Постановление суда № 140266181, 28.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14487/26

Провадження №1-кп/369/1934/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

-головуючого судді ОСОБА_1

-при секретарі ОСОБА_2

за участі:

-прокурора ОСОБА_3

-захисника ОСОБА_4

-обвинуваченого ОСОБА_5

- потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження№ 12026111400000101, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на 60 днів, оскільки раніше заявлені ризики не зменшилися та на теперішній час продовжують існувати, що на думку прокурора, обумовлюють доцільність подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.

Так, прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке передбачає покарання до 12 років позбавлення волі, тому при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, на думку прокурора, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні продовжує існувати, оскільки перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_5 , як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, з метою зміни ними показань.

Також прокурор зазначив, що продовжує існувати і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки на думку прокурора, характер вчиненого обвинуваченим правопорушення вказує на відсутність будь-яких стримуючих факторів, тому перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інше кримінально-каране правопорушення.

Захисник просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання від вартою на цілодобовий домашній арешт. В обґрунтування свого клопотання зазначила, що ризик впливу на потерпілого втратив свою актуальність, оскільки потерпілий вже допитаний в судовому засіданні. Щодо впливу на свідків вказала, що цей ризик може нівелюватися встановленням судом обов`язку не спілкуватися зі свідками. Також вважає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою занадто суворим, та прокурором не доведено неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Просила врахувати суд наявність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність роботи, малолітньої дитини на утриманні. Вважає, що цілодобовий домашній арешт з покладенням на обвинуваченого, передбачених законом процесуальних обов`язків, зможе достатньою мірою забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту та надані суду докази, суд приходить до наступного.

31.07.2026 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області продовжено строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, строком до 28.09.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Під час судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу.

До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Під час судового засідання прокурором було доведено існування ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки останній з моменту надходження до суду обвинувального акта набув нового процесуального статусу обвинуваченого та, на даний час, розпочалася нова процесуальна стадія кримінального провадження - стадія судового провадження у суді першої інстанції, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, останній, перебуваючи на більш м`якому запобіжному заході зможе ухилятися від явки до суду.

Крім того, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни ними показань.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати визначену КПК процедуру отримання показань від свідків у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

При цьому суд не приймає до уваги доводи прокурора в частині ризику впливу на потерпілого, оскільки останній вже допитаний в судовому засіданні.

Що стосується ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, суд вважає, що прокурором у судовому засіданні вказаний ризик не доведений, оскільки обвинувачений раніше не судимий, на даний час не підозрюється у вчиненні інших правопорушень та будь-яких доказів на існування даного ризику суду не надано.

Аналізуючи вказані захисником доводи щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому, суд приходить до висновку, що на даній стадії відсутні обґрунтовані підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, оскільки ще триває стадія дослідження доказів, тому існують ризики того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі може ухилятися від явки до суду та впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину. Стороною захисту не було надано обґрунтованих доказів, що встановлені раніше судом ризики зникли, та не надано доказів, про існування нових обставин, які не були предметом розгляду судом під час ухвалення попереднього рішення.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та, враховуючи особу ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, його майновий стан,обставини вчинення останнім інкримінованого йому злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність доказів, які б унеможливлювали утримання обвинуваченого під вартою, що на думку суду, свідчить про недостатність обрання більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

За таких обставин, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Суд, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно пункту 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір застави не може бути завідомо непомірним для обвинуваченого, тому враховуючи, що з часу застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, останній визначений розмір застави не сплатив, суд вважає необхідним зменшити його розмір до 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень.

Визначений розмір застави буде, на думку суду, виправдовувати той ступінь довіри, при якому перспектива втрати обвинуваченим застави саме в такому розмірі, буде достатнім стримуючим засобом для нього будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не буде завідомо непомірним для обвинуваченого.

Крім того, у разі внесення застави суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які у подальшому повинні забезпечити його належну процесуальну поведінку під час судового розгляду даного кримінального провадження.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 27, 176, 177, 182, 183, 199, 314-316,376, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб, у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, а саме до 26.11.2026р. включно.

Строк дії ухвали закінчується о 23 год. 59 хв. 26.11.2026р.

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 150 розмірів прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, якаможе бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою(заставодавцем) на розрахунковий рахунокТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172, призначення платежу: застава за ПІБ обвинуваченого, по справі № 362/3313/26 в Києво-Святошинському районному суді Київської області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі,визначеному в ухвалі про продовження строку тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не відлучатися з міста Києва без дозволусуду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживаннята/абороботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі,оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахуноккоштів має бути наданий уповноваженій службовій особімісця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноваженаслужбова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти таповідомити прокурора та суд.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у данійухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обраннямзапобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким,до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні іншої частини клопотання прокурора відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Головуючий суддя: ОСОБА_1