Постановление суда № 140275541, 01.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/21334/26

Провадження № 1-кс/643/7707/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року слідчий суддя Салтівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

за участю захисника адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за №62026170020016252 від 08.07.2026 за ч.ч.1, 3 ст.362 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин Харківського р-ну, Харківської обл., з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, обіймаючого посаду заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи ВЧ НОМЕР_1 , у званні підполковник ЗСУ, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026170020016252 від 08.07.2026 за ч.ч.1, 3 ст.362 КК України.

30.09.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України, а саме у несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, вчиненої особою, яка має право доступу до такої інформації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.362 КК України, а також несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчиненою особою, яка має право доступу до такої інформації, повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме: відомостями Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», інформації військових частин щодо не проходження військової служби окремими військовослужбовцями, показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 . Така потреба обумовлена наявністю в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, підозрюваний ОСОБА_6 , який обіймає посаду заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_1 , тобто маючи професійне, особисте оточення та ділові зв`язки з особами з числа правоохоронних органів, які обізнані про маршрути виїзду за межі території України, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватися як на території України, так і за її межами, що унеможливить проведення досудового розслідування та розгляд кримінального провадження по суті.

Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України, зокрема, у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчиненої особою, яка має право доступу до такої інформації, повторно, за попередньою змовою групою осіб. З огляду на це, існує обґрунтоване припущення, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може знищити службові документи, пов`язані із здійснення ним протизаконної діяльності щодо несанкціонованої зміни інформації в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Інформаційній інформаційно-комунікаційній системі (АІКС)) «Оберіг».

Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному ОСОБА_6 достовірно відомі анкетні дані та місце проживання свідків у кримінальному провадженні. З огляду на це, під ґрунтом несення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, не може виключати об`єктивного ризику здійснення ОСОБА_6 тиску та впливу на свідків з метою схилення їх до надання неправдивих показань, у тому числі висуненням погроз щодо спричинення шкоди їхньому життю та здоров`ю.

Не можна виключати існування об`єктивного ризику того, що ОСОБА_6 може використати свої знання з метою штучного створення доказів своєї невинуватості, у тому числі виготовлення документів, які спростовуватимуть підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, впливу на сторонніх осіб з метою викривлення показань під час подальшого допиту з тим, щоб вони надали недостовірні показання, тощо.

Продовжити вчинення кримінального правопорушення, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_6 має можливість повторно внести недостовірні відомості до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Інформаційній інформаційно-комунікаційній системі (АІКС)) «Оберіг» стосовно певних осіб, у тому числі тих, кому вже були внесені ним відповідні дані.

Так, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке в аспекті кримінально-правової кваліфікації та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.

У судовому засіданні прокурор, підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні стосовно підозри скористався ст.63 Конституції України, щодо запобіжного заходу підтримав позицію свого захисника.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Вказав, що його підзахисний є учасником бойових дій, приймав активну участь в АТО, на військовій службі перебуває з 2015 року, сумлінно виконує обов`язки по захисту Батьківщини, одружений, має на утриманні батьків пенсійного віку, періодично перебуває на лікуванні через наявні хронічні захворювання. Клопотання не обґрунтоване, ризики документально не доведені, його підзахисний після отримання підозри самостійно з`явився до суду. Події, про які йдеться у підозрі відбулися у травні 2025 року, до теперішнього часу він продовжує проходити службу у військовій частині, не працює в ТЦК. Просив у задоволенні клопотання відмовити, обрати запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі з урахуванням матеріального стану ОСОБА_6 .

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вирішуючи питання про наявність правових підстав та доцільність застосування щодо підозрюваної найсуворішого запобіжного заходу, слідчий суддя бере до уваги наступне.

Слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026170020016252 від 08.07.2026, в якому 30.09.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України, а саме у несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, вчиненої особою, яка має право доступу до такої інформації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.362 КК України, а також несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчиненою особою, яка має право доступу до такої інформації, повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.ч.6, 7 ст.176 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

Так, слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п.2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, обставини, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_6 вчинені останнім в період з жовтня по грудень 2025 року, коли він обіймав посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначену посаду ОСОБА_6 обіймав до 04.05.2026, після чого був у розпорядження та 10.07.2026 вибув до ВЧ НОМЕР_1 на підставі наказу командира В/Ч НОМЕР_2 № 194 від 03.07.2026. Таким чином, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; здійснити вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, ОСОБА_6 позбавлений можливості через зміну діяльності та місця роботи. Разом з цим, за період з жовтня 2025 року по теперішній час останній ніяким чином не намагався вчинити дії, які могли б свідчити про наявність вищезазначених ризиків. Інших доказів, які б об`єктивно підтверджували наявність перелічених ризиків, стороною обвинувачення у судовому засіданні не надано.

Разом з цим, слідчий суддя погоджується з тим, що тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винним, з метою уникнення від кримінальної відповідальності останній може переховуватися як на території України, так і за її межами, що унеможливить проведення досудового розслідування та розгляд кримінального провадження по суті.

Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Частиною 4 ст.194 КПК України унормовано що, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та 2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 та 6 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На думку слідчого судді, прокурором не було доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які наявні у кримінальному провадженні, а тому враховуючи обставини кримінального провадження, докази, які містяться у матеріалах справи, обґрунтованим та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 є застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Запобіжний захід у вигляді застави є пропорційним меті забезпечення кримінального провадження та, за обставин даного кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 та запобіганню ризику, доведеному у судовому засіданні. Доказів на підтвердження того, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави, є невиправданим, стороною обвинувачення не надано.

Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб нівелювати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, його майновий та сімейний стан, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального провадження, з метою застосування до особи належної правової процедури, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240, 00 грн (3328, 00 х 80 = 266 240, 00 грн), оскільки застава саме в такому розмірі буде достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірною для нього.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178,182-184,186,193-194,196,197,376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 01.10.2026 у справі № 643/21334/26 (провадження 1-кс/643/7707/26) відносно ОСОБА_6 .

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати до слідчого та прокурора у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися із території м. Харків без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; уникати спілкування із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , підозрюваним ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 23:59 години 30 грудня 2026 року.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід Держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя ОСОБА_1