Постановление суда № 140274949, 30.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

30.09.2026 Справа № 914/1857/26

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Анни-Сніжани Дудяк розглянув матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальність Авентус Україна, м. Київ,

про грошові вимоги у розмірі 143 500, 00 грн,

до боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ),

за участю представників:

заявника: не з`явився,

керуючого реструктуризацією: Дейнека Микола Іванович,

Товариства з обмеженою відповідальність «Еко Фін»: не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальність « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів»: не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальність «Авентус Україна»: не з`явився.

1. ПРОЦЕС

1.1. У 17.06.2026 до Господарського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.

1.2. Ухвалою суду від 15.07.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 та, зокрема, ввів процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 і мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 , призначив керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Дейнеку Миколу Івановича, попереднє засідання призначив на 02.09.2026 на 10:20 год.

1.3. Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України 16.07.2026, відповідно кінцевим строком для подання заяв кредиторів є 15.08.2026.

1.4. 14.09.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальність Авентус Україна, сформована в системі Електронний суд 11.09.2026, про грошові вимоги до боржниці у розмірі 143 500 грн.

1.5. Також Товариство з обмеженою відповідальність Авентус Україна просить визнати витрати, понесені товариством у зв`язку з поданням такої заяви, а саме 5 324,80 грн витрат на оплату судового збору та 2 000, 00 грн витрат на правничу допомогу.

1.6. Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

1.7. Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

1.8. Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

1.9. 15.09.2026 від керуючого реструктуризацією надійшов звіт про розгляд кредиторських вимог, відповідно до якого він і боржник визнають вимоги в розмірі судового збору 5 324,80 грн, 2 000,00 грн витрат на правову допомогу, 118 500,00 грн заборгованості і не визнають 25 000,00 грн штрафу.

1.10. У судовому засіданні 30.09.2026 суд постановив ухвалу відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, після чого розпочав розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальність Авентус Україна про грошові вимоги у розмірі 143 500, 00 грн.

2. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

2.2. ОСОБА_1 27.02.2026 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» договір про надання споживчого кредиту № 9896716 (надалі договір), відповідно до якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

2.3. Відповідно до п. п. 1.3, 1.4 сума кредиту 50 000,00 гривень, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується графік платежів), що є додатком №1 до цього договору.

2.4. Відповідно до п. 2.2 договору сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 27.02.2026 або 28.02.2026.

2.5. Відповідно до п. 5.1 договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. договору.

2.6. Договір укладено у спосіб підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2170 27.02.2026 11:22:31.

2.7. Додатком № 1 до договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

2.8. Відповідно до вказаної таблиці загальна вартість кредиту становить 222 200,00 грн, з яких 50 000,00 грн сума кредиту і 172 200,00 грн процентів за користування кредитом мають бути сплачені до 22.02.2027. документ підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором A2170, 27.02.2026 11:22:31.

2.9. У додатковій угоді від 31.10.2025 до договору сторони домовились збільшити суму кредиту на 2 000,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 30 000,00 грн. Додаткова угода також підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6383 31.10.2025 20:19:57.

2.10. Згідно з листом про надання інформації від 27.08.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пейтек» повідомляє про успішність операції 27.02.2026 - транзакції № 58503411 на суму 50 000,00 грн згідно з договором з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» № 9896716 від 27.02.2026.

2.11. Відповідно до паспорта споживчого кредиту сума кредиту 50 000,00 грн, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка, відсотків річних (застосовується упродовж строку кредиту, крім періоду застосування зниженої процентної ставки, якщо виконано умови для її застосування) 365,00 % річних (1,00 % в день); загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 180 000,00 грн; загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 172 200,00 грн; реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом, відсотків річних 2333,95 %; реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, відсотків річних 1650,12 %.

2.12. Паспортом кредиту також визначено порядок повернення кредиту: 12 платежів, кожні 30 днів, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом: 11 платежів по 15 000,00 грн зі сплати процентів, а останній 12 платіж 65 000,00 грн: 15000,00 грн проценти, 50 000,00 грн кредит.

2.13. Паспорт споживчого кредиту підписано кредитодавцем і споживачем, зокрема останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором P2590, 27.02.2026 11:22:03.

3. ВИСНОВКИ СУДУ

3.1. Перевіряючи заявлені до визнання вимоги, суд зазначає таке.

3.2. У постанові від 01.03.2023 у справі № 902/221/22 Верховний Суд зазначив про те, що під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам, поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

3.3. Водночас у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);

- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

3.4. Відповідно до встановлених обставин споживач уклав 27.02.2026 договір про надання споживчого кредиту.

3.5. Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

3.6. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

3.7. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

3.8. Як встановлено вище, договір, додаток № 1 до нього і паспорт споживчого кредиту підписані споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає законодавству та письмовій формі укладення договору.

