Решение № 140283707, 02.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуСправа №160/25231/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року по справі № 160/32321/24 у частині невиплати перерахованого пенсійного забезпечення, з урахуванням виплаченого.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Дніпропетровської області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року по справі № 160/32321/24 позовну заяву позивача до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області задоволено частково:

- скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецької області 045650020743 від 08 листопада 2024 року про відмову позивачу в призначенні пенсії;

- зобов`язано ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком позивачу період роботи з 07 липня 1980 року по 26 квітня 1982 року, з 02 серпня 1983 року по 04 жовтня 1995 року, з 06 березня 1996 року по 31 грудня 1997 року, періоду військової служби з 30 квітня 1982 року по 13 травня 1983 року відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04 липня 1980 року;

- зобов`язано ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 04 листопада 2024 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду та зарахованих періодів роботи позивача.

Відповідно до наданого органом Пенсійного фонду України розрахунку пенсії (перерахунок від 12 листопада 2025 року), розмір пенсії позивача визначено у сумі 5186,15 грн. Зазначений розмір включає всі складові пенсійної виплати та підвищення і, згідно з розрахунком, підлягає щомісячній виплаті, починаючи з 01 березня 2025 року довічно.

Відповідно до наданого органом Пенсійного фонду України розрахунку пенсії (перерахунок від 27 лютого 2026 року), розмір пенсії позивача визначено у сумі 5372,88 грн. Зазначений розмір включає всі складові пенсійної виплати та підвищення і, згідно з розрахунком, підлягає щомісячній виплаті, починаючи з 01 березня 2026 року довічно.

Разом з тим, фактично до виплати пенсіонеру надійшла сума у розмірі 3849 грн, що є істотно меншою за визначений розмір пенсії відповідно до офіційного розрахунку.

01 червня 2026 року адвокатом було направлено адвокатський запит до відповідача щодо надання інформації та копій документів, які стосуються виконання судового рішення, призначення та виплати пенсії позивачу.

За результатами розгляду зазначеного адвокатського запиту ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надано відповідь листом № 0400-010303-8/113312 від 15 червня 2026 року, у якому відповідач повідомив про часткову виплату належних позивачу пенсійних коштів та фактичну відмову у виплаті решти заборгованості, посилаючись на відсутність відповідного фінансування.

Цим листом відповідач фактично прийняв рішення про невиплату позивачу частини належних йому грошових коштів до моменту надходження відповідного фінансування, чим поставив виконання судового рішення у залежність від обставини, яка не передбачена ані судовим рішенням, ані вимогами чинного законодавства.

Позивачем зазначено, що постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативно-правовими актами, які не можуть обмежувати встановлені законодавством права на отримання мною пенсії.

З урахуванням викладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позовну заяву з додатками та ухвалу від 24 серпня 2026 року отримало в електронному кабінеті 18 серпня 2026 року та 24 серпня 2026 року відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного документа за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Електронного кабінету учасника процесу.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області правом подати відзив на позовну заяву не скористалася.

У частині шостій статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 04 листопада 2024 року відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), про що свідчить рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 0456500020743 від 13 жовтня 205 року про призначення пенсії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 160/32321/24, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:

- визнано протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 045650020743 від 08 листопада 2024 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії;

- зобов`язано ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 період роботи з 07 липня 1980 року по 26 квітня 1982 року, з 02 серпня 1983 року по 04 жовтня 1995 року, з 06 березня 1996 року по 31 грудня 1997 року, періоду військової служби з 30 квітня 1982 року по 13 травня 1983 року відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 04 липня 1980 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 листопада 2024 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду та зарахованих періодів роботи ОСОБА_1 ;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 160/32321/24 з 04 листопада 2024 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV та зараховані до страхового стажу спірні періоди. Розмір пенсійної виплати становить; з 04 листопада 2024 року - 5069,56 грн; з 01 березня 2025 року - 5186,15 грн; з 01 березня 2026 року - 5372,86 грн.

У листі від 15 червня 2026 року № 0400-010303-8/113312 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача, що доплата на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 160/32321/24 за період з 04 листопада 2025 року по 30 червня 2026 року становить 103496,52 грн. У межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду позивачу виплачено 86872,63 грн відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року по справі № 320/51995/25, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2026 року по справі № 320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень)». Залишок пенсійних коштів у розмірі 16623,89 грн обліковується в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, та їх виплата буде проводитись після надходження відповідного фінансування.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 4 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі статтею 5 Закону № 1058-IV виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Порядок № 821), який набрав чинності 17 липня 2025 року.

