Решение № 140284270, 30.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Київ справа №320/64703/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків платника податків,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ: 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, електронна адреса: kyiv.elsud@tax.gov.ua) з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м. Києві, яким стягнути кошти платника податків з усіх розрахункових рахунків на суму податкового боргу у розмірі 100261,49 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, військового збору який виник внаслідок подання податкових декларацій, здійснення перевірок та прийняття податкових повідомлень рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Станом на час прийняття даного рішення по справі, відзив від ОСОБА_1 не надходив. В матеріалах справи наявні відомості про направлення відповідачу на його зареєстровану адресу ( АДРЕСА_1 ) позовної заяви з додатками згідно з відправленням №0505523216699 та ухвали про відкриття провадження згідно з відправленням №R067077947288, проте поштові повідомлення повернулися на адресу відправника з незалежних від суду причин.

Відповідно, згідно з ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України відповідне поштове відправлення вважається належним чином врученим.

Відтак, 15-ти денний строк, з урахуванням поштового перебігу, сплинув.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) (далі - Відповідач) перебуває на обліку в органах ДПС.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків у ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на момент звернення до суду обліковується заборгованість на загальну суму - 100 261,49 грн., а саме: з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму - 84 249,07 грн., військовий збір на загальну суму - 6 992,42 грн., та адміністративні штрафи та інші санкції на загальну суму - 9 020,00 гривень.

Заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб виникла за наслідками проведених контролюючим органом контрольно-перевірочних заходів, за результатами яких прийнято:

податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») № 04725824021 від 22.05.2025 на загальну суму 340,00 грн;

податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 04726024021 від 22.05.2025, яким визначено грошове зобов`язання за основним платежем у сумі 69 467,40 грн та штрафні санкції у сумі 14 441,67 грн.

Заборгованість з адміністративних штрафів та інших санкцій виникла на підставі податкових повідомлень-рішень (форма «ПС») № 04725424021 від 22.05.2025 на суму 8 000,00 грн та № 04725024021 від 22.05.2025 на суму 1 020,00 грн.

Заборгованість з військового збору виникла на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 04726224021 від 22.05.2025, яким визначено грошове зобов`язання за основним платежем у сумі 5 788,95 грн та штрафні санкції у сумі 1 203,47 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу за його податковою адресою, однак повернулися контролюючому органу за закінченням терміну зберігання з причин, що не залежали від останнього.

У зв`язку з несплатою відповідачем визначених грошових зобов`язань контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 21.08.2025 № 0018456-1306-2615, яка також була направлена відповідачу за належною адресою та повернулася відправнику за закінченням терміну зберігання згідно з поштовим відправленням № 0601186293162.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, повноваження контролюючих органів, а також порядок погашення податкового боргу визначаються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 36.1 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені законом. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором та є безумовним і першочерговим, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України передбачено, що сума грошового зобов`язання, самостійно визначена платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, вважається узгодженою. У випадку визначення грошового зобов`язання контролюючим органом порядок його сплати та оскарження визначається, зокрема, статтями 56, 57 ПК України.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку розпочинається процедура оскарження такого рішення.

За змістом пунктів 58.2, 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони, зокрема, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також непогашеної пені.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі виникнення у платника податків податкового боргу контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі збільшення або зменшення після направлення податкової вимоги суми податкового боргу погашенню підлягає вся сума боргу, що існує на день його погашення, без необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що його обслуговують, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення його податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків здійснюються не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) йому податкової вимоги.

Таким чином, положеннями ПК України встановлено послідовну процедуру погашення податкового боргу, яка передбачає виникнення та узгодження грошового зобов`язання, його несплату у встановлений строк, направлення платнику податкової вимоги та, після спливу визначеного законом строку, можливість звернення контролюючого органу до суду із вимогою про примусове стягнення податкового боргу.

Разом із тим, визначаючи предмет доказування у цій справі, суд враховує правову природу спору, який виник між сторонами.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення сторін або які мають інше значення для правильного вирішення справи.

У справах за позовом контролюючого органу про стягнення податкового боргу предметом судового контролю є не правомірність визначення платнику податків відповідного грошового зобов`язання, а встановлення наявності передбачених законом умов для його примусового стягнення.