3.9. Так, про переказ коштів боржнику заявник стверджує шляхом пред`явлення листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек». Первинних доказів надання кредитних коштів немає. Однак, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

3.10. Враховуючи визнання боржником, кредитором і арбітражним керуючим обставини надання кредиту в сумі 50 000,00 грн і покладення такої в основу своїх правових позицій, суд вважає таку обставину доведеною.

3.11. Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

3.12. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

3.13. Договором сторони визначили, що повернення кредиту визначається графіком, а відповідно до останнього платежі по поверненню кредиту мають здійснюватися до 22.02.2027, щомісяця: 29.03.2026, 28.04.2026, 28.05.2026, 27.06.2026, 27.07.2026, 26.08.2026, 25.09.2026, 25.10.2026, 24.11.2026, 24.12.2026, 23.01.2027, 22.02.2027.

3.14. Кредитор у розрахунку заборгованості стверджує, що розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 14.07.2026 (до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) становить 143 500,00 грн, з яких: 50 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 68 500,00 грн заборгованість по відсотках та 25 000,00 грн - штраф.

3.15. Перевіряючи такий розрахунок, суд зазначає, що 27.02.2026 боржник отримав 50 000,00 грн кредитних коштів, після чого не здійснив жодного платежу в рахунок їх повернення та в рахунок погашення відсотків.

3.16. Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача крайній строк повернення кредиту 22.02.2027. Проте, відповідно до ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

3.17. Тому строк повернення основного боргу у боржника настав і вимога про визнання заборгованості в розмірі 50 000,00 грн по тілу кредиту є обґрунтованою.

3.18. Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом, суд зазначає таке.

3.19. Як погоджено сторонами в договорі, додатку № 1 до нього і в паспорті споживчого кредиту, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору, а знижена процентна ставка становить 0,48% в день та застосовується з дати видачі кредиту до 29.03.2026 року, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки, зокрема до вказаного строку (+3 дні) здійснена сплата першого платежу з оплати процентів, згідно з графіком платежів або здійснено часткове дострокове повернення кредиту.

3.20. Так як боржник не здійснив вчасно першого платежу, то знижена процента ставка не застосовувалась, а для розрахунку використано стандартну проценту ставку 1 % в день, тобто 500 грн в день.

3.21. Відповідно за період з 27.02.2026 28.03.2026, 30.03.2026 - 14.07.2026 (137 днів) проценти становлять 68 500,00 грн.

3.22. Боржник не повідомив і не подав жодних інших доказів про здійснення ним платежів в рахунок погашення кредитної заборгованості. Відповідно, залишок не сплачених процентів становить 68 500,00 грн. Тому вимога про визнання процентів у цій сумі також є обґрунтованою.

3.23. Щодо нарахованого і заявленого до визнання штрафу в розмірі 25 000,00 грн, то суд зазначає таке.

3.24. Розділом 6 договору визначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 6000,00 гривень на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 1500,00 гривень починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

3.25. Сторони погодили, що економічна сутність штрафу - грошова сума, яку споживач повинен сплатити товариству у випадку порушення строків сплати кредиту та/або процентів. Відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов`язання; база для розрахунку штрафу для цілей цього договору «база розрахунку» не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значенні, як результат використання відповідної бази до укладення договору; порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули: штраф (за період прострочення, починаючи з 4-го дня прострочення) = «розмір штрафу, встановлений за 4-ри дні порушення» + («розмір штрафу, що встановлений з 5-го дня» помножити на «кількість днів порушення, починаючи з 5-го дня»).

3.26. Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «При споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

3.27. Тобто оскільки сума отриманого кредиту становила 50 000,00 грн, то розмір санкцій не може перевищувати 25 000,00 грн, що і застосував кредитор.

3.28. Проте, суд звертає увагу на обставини звільнення боржника від сплати штрафу за час воєнного стану і зазначає таке.

3.29. Так, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлює, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

3.30. Суд враховує, що Верховний Суд у постановах від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 і від 06.05.2025 у справі № 464/2647/22 послідовний у застосуванні такої позиції: тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

- в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

- у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

3.31. Тобто незважаючи на відсутність у Законі України «Про споживче кредитування» положення про обмеження стягнення неустойки за період воєнного стану, на спірні правовідносини поширюються приписи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Тому суд доходить висновку, що заявник не мав підстав нараховувати 25 000,00 грн штрафу за період 02 - 15.04.2026.

3.32. Відповідно, вимога про визнання 25 000,00 грн штрафу задоволенню не підлягає.

