Решение № 140285120, 02.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5135/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О. О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, щодо недоплати ОСОБА_1 в повному обсязі коштів стягнутих на його користь, як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.04.2021 по 12.01.2023 у розмірі 157695,82 грн, відповідно постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 420/6591/23, що виникла завдяки стягненню та не компенсації податку з доходів фізичних осіб в розмірі 18%, та утриманні військового збору в розмірі 5%;

- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 недоплачені кошти на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 420/6591/23 у розмірі 36270,04 грн;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області при проведені платежів на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 які призвели до сплати ОСОБА_1 банківської комісії у розмірі 50,59 грн;

- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 компенсацію сплаченої банківської комісії в розмірі 50,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 у справі № 420/6591/23 Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області здійснило перерахування коштів на його користь із порушеннями норм чинного законодавства та положень податкового обліку військовослужбовців. Зокрема, відповідач під час виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні безпідставно утримав податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% без подальшої виплати обов`язкової щомісячної грошової компенсації таких сум, а також неправомірно застосував підвищену ставку військового збору в розмірі 5% замість встановлених законом для військовослужбовців 1,5%. Крім того, через неналежне оформлення платіжних документів органом Казначейства банк класифікував ці надходження, як нецільові та стягнув із позивача комісію за зарахування коштів на картковий рахунок.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому обґрунтовує свою позицію тим, що Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області не є податковим агентом стягувача за виконавчим документом та не наділене повноваженнями самостійно визначати суми обов`язкових платежів, тому управління звернулося до військової частини, як належного роботодавця та податкового агента для визначення кодів класифікації і сум утримань, а після відкриття необхідних асигнувань завершило списання коштів на користь позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 у справі № 420/6591/23 частково задоволено скарги позивача та стягнуто на його користь із військової частини НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.04.2021 по 12.01.2023 у розмірі 157695,82 грн. 20.11.2025 позивач надав відповідний виконавчий лист до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області для виконання.

У період із січня по лютий 2026 Головне управління Державної казначейської служби України здійснило перерахування коштів на виконання судового рішення, виплативши присуджену суму у загальному розмірі 121425,78 грн. Водночас під час виплат відповідач утримав з позивача податки у більшому розмірі, ніж передбачено законодавством для військовослужбовців: податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, без нарахування та виплати необхідної грошової компенсації згідно з постановою КМУ № 44, та військовий збір у розмірі 5% замість установлених законом для військовослужбовців 1,5%.

Через те, що під час перерахування коштів казначейство не зазначило платіж, як заробітну плату (грошове забезпечення), банк зарахував його, як нецільове надходження та стягнув з позивача комісію за зачислення коштів на загальну суму 50,59 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій, щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

Згідно з п. 2 Порядку № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Приписами пунктів 3 - 5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядовою і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Таким чином, відповідач при виплаті грошового забезпечення на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 у справі № 420/6591/23 був зобов`язаний здійснити компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України, щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом.

Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01.12.2024 застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

Таким чином, відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5% військового збору з виплаченого грошового забезпечення позивача.

У відповідності до вимог частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 72 - 74, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65001, м. Одеса, вул. Садова, 1-А; ЄДРПОУ: 37607526) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, щодо недоплати ОСОБА_1 в повному обсязі коштів стягнутих на його користь відповідно постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 420/6591/23, що виникла завдяки стягненню та не компенсації податку з доходів фізичних осіб в розмірі 18% та утриманні військового збору в розмірі 5%.

Стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 недоплачені кошти на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 420/6591/23 у розмірі 36270,04 грн.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області при проведені платежів на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 які призвели до сплати ОСОБА_1 банківської комісії у розмірі 50,59 грн.

Стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 компенсацію сплаченої банківської комісії в розмірі 50,59 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.10.2026.

Суддя Олександр ХУРСА