Решение № 140280673, 22.09.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/2771/26

Провадження № 2/210/1824/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 вересня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючої - судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Комбарової Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНТАРГЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості., -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

Позивач ТОВ«ФІНТАРГЕТ» звернулося до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.05.2024 року між ТОВ «ФІНТАРГЕТ» і ОСОБА_1 , укладено Договір №1119359 про надання коштів у позику за програмою споживчого кредитування.

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 8000,00 грн., строк дії договору з дати його укладення сторонами і до 07.08.2024 року. Умовами договору також визначено нарахування процентів за користування кредитом.

Кредитні кошти були відправлені відповідачу 09.05.2024 року на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 .

Таким чином, кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНТАРГЕТ» заборгованість за Договором №1119359 від 09.05.2024 року у розмірі 28478,26 гривень, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

Аргументи учасників

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, в резолютивній частині позову просив слухати справу без участі представника позивача.

Відзив на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 не надала. В судове засідання відповідач не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, за зареєстрованим місце проживання (перебування).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Згідно з ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Крім того, оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, неподання відзиву, у відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за місцем реєстрації, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Розгляд справи здійснюється в змішаній (паперовій та електронній) формі, при цьому додатки до позовної заяви зберігаються лише в електронній формі.

09.05.2024 між ТОВ «ФІНТАРГЕТ» та позичальником, яким є ОСОБА_1 , укладено Договір № 1119359 про надання коштів у позику за програмою споживчого кредитування, шляхом обміну електронними повідомленнями.

Згідно п.1.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у розмірі 8000,00 грн. (далі - кредит) на засадах строковості, зворотності, цільового використання, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що тип кредиту, що надається Позичальнику, - споживчий кредит.

Відповідно до п. 1.4. Договору строк Кредиту: до «7» серпень 2024 року (включно) але не менше ніж один день. Строк дії Договору - з дати його укладання Сторонами і до «7» серпень 2024 року (включно).

Пунктами 1.5.1. та 1.5.3. Договору передбачено наступні проценти:

Стандартні проценти 2, 7 (два цілих сім десятих) проценти від суми залишку Кредиту за кожний день користування Кредитом (річна процентна ставка передбачена Додатком № 1 до Договору), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту та до повного повернення Кредиту, але не менше ніж 480,00 грн (чотириста вісімдесят гривень 00 копійок) за перший день;

Додаткові проценти 0.7 (нуль цілих сім десятих) процентів від суми залишку Кредиту за кожний день прострочення сплати заборгованості за Кредитом (річна процентна ставка передбачена Додатком № 1 до Договору), починаючи з 1 дня порушення Позичальником умов Договору (невиконання або неналежного виконання його умов);

Акційна процентна ставка, якщо застосовується, то дорівнює 1.5 (один цілий п`ять десятих) процента від суми Кредиту за кожний день користування кредитом (річна процента ставка передбачена Додатком № 1 до Договору), та діє перші 30 (тридцять) днів. Після закінчення строку дії акційної ставки діють стандартні проценти.

Згідно пункту 1.5.4. договору проценти за користування кредитом нараховуються щоденно. При розрахунку процентів приймається наступна кількість місяців та діб: у році - 12 місяців та 365 діб.

Відповідно до п. 3.1. Договору Кредитодавець протягом трьох банківських днів з моменту укладення Договору надає Позичальнику кредит в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, вказаних Позичальником в Розділі 12 Договору.

Згідно п. 3.2. Договору Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю нараховані за умовами цього Договору проценти та комісії та погасити суму отриманого Кредиту згідно графіку визначеного у п. 9 Додатку 1.

Відповідно до п. 10.1. Договору підписуючи даний Договір, Позичальник засвідчує, що він до підписання цього договору ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за програмою споживчого кредитування ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНТАРГЕТ» (далі Правила), повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті Кредитодавця та підписані Позичальником.

ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему підписала одноразовим ідентифікатором uj3783 Договір № 1119359 про надання коштів у позику за програмою споживчого кредитування та графік платежів за договором.

Крім того, ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему підписала одноразовим ідентифікатором uj3660 Паспорт споживчого кредиту за програмою Повторний 1.5 ТОВ «ФІНТАРГЕТ».

Також, ОСОБА_1 було подано заяву анкету № 1119359 від 2024-05-09 16:49:16 на отримання коштів у позику від ТОВ «Фінтаргет» ЄДРПОУ 41955906, у сумі 8000,00 грн..

09.05.2024 року ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_2 перераховано суму кредиту в розмірі 8000,00 грн., що підтверджується довідкою «ТАСКОМБАНК».

Також, згідно відповіді з АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Додатково направлено виписку у додатку по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 09-05-2024 12-05-2024 року, з якого вбачається, що 09.05.2024 року було здійснено зарахування коштів на суму 8000,00 грн..

