рівненської міської ради» судом встановлено, що позивачу з 22 липня 1988 року встановлено доплату у розмірі 20% за шкідливі умови праці.

Проте у зв`язку з Постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року "Про проголошення незалежності України" (1427-12) та прийняттям Акта проголошення незалежності України, Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12 вересня 1991 року N 1545-XII було встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції (888-09) і законам України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 було затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається) та Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже з урахуванням Постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року, з 11.03.1994 року підлягає застосуванню Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162.

Вказаний Список №1 діяв в період роботи позивачки.

Згідно пункту 2 Порядку застосування Списків № 1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженогоНаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списком №1, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

До пільгового стажу зараховується увесь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць після 21.08.1992 року. (Постанова КМУ № 442 від 01.08.1992р.).

Вказаний Порядок передбачає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 рокута за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Пунктом 3наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 09.07.2009 року № 261 "Про затвердження змін до Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництві, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовують Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці, за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить висновку, що позивачкою підтверджено належними та допустимими доказами факт виконання робіт які підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Щодо не зарахування до пільгового стажу роботи позивача за списком № 1 періоду служби в армії суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 останній з 17.07.1986 по 08.05.1988 проходив військову службу.

Суд зазначає, що умовою для зарахування військової служби до пільгового стажу в даному випадку є факт наявності станом на момент призову на військову службу працевлаштування на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Однак в матеріалах справи відсутні докази що на момент призову на військову службу позивач був працевлаштований на посаді із шкідливими умовами праці.

Таким чином суд доходить висновку про правомірність відмови пенсійного органу до пільгового стажу позивача періоду військової служби з 17.05.1986 по 04.05.1988.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є протиправними та підлягає скасуванню.

Разом з цим позов у частині вимог щодо зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах задоволеним бути не може, з урахуванням наступного.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

За таких обставин, суд, з метою ефективного поновлення прав позивача, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву позивача від 15.04.2025 про призначення пільгової пенсії за Списком № 1.

Так, обов`язковою ознакою рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов`язків. Прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати період роботи з 16.06.1988 по 21.07.1992 до пільгового стажу за Списком №1 та про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 23.04.2025 року №172850032131 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах визначених пунктом першим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 16.06.1988 по 21.07.1992 роки до пільгового стажу за Списком №1 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2025 про призначити пенсію за віком на пільгових умовах визначених пунктом першим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 02 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, буд. 10,м. Фастів,Фастівський р-н, Київська обл.,08500, ЄДРПОУ/РНОКПП 22933548)

Суддя У.М. Нор