Решение № 140273544, 02.10.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/1024/2026

Справа № 679/974/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючої судді Сопронюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1486298, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 9300 грн, зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним в порядку та строки визначені договором. Згідно умов договору, кредитні кошти надавалися у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , наданими відповідачем з метою отримання кредиту. Строк кредитування становить 360 днів, а процентна ставка за користування коштами 1,5 % від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Р180.

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в розмірі та у строк, що визначені умовами договору. Однак, відповідач зі свого боку не виконав умови кредитного договору, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

18.12.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Ум Факторинг» укладено договір факторингу №18/12/24, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1486298 від 06.05.2024.

Оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%, тому позивач здійснив перерахунок заборгованості за відсотками, застосовуючи ставку в розмірі 1%.

Станом на день звернення до суду відповідач борг та нараховані відсотки не погасив, у зв`язку за ним рахується заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1486298 від 06.05.2024 в розмірі 42780 грн, з яких: 9300 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33480 грн - заборгованість за відсотками.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ум Факторинг» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1486298 від 06.05.2024 в розмірі 42780 грн та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01.07.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ «Універсал Банк».

03.07.2026 та 09.07.2026 до суду надійшла запитувана інформація від АТ «Універсал Банк» стосовно рахунків ОСОБА_1 , на виконання ухвали суду від 01.07.2026.

09.07.2026 до суду надійшли додаткові пояснення у справі від представника позивача адвоката Калачика В.В., в яких він зазначив, що в матеріалах справи є лист №БТ/Е-28653 від 02.07.2026 з додатками, наданий АТ «Універсал Банк», який містить виписку з банківського рахунку відповідача за період з 06.05.2024 по 09.05.2024 включно, з якої вбачається, що на банківську картку відповідача 06.05.2024 о 16:25:11 дійсно зарахована сума 9300 грн. Також зазначено повний номер банківської картки відповідача - НОМЕР_2 . Окрім того, доказом отримання ОСОБА_1 кредитних коштів від первісного кредитора є лист ТОВ «Пейтек» №20250708-853 від 08.07.2025, який містить інформацію про операцію зарахування коштів в сумі 9300 грн. на банківську картку відповідача.

Представник звертає увагу суду, що номер маски картки, зазначений у відповіді ТОВ «Пейтек» повністю збігається з номером банківської картки, вказаним у виписці, наданій АТ «Унівсал Банк», що підтверджує факт приналежності банківської картки, на яку здійснювався переказ та зарахування кредитних коштів саме відповідачу.

Сукупність доказів наявних в матеріалах справи, вказує на те, що кошти в розмірі 9300 грн., зараховані 06.05.2024 о 16:25:11 на банківську картку відповідача, були перераховані/зараховані йому в межах кредитного договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1486298 від 06.05.2024.

З огляду на наведене, представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі, оскільки обставини викладені в ньому підтверджуються належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, у строк встановлений ухвалою суду про відкриття провадження, від сторін не надійшло, відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про розгляд справи, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відзив на позовну заяву не подав, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.05.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1486298, за умовами якого товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.1.договору).

Згідно п.1.2 договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 9300 грн. Тип кредиту кредит.

Пунктом 1.3 договору передбачено строк кредиту - 360 дні.

Пунктом 1.4 договору обумовлено періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього договору.

Стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (п.1.5.1 договору).

Згідно п.2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Пунктом 3.1 договору передбачено, що проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за довором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно п.6.1 договору, сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору.

Згідно п.9.9 договору, сторони домовилися, що примірник цього договору вважається отриманим споживачем, якщо товариство його направило на електронну адресу вказану споживачем в особистому кабінеті/договорі та/або безпосередньо в особистий кабінет.

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, адресу місця проживання, номери телефонів, електронну пошту, а також інформацію про підписання ОСОБА_1 договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Р180 - 06.05.2024 о 16:23:35.

