Постановление суда № 140285692, 02.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень

02 жовтня 2026 р. Р і в н е№460/42710/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О. розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення суду від 17.02.2023 у адміністративній справі №460/42710/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) перебувала на розгляді адміністративна справа №460/42710/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 у справі №460/42710/22 (далі - рішення суду або судове рішення) суд вирішив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 25.03.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 25.03.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Зазначене рішення суду набрало законної сили 21.03.2023.

22.06.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статтей 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого 17.02.2023 у справі №460/42710/22 та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у справі №460/42710/22. Вказану заяву позивач обгрунтовує тим, що станом на дату подачі цієї заяви рішення суду від 17.02.2023 у справі №460/42710/22 залишається невиконаним відповідачем, зокрема щодо не нарахування та не виплати позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), як це визначено у рішенні суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.06.2026 вказану заяву передано головуючому судді Дорошенко Н.О.

24.06.2026 ухвалою суду задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/42710/22 у строк до 24.07.2026.

20.07.2026 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду від 17.02.2023 у справі №460/42710/22. У поданому звіті відповідач вказав, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок пенсії, внаслідок якого з 25.03.2022 розмір доплати із застосуванням двох мінімальних заробітних плат за відповідний рік становить 6500,00*2-13000,00 грн, з 01.01.2025 розмір доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення обраховано відповідно до статті 45 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» - 2361,00 грн, а з 01.01.2026 відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» 2595,00 грн., що підтверджується рішеннями про перерахунок пенсії. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік», Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудні 2024 року №1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення», Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік», Постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 року №48 «Деякі питання здійснення у 2026 році доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» було проведено звірення з Єдиним державним демографічним реєстром та оскільки у даному реєстрі наявні відомості, що позивач проживав станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. в зоні гарантованого добровільного відселення, то Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було встановлено йому з 01.01.2025 підвищення до пенсії у розмірі 2361,00 грн., як визначено ст. 45 Закону України Про Державний бюджет на 2025 рік, та з 01.01.2026 - підвищення до пенсії у розмірі 2595,00 грн., як визначено ст. 29 Закону України Про Державний бюджет на 2026 рік, що підтверджується рішеннями про перерахунок пенсії. Відтак, вважає що рішення суду виконано відповідачем у повному обсязі.

Розпорядженням керівника апарату суду від 14.09.2026 №875 на підставі пунктів 2.3.41, 2.3.43, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 №1 (зі змінами), у зв`язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Дорошенко Н.О., головуючої судді у справі №460/42710/22, та з урахуванням рішення зборів суддів від 14.07.2026 (протокол зборів №2) призначено повторний автоматизований розподіл справи №460/42710/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2026 справу №460/42710/22 передано на розгляд судді Максимчуку О.О.

Відповідно до частини 1 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на наведене положення норм права, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданого відповідачем звіту про виконання судового рішення без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу звіту про виконання судового рішення, дослідивши докази подані до такого звіту, а також матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-2 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами 1-2 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За змістом частин 1-2 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

В ході розгляду заяви та вирішення питання про прийняття звіту відповідача суд з наявних у матеріалах заяви розрахунків/перерахунків пенсії позивача встановив, що на виконання рішення суду від 17.02.2023 у справі №460/42710/22 Головним управлінням ПФУ в Рівненській області з 25.03.2022 здійснено перерахунок пенсії позивача з урахування доплати до пенсії передбаченої статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат за відповідний рік, яка становила 13000,00 грн (6500,00*2), з 01.01.2025 розмір доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення обраховано відповідачем відповідно до статті 45 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» у розмірі 2361,00 грн, а з 01.01.2026 відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» у розмірі 2595,00 грн.

Зі змісту поданої заяви слідує, що позивач фактично не заперечує здійснення відповідачем перерахунку пенсії та нарахування підвищення до пенсії на виконання рішення суду, однак не погоджується з його розміром починаючи з 01.01.2025, який, як зазначає позивач, повинен розраховуватись з розміру двох мінімальних заробітних плат за відповідний рік.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок пенсії позивача та здійснено виплату підвищення до пенсії за період з 25.03.2022 по 31.12.2024 року саме у розмірі двох мінімальних заробітних плат, установлених законом на 1 січня відповідного календарного року.

Водночас, з 01.01.2025 відповідач, посилаючись на статті 45 та 26 Законів України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року №1524, від 14 січня 2026 року №48, визначив інший розмір відповідної доплати, ніж той, який, на думку позивача, повинен виплачуватися відповідно до рішення суду.

З цього приводу суд зазначає, що починаючи з січня 2025 року змінювалось правове регулювання нарахування та виплати присудженого позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зокрема, статтею 45 Закону №4059-ІХ установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.

Також, відповідно до приписів положень статті 29 Закону №4695-ІХ, згідно яких установлено, що у 2026 році доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 2595 гривень.

З урахуванням наведених положень Законів України Про Державний бюджет України відповідачем і здійснювалось нарахування та виплата позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.

При цьому суд звертає увагу, що у межах даного провадження не вирішується питання про правильність чи неправильність застосування відповідачем зазначених нормативно-правових актів, оскільки таке питання виходить за межі предмета розгляду заяви про встановлення судового контролю.

У свою чергу суд зауважує, що предметом розгляду під час вирішення заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, є не правильність застосування відповідачем норм матеріального права після ухвалення рішення суду, а встановлення факту його виконання чи невиконання.

Водночас у випадку, якщо заявник вважає неправильним застосування відповідачем статтей 45 та 26 Законів України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», «Про Державний бюджет України на 2026 рік», а також постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року №1524, від 14 січня 2026 року №48, то така незгода особи з правовою оцінкою суб`єкта владних повноважень щодо застосування нового законодавства сама по собі не свідчить про невиконання судового рішення та не є достатньою правовою підставою для застосування процесуальних заходів судового контролю.

Суд зауважує, що у разі якщо особа вважає, що після виконання рішення суду суб`єкт владних повноважень неправильно застосував нові норми матеріального права або безпідставно визначив інший розмір належної їй виплати, такий спір має вирішуватися у встановленому законом порядку шляхом оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а не шляхом використання процедури судового контролю, оскільки суд не наділений повноваженнями під час вирішення питання, передбаченого статтею 382 КАС України, фактично вирішувати новий адміністративний спір щодо правомірності визначення розміру пенсійної виплати після зміни законодавства.

Оскільки із матеріалів справи та поданого відповідачем звіту слідує, що відповідач здійснив дії, спрямовані на виконання рішення суду, а між сторонами виник спір виключно щодо правової оцінки подальшого застосування законодавства, таким чином суд приходить до висновку,що наявні підстави для прийняття поданого відповідачем звіту.

Відповідно до частини 1 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти поданий Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 по справі №460/42710/22.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали)

Повний текст ухвали складений і підписаний судом 02 жовтня 2026 року.

Суддя Олександр МАКСИМЧУК