Відповідно до пункту Порядку № 821 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

- судові рішення це рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу призначено (перераховано) пенсію (щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці);

- перераховані пенсії за рішенням суду це сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про виконавче провадження», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Згідно з пунктом 3 Порядку № 821 судові рішення та виконавчі документи, що надходять на виконання до Пенсійного фонду України та його територіальних органів реєструються та зберігаються відповідно до правил, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

Облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень (далі перелік).

Агрегована та знеособлена інформація з переліку, що містить відомості про вид пенсії (іншої виплати), суму, що належить до виплати, та джерела фінансування відповідних витрат, розміщується у загальному доступі на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України із актуалізованою інформацією станом на 1 число кожного місяця, а також в особистому кабінеті стягувача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Пункт 4 Порядку № 821 передбачає, що видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок, виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Пунктом 8 Порядку № 821 встановлено, що невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

З описаних вище доказів судом установлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 160/32321/24, на виконання якого позивачу призначено пенсію за віком та призначено пенсійну виплату у відповідному розмірі, знаходиться на виконанні у пенсійного органу з врахуванням приписів Постанови № 821.

Поряд із цим норми Порядку № 821 в частині обмеження проведення поточних платежів на виконання судового рішення суперечать статті 55, пункту 9 частини першої статті 129, статті 129-1 Конституції України, статтям 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, частині другій статті 14, частині першій статті 370, частині другій статті 372 КАС України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд наголошує, що принцип обов`язковості судових рішень як одну з основних засад судочинства закріплено також у статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Означений принцип поширюється на осіб, що брали та не брали участь у справі, якщо судове рішення впливає на їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Водночас, ані Конституцією України, ані законами України, Кабінет Міністрів України не наділено повноваженнями з визначення порядку виплати пенсії, зокрема, призначеної на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, адже положеннями статті 129-1 Основного Закону чітко та безальтернативно закріплено, що порядок виконання судових рішень визначається законом.

До того ж, Порядком № 821 запроваджено таку категорію як «перераховані пенсії за рішенням суду», під якими, згідно з пунктом 2 розуміється, крім іншого, сума пенсії, визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та розміром, визначеним органом Пенсійного фонду України, для виплати якої запроваджено механізм, відмінний від визначеного в частині першій статті 47 Закону № 1058-ІV.

Так, Порядком № 821 передбачено, що видатки на такі виплати здійснюються лише в межах бюджетних асигнувань, виплата проводиться пропорційно виділеним асигнуванням, а невиплачені суми переносяться на наступний бюджетний період.

Аналіз застосованої у Порядку № 821 конструкції дозволяє дійти висновку, що навіть після набрання судовим рішенням законної сили одержувач пенсійної виплати, після відновлення порушеного права у судовому порядку, не набуває права на негайне і повне отримання належної йому суми пенсії, що фактично нівелює таку конституційну гарантію, як обов`язковість судового рішення.

Суд зазначає, що положення Порядку № 821 по суті визначають додаткові умови для отримання особою поточних пенсійних виплат у належному розмірі та відтерміновують на невизначений час здійснення відповідних виплат особам, порушені права яких були захищені у судовому порядку, що зміщує баланс від обов`язкового виконання судового рішення, яке набрало законної сили, у бік виконання такого судового рішення лише за наявності бюджетної можливості.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону»

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19, від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22).

При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Суд зауважує, що після набрання рішенням законної сили право особи на призначену пенсію вже не є просто елементом загальної соціальної політики держави, оскільки воно трансформується у конкретизоване, індивідуалізоване і підтверджене судом суб`єктивне право вимоги до держави.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність власних дій у спірних правовідносинах.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що обмеживши позивачу поточні пенсійні виплати розміром, який не передбачений Законом № 1058-IV, відповідач діяв всупереч Конституції та законів України, чим допустив порушення прав позивача у спірних правовідносинах.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року по справі № 160/32321/24 у частині невиплати перерахованого пенсійного забезпечення, з урахуванням виплаченого, підлягають задоволенню.

Щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровської області в межах строку, встановленого законодавством, подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 160/32321/24 треба відмовити, оскільки в рамках провадження у справі № 160/25189/26 розглядаються вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 160/32321/24 у частині невиплати перерахованого пенсійного забезпечення, з урахуванням виплаченого. При цьому, заяву про зобов`язання подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня2025 року у справі № 160/32321/24 позивач має право подати в рамках провадження у справі № 160/32321/24.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн.

З огляду на те, що судом установлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист і спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправною бездіяльності.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року по справі № 160/32321/24 у частині невиплати ОСОБА_1 перерахованого пенсійного забезпечення, з урахуванням виплаченого.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривна двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Кисіль