З огляду на це суд у межах даного провадження не здійснює повторної перевірки правомірності проведеної контролюючим органом перевірки, правильності її висновків, обґрунтованості визначення сум податкових зобов`язань чи застосування штрафних санкцій. Такі питання можуть бути предметом судового розгляду у справі за позовом платника податків про оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення.

Іншими словами, правомірність первісного визначення грошового зобов`язання не є предметом дослідження у цій справі. Суд не встановлює, чи правильно контролюючий орган визначив відповідачу податкові зобов`язання за результатами контрольно-перевірочних заходів, оскільки відповідні податкові повідомлення-рішення є самостійними актами індивідуальної дії, законність яких у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалася.

Відповідно, до предмета доказування у цій справі належать, зокрема, обставини щодо узгодженості визначених грошових зобов`язань, їх несплати у встановлений законом строк, наявності податкового боргу, направлення податкової вимоги та дотримання контролюючим органом установленої статтями 59, 95 ПК України процедури його примусового стягнення.

Аналогічний підхід викладено Верховним Судом у постановах від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20 та від 15.06.2023 у справі № 160/13436/22.

Такий підхід також відповідає принципу диспозитивності адміністративного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та не може підміняти собою провадження щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, якщо предметом заявленого позову є саме стягнення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що визначені відповідачу грошові зобов`язання виникли на підставі податкових повідомлень-рішень від 22.05.2025. Доказів їх оскарження в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не надано, як і не встановлено таких обставин судом.

Отже, після закінчення встановленого законом строку на оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень визначені ними грошові зобов`язання набули статусу узгоджених.

При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати зазначених сум, їх відстрочення чи розстрочення, списання або припинення податкового обов`язку з інших передбачених законом підстав.

Таким чином, на час розгляду справи за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 100 261,49 грн, який є узгодженим та не погашеним.

Суд також встановив, що контролюючим органом після виникнення податкового боргу сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 21.08.2025 № 0018456-1306-2615, яку направлено відповідачу за належною адресою рекомендованим поштовим відправленням № 0601186293162. Вказане поштове відправлення повернулося контролюючому органу за закінченням терміну зберігання з причин, що не залежали від контролюючого органу.

За встановлених обставин направлення податкової вимоги за податковою адресою відповідача відповідає передбаченому ПК України порядку її направлення. Сам факт повернення поштового відправлення за закінченням строку зберігання за наведених обставин не свідчить про невжиття контролюючим органом передбачених законом заходів щодо повідомлення платника податків про наявність податкового боргу.

Матеріалами справи також підтверджується, що після направлення податкової вимоги відповідач податковий борг не погасив, доказів протилежного суду не надано.

Водночас звернення контролюючого органу до суду із цим позовом здійснено після спливу передбаченого пунктом 95.2 статті 95 ПК України строку, що свідчить про дотримання позивачем установленої законом процедури примусового стягнення податкового боргу.

Суд звертає увагу, що у межах цієї справи не надається оцінка обставинам, покладеним в основу визначення відповідачу грошових зобов`язань, оскільки такі обставини не входять до предмета доказування у спорі про стягнення узгодженого податкового боргу. Відповідні доводи могли бути предметом оцінки суду лише у разі своєчасного оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень у, що контролюючим органом доведено наявність усіх юридично значимих умов, необхідних для примусового стягнення податкового боргу: грошові зобов`язання є узгодженими, відповідачем вони не сплачені, под позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 100 261,49 грн з рахунків у банках, що його обслуговують, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обся встановленому законом порядку.

Отже, з урахуванням установлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що контролюючим органом доведено наявність усіх юридично значимих умов, необхідних для примусового стягнення податкового боргу: грошові зобов`язання є узгодженими, відповідачем вони не сплачені, податкову вимогу направлено у встановленому законом порядку, а строк, визначений статтею 95 ПК України, сплив.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 100 261,49 грн з рахунків у банках, що його обслуговують, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків або проведенням судових експертиз, судові витрати, у тому числі судовий збір, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути до бюджету на користь Головного управління ДПС у м. Києві з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 100261,49 грн (сто тисяч двісті шістдесят одна гривня, 49 копійок).

Позивач: Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження Україна, 04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2026.

Суддя Панченко Н.Д.