Решение № 140281148, 25.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6274/26

Провадження № 2/201/4499/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

25 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючої судді Наумової О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ОКЛЕНД» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Кузємченко Андрій Сергійович) про витребування безпідставно отриманих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

На виконанні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Кузємченка А.С. перебувало виконавче провадження № 65386007, відкрите на підставі виконавчого напису № 11401, вчиненого 15 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з позивачки 27 543,92 грн заборгованості за кредитним договором № 004-03459-221113 від 22 листопада 2013 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк».

За твердженням позивачки, право вимоги за цим договором 09 лютого 2018 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за договором про відступлення права вимоги № 193/К і того ж дня до ТОВ «Росвен Інвест Україна», 30 грудня 2020 року до ТОВ «ФК «Уно Капітал», а 27 січня 2021 року до ТОВ «ФК ОКЛЕНД», яке й було стягувачем у виконавчому провадженні.

12 травня 2021 року приватний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 2 754,39 грн, а 28 травня 2021 року звернув стягнення на заробітну плату та інші доходи позивачки, зазначивши про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 500 грн. Починаючи з червня 2021 року, за місцем роботи позивачки у Південно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро) з її заробітної плати здійснювалися відрахування. Загальна сума, перерахована стягувачу, становить 21 148,75 грн, що підтверджено листом приватного виконавця від 08 квітня 2025 року № 01-29/12187.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2022 року у справі № 202/7951/21, яке набрало законної сили 17 травня 2022 року, виконавчий напис № 11401 визнано таким, що не підлягає виконанню. На підставі цього рішення 21 липня 2022 року приватний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 65386007.

Позивачка вважає, що з визнанням виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відпала правова підстава, на якій відповідач набув стягнуті з неї кошти, а тому вони підлягають поверненню відповідно до ст. 1212 ЦК України. Утім, станом на день звернення до суду кошти їй не повернуто. Позов обґрунтовано також посиланнями на ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 15, 16, 177, 190, 321, 1212, 1213 ЦК України, висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, а також інші висновки Верховного Суду України та Верховного Суду щодо застосування глави 83 ЦК України.

Предмет позову

Позивачка просить стягнути з ТОВ «ФК ОКЛЕНД» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 21 148,75 грн у рахунок повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів) та покласти на відповідача судові витрати. Ціна позову 21 148,75 грн.

За подання позову позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.

Заяви учасників процесу по суті справи

Відповідач ТОВ «ФК ОКЛЕНД», яке копію ухвали про відкриття провадження у справі отримало 26 травня 2026 року, у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відзиву на позовну заяву не подав. Заперечень щодо позовних вимог, доказів повернення коштів позивачці, клопотань, зокрема про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, від відповідача до суду не надходило.

Третя особа приватний виконавець Кузємченко А.С. копію ухвали про відкриття провадження отримав 27 травня 2026 року, письмових пояснень щодо позову не подав.

З огляду на неподання відзиву відповідь на відзив і заперечення учасниками справи не подавалися. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Рух справи

Позовна заява надійшла до суду 01 травня 2026 року. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2026 року головуючою у справі визначено суддю Наумову О.С.

Ухвалою судді від 05 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визнано малозначною відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву, третій особі роз`яснено право подати пояснення протягом десяти днів.

18 травня 2026 року копії ухвали надіслано учасникам справи рекомендованими листами з повідомленням про вручення. За даними сервісу відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта» (перевірено 25 вересня 2026 року) відправлення № R067175413429 вручено відповідачу за довіреністю 26 травня 2026 року у відділенні 04060, м. Київ, а відправлення № R067175404446 вручено третій особі 27 травня 2026 року в м. Дніпрі. Отже, учасників справи належним чином повідомлено про відкриття провадження, а строк для подання відзиву сплив 10 червня 2026 року.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи; у такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Таких клопотань до суду не надходило.

Оскільки справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

15 березня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинила виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 11401, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ОКЛЕНД» заборгованості за кредитним договором № 004-03459-221113 від 22 листопада 2013 року, укладеним між позивачкою та ПАТ «Дельта Банк». Стягувач набув права вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги № 2-27/01 від 27 січня 2021 року. Загальна сума стягнення становила 27 543,92 грн, з яких 19 348,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 6 995,92 грн за відсотками, 1 050,00 грн штрафи та пеня, 150,00 грн плата за вчинення виконавчого напису.

Ці обставини встановлено рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2022 року у справі № 202/7951/21. Вони також підтверджуються інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень щодо виконавчого провадження № 65386007, отриманою 30 квітня 2026 року (ідентифікатор доступу 6Г80АБ3ГГ0В2).

11 травня 2021 року виконавчий напис надійшов на виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Кузємченка А.С. 12 травня 2021 року він відкрив виконавче провадження № 65386007 та виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди, яка згідно з листом приватного виконавця від 08 квітня 2025 року № 01-29/12187 становила 2 754,39 грн.