Відповідно до Графіку платежів за договором про надання споживчого кредиту №1486298 від 06.05.2024 (Додаток №1 до договору) такий містить розрахунок суми кредиту та його складових із зазначенням дати видачі кредиту/дати платежу, чисту суму кредиту, види платежів за кредитом, реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту - 59520 грн. Зазначений Графік та Додаток №2 (Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг) підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Р180 - 06.05.2024 о 16:23:35.

Відповідач також ознайомився з Паспортом споживчого кредиту, у якому зазначені сума кредиту, строк кредитування, порядок видачі кредиту, процентна ставка, та інші умови, які відповідають тим, що зазначені у договорі про надання споживчого кредиту №1486298 від 06.05.2024 та підписав його шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором Н359 - 06.05.2024 о 16:22:23.

Як вбачається з листа №20250708-853 від 08.07.2025, ТОВ «Пейтек» повідомило ТОВ «Селфі Кредит», що відповідно до укладеного між ними договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 01.04.2024, було успішно перераховано 06.05.2024 о 16:25:11 кошти у розмірі 9300 грн на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Згідно інформації АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-28653 від 02.07.2026, наданої на виконання ухвали суду від 01.07.2026, на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та відкритий банківський рахунок НОМЕР_5 . З виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) вбачається, що 06.05.2024 о 16:25:11 на банківську карту № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 , надійшли грошові кошти в сумі 9300 грн.

Зазначені реквізити банківської картки № НОМЕР_2 співпадають із банківськими реквізитами картки відповідача, вказаними останнім у п.2.1 договору про надання споживчого кредиту №1486298 від 06.05.2024.

18.12.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Ум Факторинг» укладено договір факторингу №18/12/24, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило (передало) свої права вимоги, а ТОВ «Ум Факторинг» набуло ці права вимоги за кредитними договорами, що зазначені в Реєстрі боржників, та сплатило за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що відповідає ціні цього договору.

ТОВ «Ум Факторинг» сплатило кошти ТОВ «Селфі Кредит» за відступлення прав вимоги, згідно договору факторингу №18/12/24 від 18.12.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №201 від 19.12.2024.

Згідно витягу із акту приймання передачі Реєстру боржників від 18.12.2024 до договору факторингу №18/12/24 від 18.12.2024, позивач ТОВ «Ум Факторинг» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1486298 від 06.05.2024 в розмірі 42780 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1486298 від 06.05.2024, складеного ТОВ «Ум Факторинг», станом на 01.05.2025 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 42780 грн, з яких: 9300 грн - заборгованість за тілом кредиту; 33480 грн - заборгованість за відсотками. Нарахування заборгованості за кредитним договором проводилося за період з 06.05.2024 по 01.05.2025, тобто за 360 днів - в межах строку кредитування. Розмір денної процентної ставки, який застосовувався при нарахуванні відсотків на кредитним договором, становив-1%.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Оскільки даний кредитний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора на номер мобільного телефону, який нею особисто зазначений, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19, від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20, від 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20, від 12.08.2022 у справі №234/7297/20.

З огляду на наведене, укладання кредитного договору між сторонами підтверджено належними та допустимими доказами.

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Селфі Кредит» і відповідач ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, у якому досягли згоди з усіх істотних умов, а саме щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, комісій, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст.1052 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст.526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №1486298 від 06.05.2024, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач відзив на позов до суду не подав, не заперечував факт укладання кредитного договору, отримання та користування кредитними коштами, не спростував розрахунок та розмір заборгованості, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідач не довів відсутність його вини у порушенні зобов`язань, не спростував підстави позову.

На підставі вищевикладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1486298 від 06.05.2024 в розмірі 42780 грн, з яких: 9300 грн - заборгованість за тілом кредиту; 33480 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.205, 207, 512, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1486298 від 06.05.2024 у розмірі 42780 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», ЄДРПОУ 40274286, місцезнаходження: 01001, м.Київ, Майдан Незалежності, буд.2, офіс 712.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Сопронюк