3.33. Підсумовуючи, суд зазначає, що обґрунтованими і підтвердженими належними доказами є вимоги кредитора про визнання 50 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту і 68 500,00 грн заборгованості по процентах, що разом становить 118 500,00 грн, що становить 82,58 % від заявлених вимог.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

4.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» у своїй заяві просить визнати витрати, понесені товариством у зв`язку з поданням такої заяви, а саме 5 324,80 грн судового збору та 2 000,00 грн витрат на оплату правничої допомоги.

4.2. Відповідно до п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 6 656,00 грн.

4.3. Однак, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі. Тому сплаті підлягав судовий збір у розмірі: 6 656,00 * 0,8 = 5 324,80 грн.

4.4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» сплатило 5 324,80 грн в рахунок сплати судового збору відповідно до платіжної інструкції № 16143 від 07.09.2026.

4.5. Враховуючи часткове визнання вимог, судовий збір також підлягає відшкодуванню пропорційно до визнаних вимог, а саме на 82,58 % - 4 397,22 грн.

4.6. Щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» у частині витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн, суд зазначає таке.

4.7. Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4.8. Так, заяву про грошові вимоги до боржника підписав адвокат Калачик Володимир Вікторович, який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги від 04.12.2025, виданого на підставі договору № 04/12/2025 від 04.12.2025 Адвокатським бюро «Калачик та партнери».

4.9. Вказаного договору до заяви не долучено.

4.10. Натомість 15.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Аурум» уклали договір № 00-01 про надання юридичних послуг. Вказаний договір підписаний електронним підписом сторін 16.04.2026 і скріплений електронними печатками.

4.11. Відповідно до п. 2.1 цього договору правнича допомога надається виконавцем із залученням на власний розсуд адвокатів, їх помічників, інших адвокатів на договірних засадах, відповідно до частини 6 статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Виконавець зобов`язаний забезпечити дотримання професійних прав адвокатів, їх помічників, інших адвокатів (у разі їх залучення) та гарантій адвокатської діяльності.

4.12. Надалі, 01.05.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Аурум» і Адвокатське бюро «Калачик та партнери» уклали договір про надання правничої (правової) допомоги № 11/2026, відповідно до якого Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням Правил адвокатської етики, а клієнт зобов`язаний сплатити гонорар у порядку та строки обумовлені сторонами відповідно до умов договору суму гонорару, визначену у розрахунку гонорару, який є невід`ємною частиною цього договору.

4.13. Відповідно до п. 4.1 договору від 01.05.2026 за правову допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує Адвокатському бюро винагороду (гонорар), розрахований у акті обсягу наданої правничої (правової) допомоги. За надання правової допомоги, передбаченої договором, клієнт сплачує Адвокатському бюро суму гонорару у розмірі 2 000,00 гривень за подання однієї заяви з грошовими вимогами до боржника замовників клієнта до Господарського суду Львівської області.

4.14. Адвокатське бюро «Калачик та партнери» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Аурум» 11.09.2026 склали акт про надання правничої (правової) допомоги до договору № 11/2026 від 01.05.2026, відповідно до якого адвокатом виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , справа № 914/1857/26. Перелік наданих послуг:

- аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок - опрацювання всіх наданих матеріалів 1 год, 500,00 грн

- аналіз ЄДРСР / кредитної документації / обставин щодо боржника встановлення обґрунтованості вимог 1 год, 500,00 грн

- підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст. 45 - 47, 122 КУзПБ та подання до суду заяву складено 2 год, 1000,00 грн. Загальна вартість послуг 2 000,00 грн.

4.15. Суд звертає увагу, що до заяви долучено договори № 00-01 від 15.04.2025 і № 11/2026 від 01.05.2026, тоді як договору № 04/12/2025 від 04.12.2025 не подано; акта про надання послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» на суму 2 000,00 грн також немає. Тому подані кредитором документи не підтверджують факту прийняття послуг клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» у справі, їх обсяг і їх вартість клієнтом не погоджені і не прийняті. Тому ці вимоги не підлягають включенню до вимог, що визнаються судом.

4.16. Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства визначено порядок задоволення вимог кредиторів.

4.17. Згідно з ч. 2 згаданої статті витрати, пов?язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов?язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об??єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

4.18. Відповідно до ч. 4 згаданої статті вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

4.19. у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

- у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

- у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

4.20. Підсумовуючи, суд зазначає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» в частині основного боргу та процентів відносяться до другої черги, витрати по сплаті судового збору до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 12, 129, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» задовольнити частково.

2. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 41078230) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) визнати у розмірі 122 897,22 грн, з яких:

- 4 397,22 грн судового збору, підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 118 500,00 грн заборгованості, з яких 50 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту і 68 500,00 грн заборгованості по процентах, підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів;

3. Відмовити у задоволенні вимог про визнання 25 000,00 грн штрафу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 30.09.2026.

Суддя Матвіїв Р.І.