Постановление суда № 140270320, 02.10.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 02.10.2026

Справа № 334/775/26

Провадження № 6/334/768/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Нагорних О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у виконавчому листі у цивільній справі № 334/775/26 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на його правонаступника - ТОВ «ФК «ЄАПБ» у виконавчому листі у справі № 334/775/26 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 113/4122648-СК від 27 листопада 2017 року.

Заява мотивована тим, що 15 червня 2026 року рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя у справі № 334/775/26 позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за зазначеним кредитним договором.

29 червня 2026 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № HI/11/35-Ф, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 113/4122648-СК від 27 листопада 2017 року, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , у розмірі 50 871,64 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, заявник просить замінити первісного стягувача АТ «ТАСКОМБАНК» на його правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ» у виконавчому листі.

Представник заявника ТОВ «ФК «ЄАПБ» у судове засідання не з`явився, у прохальній частині заяви просив здійснювати розгляд за відсутності представника заявника..

Відповідач у справі ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки на адресу реєстрації місця проживання. Згідно рекомендованого повідомлення про повернення поштового відправлення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Первісний стягувач АТ «ТАСКОМБАНК» в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки в особистий електронний кабінет в системі «Електронний суд».

Суд, вивчивши матеріали надані до заяви, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2026 року у справі № 334/775/26 позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з останньої заборгованість за кредитним договором № 113/4122648-СК від 27 листопада 2017 року в розмірі 50 871,64 грн.

Разом з тим, оглядом матеріалів справи встановлено, що на вказане рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2026 року надійшла апеляційна скарга.

Відповідно до частини першої та другої статті 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, станом на час розгляду заяви про заміну сторони судове рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2026 року не набрало законної сили, а цивільна справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Згідно з частиною першою статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист видається судом лише після набрання судовим рішенням законної сили, крім випадків негайного виконання.

Оскільки судове рішення законної сили не набрало і до категорії рішень, що підлягають негайному виконанню, не належить, виконавчий лист у даній справі судом не видавався та в силу прямої вимоги процесуального закону виданий бути не міг.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України, визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою, другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Аналогічні приписи містяться у частині п`ятій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону №1404-VIII, з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №389/4348/13-ц (провадження № 61-2344св22) зазначено, що «питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу».

Оскільки судове рішення у справі № 334/775/26 оскаржується в апеляційному порядку та не набрало законної сили, виконавчий лист судом не виготовлявся та не видавався, стадія виконання судового рішення не настала, а тому питання щодо заміни стягувача саме у виконавчому листі на підставі статті 442 ЦПК України є передчасним.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість та передчасність поданої заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ», у зв`язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст. 211, 260, 354, 442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у виконавчому документі - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Баруліна Т. Є.