Постановление суда № 140266680, 30.09.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/230/26

Провадження № 6/536/519/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участі секретаря судового засідання Черненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 03 вересня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Встановив:

Відповідачка ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького районного суду Полтавської області із заявою про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців, в обґрунтування якого зазначає, що Кременчуцьким районним судом Полтавської області 03 вересня 2026 року розглянув справу № 536/230/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Однак виконати рішення суду одразу в повному обсязі відповідачка не має можливості, оскільки є матір`ю багатодітної сім`ї, має скрутне матеріальне становище та не має доходу на даний час, майна у власності не має.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, присини неявки не повідомила.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» уповноваженого представника до суду не направили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомляли.

Відповідно до ч.2 ст.435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст.128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви, вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 вересня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було частково задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1457-3689 від 08 жовтня 2024 року у розмірі 32709,00 грн. та судові витрати в розмірі 2052,97 грн.

До заяви ОСОБА_1 долучила витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на ім`я ОСОБА_1 за період з 2010 по 2026 роки, зокрема за 2025 рік дохід склав 121114,06 грн., за 2026 рік 60529,00 грн. та копію посвідчення матері багатодітної сім`ї серії НОМЕР_1 від 22 серпня 2022 року.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Приписами ч.ч. 3-5 ст. 435 ЦПК України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Тлумачення положень вищевказаної правової норми дає підстави дійти висновку, що питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду або його зміну може бути розглянуто у випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до статті 373 ЦПК та статті 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, виконання остаточних обов`язкових рішень національних судів становить невід`ємну частину провадження справи.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2020 року у справі № 922/2191/12 та від 16 січня 2020 року у справі № 910/1820/19 зазначено, що питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватись з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися і оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання і впливати на фінансовий стан позивача.

Відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду є правом суду, яке може бути реалізоване у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих обґрунтувань та дослідження доказів.

З врахуванням викладеного, враховуючи статус відповідачки як матері багатодітної сім`ї та її незадовільне матеріальне становище, через що вона не має можливості сплатити заборгованість єдиним платежем, але не намагається уникнути виконання рішення суду, з метою забезпечення виконання рішення суду, суд вважає можливим заяву задовольнити та розстрочити виконання судового рішення із зобов`язанням відповідачки ОСОБА_1 протягом 12 місяців щомісячно здійснювати часткове погашення заборгованості у розмірі 2896,83 грн. (34761,97 грн./12 місяців) до 03 числа кожного місяця.

Враховуючи вимоги ч. 5 ст. 435 ЦПК України, а саме, те що розстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, тому слід розстрочити виконання вказаного рішення на 12 місяців, встановивши останнім днем погашення боргу в повному обсязі 03 вересня 2027 року.

Керуючись ст.ст. 18, 260, 353, 435 ЦПК України, суд,-

Постановив:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 вересня 2026 року по справі №536/230/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Сергіївни заборгованості за кредитним договором на загальну суму 34761,97 грн., строком на 12 місяців шляхом сплати рівними платежами до 03 числа кожного місяця по 2896 (дві тисячі вісімсот дев`яносто шість) грн. 83 коп., встановивши останнім днем погашення боргу в повному обсязі 03 вересня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяА. С. Река