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 1119359 про надання коштів у позику за програмою споживчого кредитування від 09.05.2024 року, станом на дату закінчення договору 07.08.2024 року заборгованість становить 24560,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 16560,00 гривень. Також, позичальник прострочив виконання зобов`язання з 08.08.2024 року, відтак позивачем здійснено нарахування інфляційних витрат за період з 08.08.2024 року по 04.02.2026 року у сумі 3918,26 грн..

Таким чином, загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 28478,26 грн..

Мотивувальна частина та застосовані норми права

Згідно з статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1-3 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір,в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів,виконання робіт або надання послуг кожному,хто до неї звернеться(роздрібна торгівля,перевезення транспортом загального користування,послуги зв`язку,медичне,готельне,банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч.1 ст.640 ЦК України).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. (ст.642 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору».

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Згідно із частиною 2 статті 1050, частиною 2 статті 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2019 року сформовано висновок, що відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «ФІНТАГРЕТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику за програмою споживчого кредитування в електронній формі, яким погоджено усі істотні умови кредитування, у тому числі: суму кредиту, стандартну процентну ставку; строку кредитування та дату повернення (виплати) кредиту.

Указані умови відповідають зазначеним у паспорті споживчого кредиту, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена шляхом підписання одноразовим ідентифікатором.

Доказів, що указані в договорі та паспорті споживчого кредиту одноразові ідентифікатори та персональні дані належить третім особам, а не позичальнику, останньою не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договору виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальник міг отримати кредитні кошти.

Отже, відповідач, як позичальник, погодився на укладення договору саме на таких умовах і не відмовилася від його укладення, тобто взяла на себе обов`язок сплатити позичальнику саме такий розмір відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала своїх зобов`язань та не довела належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором.

Даних на його спростування матеріали справи не містять. Тоді як факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами у їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини надання послуг. Наведене відповідає позиції Верховного Суду у справі 22.08.2023 №910/14570/21.

Відповідач свого контр розрахунку не надала, відзив на позовну заяву не подала та не спростувала аргументи сторони позивача.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані Позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «ФІНТАРГЕТ» та ОСОБА_1 . Договору №1119359 про надання коштів у позику за програмою споживчого кредитування від 09.05.2024 року, отримання Відповідачем позичених грошових коштів та їх неповернення Позивачу, тобто невиконання Відповідачем умов, укладеного кредитного договору, а також нарахований Позивачем відповідно до укладеного договору борг: заборгованість за тілом кредиту 8000,00 гривень, заборгованість за процентами у розмірі 16560,00 гривень.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 3918,26 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23.

Приймаючи до уваги те, що відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 3918,26 гривень, нараховані відповідачу з 08.08.2024 року по 04.02.2026 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку його сплати на користь позикодавця, тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками, що нараховані на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 3918,26 гривень не підлягає задоволенню.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Договором №1119359 від 09 травня 2024 року у розмірі 24560,00 гривень, що складається з простроченої заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8000,00 гривень та суми простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 16560,00 гривень, у стягненні заборгованості за відсотками нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 3918,26 гривень відмовити.

Одночасно, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь позивача.

Щодо стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: 1) на професійну правничу допомогу;

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018р. у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018р. у справі № 814/698/16.

При цьому, суд звертає увагу, що до матеріалів справи не долучено жодних документів на підтвердження укладення договору про надання юридичних послуг, а також платіжного доручення на суму 5000,00 грн., щодо сплати на рахунок адвокатського об"єднання за надання правничої допомоги, як зазначає позивач у своїй позовній заяві.

Таким чином, в обґрунтування витрат на правничу допомогу стороною позивача докази суду не надані.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві навів орієнтовний розрахунок судових витрат, однак не надав доказів понесення таких витрат (а саме договору про надання юридичних послуг та доказів перерахування коштів на рахунок адвокатського об`єднання).

Враховуючи викладене, позивач не позбавлений права подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, тому суд не вирішує питання про розподіл таких витрат одночасно з ухваленням судового рішення.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 262-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНТАРГЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНТАРГЕТ», код за ЄДРПОУ 41955906, загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1119359 від 09.05.2024 р., в розмірі 24560,00 грн. (двадцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят гривень), з яких: заборгованість за кредитом 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень); заборгованість за нарахованими процентами 16560,00 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНТАРГЕТ», код за ЄДРПОУ 41955906, сплачений судовий збір у розмірі 2296,08 грн. (дві тисячі двісті дев`яносто шість гривень вісім копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Дніпровському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНТАРГЕТ», код за ЄДРПОУ 41955906, місцезнаходження: 01054, місто Київ, вулиця Франка Івана, будинок 40б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. В. Чайкіна