Постановление суда № 140265390, 30.09.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/473/26

провадження 1-кс/287/272/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060520000012 від 23.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060520000012 від 23.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

30.03.2026 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 від 30.03.2026 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12026060520000012 від 23.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

23.09.2026 на адресу суду від прокурора Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 надійшла заява про відвід судді в порядку ст. 80 КПК України, яка обґрунтована тим, що суддя ОСОБА_4 не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № №12026060520000012 зазначено, що суддя ОСОБА_4 29.12.2025 в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження виніс ухвалу по справі № 287/1722/24 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 12024065520000067 від 23.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, матеріали якого постановою процесуального керівника 23.01.2026 виділені до кримінального провадження №12026060520000012. На підставі наведеного прокурор заявив відвід судді ОСОБА_4 у справі № 287/473/26.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву прокурора про відвід судді ОСОБА_4 передано для розгляду судді ОСОБА_1 .

Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву з проханням проводити розгляд заяви про відвід судді без його участі. Заяву підтримує та просить задоволити в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, від нього надійшла до суду письмова заява, у якій просить заяву прокурора про відвід судді ОСОБА_4 у справі № 287/473/26 розглядати без його участі.

Представник потерпілої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що стверджується матеріалами справи. Заява про відкладення судового засідання від представника потерпілого до суду не надходила.

Суддя ОСОБА_4 для дачі особистих пояснень до суду не з`явився, про час та місце розгляду заяви про відвід повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 3 статті 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Разом з тим, неявка учасників судового провадження, які були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає вирішенню питання про відвід.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви прокурора про відвід судді ОСОБА_4 за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі частини 4 статті 107 КПК України, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Суд дослідив заяву про відвід судді, а також надані матеріали справи та дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. ст. 1, 8, 9 КПК України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді справи.

Частиною 1 ст. 21 КПК України закріплено гарантію розгляду та вирішення справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Незалежність і неупередженість суду є визначальними характеристиками правової держави та належать до засад здійснення правосуддя в Україні. Одним із процесуальних механізмів їх забезпечення виступає інститут відводу судді, який покликаний усунути участь у провадженні особи, стосовно якої існують обставини, що можуть поставити під сумнів її об`єктивність та безсторонність.

Згідно ч. 2 ст. 344 КПК України питання про відвід (самовідвід) вирішується судом згідно зі статтями 75-81 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Відповідно до ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Cтаття 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Згідно п.п. 49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Об`єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумніву неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але невирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Як зазначено у Постанові Верховного суду від 22 жовтня 2019 року (справа №311/3428/18), для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі України законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від здійснення розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень. При цьому наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно п.п. 1.1, 1.2, 1.4,1.5, 1.6, 2.1, 2.2, 2.3 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. У тих випадках, коли рішення у справі має бути прийняте суддею одноособово, він діє незалежно від своїх колег по суду. Суддя відстоює та підтримує гарантії виконання суддями своїх обов`язків з метою збереження та підвищення інституціональної та оперативної відповідальності суддів. Суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів. При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах.

Відповідно до п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на можливість судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Разом з цим, згідно ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини; 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Судом встановлено, що суддею ОСОБА_4 29.12.2025 в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12024065520000067 від 23.05.2024 постановлено ухвалу по справі № 287/1722/24 про тимчасовий доступ до речей та документів у зазначеному кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Надано дозвіл слідчим СВ ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області на вилучення документів, що містять інформацію, яка стосується ОСОБА_5 .

Також, 23.01.2026 постановою прокурора Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 відповідні матеріали досудового розслідування за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України виділені до кримінального провадження № 12026060520000012, яке на даний час перебуває на розгляді судді ОСОБА_4 .

З огляду на зазначене, враховуючи участь судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, яке стосується обвинуваченого ОСОБА_5 в якості слідчого судді під час досудового розслідування, яке в подальшому було виділено в окреме кримінальне провадження, оскільки суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції, з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд та необхідності усунення будь-яких сумнівів у неупередженості суду, а також з метою підтримання довіри до судової влади і забезпечення реалізації принципу об`єктивної безсторонності суду, заява прокурора про відвід судді Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для відводу судді ОСОБА_4 від розгляду від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060520000012 від 23.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 75, 76, 80, 81, 82, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060520000012 від 23.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - задоволити.

Відвести суддю Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060520000012 від 23.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Кримінальне провадження (справа № 287/473/26) передати для визначення судді в порядку, передбаченому статтею 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1