Решение № 140269299, 01.10.2026, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №549/381/26

Провадження №2/549/291/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року селище Чорнухи

Чорнухинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Глущенко Н.М.

за участі секретаря судових засідань Бойко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" про стягнення заборгованості за договором оренди,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначив, що 02 січня 2015 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Дружба-Нова» було укладено договір оренди землі на земельну ділянку загальною площею 3,73 га, яка знаходиться на території Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області з кадастровим номером 5325182100:00:003:0027.

ОСОБА_1 успадкував вказану земельну ділянку, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 вересня 2023 року.

Відповідно до п.3.1 договору оренди землі строк дії договору встановлено до 31.12.2025, п.4.1 договору встановлено, що розмір орендної плати становить 7452,67 гривень, відповідно до п.4.4 : «Орендна плата вноситься не пізніше 30 грудня поточного року».

Однак, в порушення договірних зобов`язань відповідач без будь-якого зазначення причин та обґрунтування не виплатив позивачу орендну плату за 2025 рік у сумі 8048,88 грн, з урахуванням індексу інфляції, що становить 108 %.

Враховуючи вищенаведене, просить стягнути з СТОВ «Дружба-Нова» (ЄДРПОУ: 31333767) на свою користь заборгованість з орендної плати за 2025 рік у розмірі 8048,88 гривень та судові витрати.

Ухвалою судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 01.09.2026 року відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні (а.с. 24-25).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від його представника адвоката Орел В.І. на адресу суду надійшло клопотання, в якій просив розглянути справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - СТОВ «Дружба-Нова» в судове засідання не з`явився. Від представника відповідача адвоката Литвиненко Д.Г. до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Позовні вимоги визнає, просить вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Представником відповідача заявлено про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, з огляду на малозначність справи, її незначну складність та ціну позову.

Вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а відтак розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю- це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Судом установлено, що 02 січня 2015 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Дружба-Нова» було укладено договір оренди землі на земельну ділянку загальною площею 3,73 га, яка знаходиться на території Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області з кадастровим номером 5325182100:00:003:0027.

ОСОБА_1 успадкував вказану земельну ділянку, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 вересня 2023 року.

Відповідно до п.3.1 договору оренди землі строк дії договору встановлено до 31.12.2025, п.4.1 договору встановлено, що розмір орендної плати становить 7452,67 гривень, відповідно до п.4.4 : «Орендна плата вноситься не пізніше 30 грудня поточного року».

Однак, в порушення договірних зобов`язань відповідач без будь-якого зазначення причин та обґрунтування не виплатив позивачу орендну плату за 2025 рік у сумі 8048,88 грн, з урахуванням індексу інфляції, що становить 108 %.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Відповідачем СТОВ «Дружба-Нова» не надано жодних доказів належного виконання умов договору в частині сплати орендної плати.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов`язань СТОВ «Дружба-Нова» по своєчасній виплаті орендної плати (плати за користування земельною ділянкою), тягне за собою відповідальність передбачену п.13.1 згідно якого за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору (а.с.11).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Позивач при поданні позову сплатив 1331,20 гривень судового збору.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішення питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з такого.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правилами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч.8,9 ст.139 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок щодо попереднього (орієнтовного) визначення суми судових витрат встановлено ст.134 ЦПК України.

Таким чином відсутність документального підтвердження надання професійної правничої допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Згідно з ч.2 ст.142 ЦПК України у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Представником позивача на підтвердження надання професійної правничої допомоги надано копію договору про надання правової допомоги щодо ведення справи за позовом до СТОВ "Дружба-Нова" про стягнення орендної плати, укладеного 01.08.2026 між позивачем та адвокатом (а.с.19).

Відповідно до Розділу 4 Договору "Розмір та порядок внесення гонорару", за надання адвокатських послуг, детального опису наданих послуг від 01.08.2026, квитанції №601058 від 01.08.2026 позивачем сплачено адвокату винагороду у загальному розмірі 8000 грн:

- консультація та попереднє оцінювання матеріалів, документів 1000 грн;

- підготовка позовної заяви 7000 грн (а.с.19,20,22).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Матеріали справи містять клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правову допомогу.

З огляду на викладене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 2500 грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи ціна позову, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

З огляду на викладене у зв`язку з визнанням відповідачем позову, слід повернути з державного бюджету позивачу половину сплаченого ним судового збору в розмірі 665,60 грн, а з відповідача стягнути іншу частину судового збору у розмірі 665,60 грн та 2500 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 3165,60 грн судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 89, 137, 141,206, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" про стягнення заборгованості за договором оренди задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" (ЄДРПОУ:31333767) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , заборгованість за 2025 рік за договором оренди землі в сумі 8048 (вісім тисяч сорок вісім гривень) 88 коп.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" (ЄДРПОУ: 31333767) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 665,60 гривень судового збору.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" (ЄДРПОУ: 31333767) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М.Глущенко