28 травня 2021 року, встановивши з відповіді Пенсійного фонду України місце роботи боржника, приватний виконавець виніс постанову про передачу виконавчого документа на виконання до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) для звернення стягнення на заробітну плату позивачки. Ця обставина підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2022 року у справі № 202/7951/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК ОКЛЕНД», треті особи приватний нотаріус Хара Н.С. та приватний виконавець Кузємченко А.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у порядку забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 11401. 10 лютого 2022 року приватний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», що вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2022 року у справі № 202/7951/21 позов ОСОБА_1 задоволено: виконавчий напис № 11401 від 15 березня 2021 року визнано таким, що не підлягає виконанню, а з ТОВ «ФК ОКЛЕНД» на користь позивачки стягнуто 1 362 грн судового збору. Рішення набрало законної сили 17 травня 2022 року, про що свідчить відмітка на засвідченій судом копії рішення.

21 липня 2022 року, отримавши зазначене рішення, приватний виконавець виніс постанову про поновлення виконавчого провадження та постанову про його закінчення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з визнанням судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Станом на 30 квітня 2026 року виконавче провадження № 65386007 має статус «Завершено».

Згідно з листом приватного виконавця Кузємченка А.С. від 08 квітня 2025 року № 01-29/12187, наданим у відповідь на адвокатський запит представника позивачки від 07 квітня 2025 року, зі стягнутих з ОСОБА_1 коштів стягувачу ТОВ «ФК ОКЛЕНД» перераховано 21 148,75 грн. Крім того, з позивачки утримано основну винагороду приватного виконавця в сумі 2 114,88 грн та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 500,00 грн, тобто загалом з її доходів стягнуто 23 763,63 грн.

Наведені суми узгоджуються між собою: утримана основна винагорода (2 114,88 грн) становить 10 % від суми, фактично стягнутої на користь стягувача (21 148,75 грн), що відповідає розміру основної винагороди приватного виконавця, визначеному ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Доказів повернення відповідачем позивачці цих коштів або їх частини матеріали справи не містять.

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав (ч. 1 ст. 4 ЦПК України), а способом захисту цивільних прав може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі (ст. 15, 16 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття майна результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності двох умов: одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи, а правова підстава для цього відсутня або згодом відпала. Відпадіння правової підстави означає зникнення обставин, на яких ґрунтувалася юридична обґрунтованість набуття майна. Одним із таких випадків є визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було стягнуто кошти.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст. 1213 ЦК України). Щодо грошових коштів як речей, визначених родовими ознаками, це означає повернення відповідної грошової суми.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України; ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21) Верховний Суд виснував, що судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, набутого без достатньої правової підстави. З моменту ухвалення такого судового акта правова підстава вважається такою, що відпала, і набувач з моменту набрання ним законної сили зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно відповідно до ст. 1212 ЦК України.

У тій самій постанові Верховний Суд зазначив, що факт визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів, а обставини наявності чи відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду. Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18 та від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

З набранням законної сили рішенням про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, правові підстави набуття коштів стягувачем відпали.

Водночас, слід зазначити, що не може бути стягнута сума основної винагороди приватного виконавця та витрати виконавчого провадження, оскільки відповідачем вони не набуті у власність , отже вони не є предметом спору.

Оцінюючи докази відповідно до ст. 7681, 89 ЦПК України, суд виходить з такого. Рішення суду у справі № 202/7951/21, відомості Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та лист приватного виконавця містять інформацію щодо предмета доказування, тобто є належними доказами (ст. 77 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Факт визнання виконавчого напису № 11401 таким, що не підлягає виконанню, та обставини його вчинення повторного доказування не потребують.

Частина 1 ст. 1212 ЦК України прямо поширює обов`язок повернення на випадки, коли підстава набуття майна згодом відпала.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки з набранням законної сили рішенням про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відпала правова підстава, на якій відповідач набув стягнуті з позивачки 21 148,75 грн.

Позивачка заявила до стягнення лише 21 148,75 грн суму, фактично перераховану відповідачу. Основну винагороду приватного виконавця (2 114,88 грн) та витрати на проведення виконавчих дій (500,00 грн) до ціни позову не включено.

Розмір стягнення підтверджено листом приватного виконавця від 08 квітня 2025 року № 01-29/12187, відповідач його не спростував. За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю, а з ТОВ «ФК ОКЛЕНД» на користь ОСОБА_1 належить стягнути безпідставно набуті грошові кошти в сумі 21 148,75 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 1 064,96 грн підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 7682, 89, 133, 141, 178, 247, 258, 259, 263265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ОКЛЕНД» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Кузємченко Андрій Сергійович) про витребування безпідставно отриманих грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ОКЛЕНД» (код ЄДРПОУ 44048193) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 21 148 (двадцять одна тисяча сто сорок вісім) гривень 75 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ОКЛЕНД» (код ЄДРПОУ 44048193) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя О.С. Наумова