Постановление суда № 140265259, 29.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11167/26

1-кс/296/4205/26

УХВАЛА

Іменем України

про застосування запобіжного заходу

29 вересня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025060000001445 від 12.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Київ, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, утриманців не має , процевлаштованого в ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

28.09.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , кримінальному провадженні № 12025060000001445 від 12.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 369 КК України в рамках кримінального провадження № 12025060000001445 від 12.09.2025.

Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025060000001445 від 12.09.2025 за ст. 336, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05-30 години 24.02.2022.

Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

За приписами ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Наказом Міністерства оборони України № 228 від 16 серпня 2021 року ОСОБА_8 призначено начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , територія відповідальності 4 ОТГ Попільнянська, Андрушківська, Корнинська та Квітнева територіальні громади Житомирського району Житомирського області.

Згідно своєї посадової інструкції, серед іншого, ОСОБА_8 є прямим начальником особового складу відділу, відповідає за планування та організацію роботи відділу, здійснює керівництво структурними підрозділами відділу.

Таким чином ОСОБА_8 згідно з ч. 3 ст. 18 та приміткою 1 до ст. 364 КК України, являється службовою особою, оскільки постійно здійснює функції представника влади та згідно із приміткою 2 до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Разом із цим встановлено, що рішенням першої сесії VIII скликання Андрушківської сільської ради Попільнянського (Житомирського) району Житомирської області № 10 від 19 листопада 2020 року ОСОБА_9 затверджено на посаду старости Харліївського старостинського округу Андрушківської сільської ради Попільнянського (Житомирського) району Житомирської області.

Так, у достовірно невстановлений час та місці, але не пізніше 10.04.2025 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівника Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «СІЛЬПО-ФУД», виник злочинний умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, шляхом отримання бронювання від мобілізації у зв`язку з трудовою діяльністю на ТОВ, яке визначено як критично важливе підприємство, після постановки на військовий облік, проходження військово-лікарської комісії та неотримання повістки щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження військової служби шляхом надання неправомірної вигоди начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на ухилення від мобілізації, ОСОБА_4 діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи та достовірно знаючи, що відповідно до положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не має законних підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та 19.03.2025 позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 за результатами проходження військово-лікарської комісії визнаний придатний до військової служби, а тому може отримати виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення призначення на особливий період та в подальшому бути мобілізованим для проходження військової служби, вступив у змову з ОСОБА_10 , який пообіцяв сприяти в уникненні від мобілізації.

В свою чергу ОСОБА_10 , який діяв за попередньою змовою з Особою 1 та Особою 2 (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження), повідомив ОСОБА_4 що для уникнення мобілізації необхідно отримати довідку про проживання на території обслуговування ІНФОРМАЦІЯ_4 та надати неправомірну вигоду його керівнику ОСОБА_8 за вчинення ним дій спрямованих на постановку чоловіків призивного віку на військовий облік у даному ТЦК та невручення повістки щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлення до місця проходження військової служби до отримання ними бронювання за місцем їх роботи, в розмірі 300 доларів США.

Далі ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, не пізніше 10.04.2025 надав ОСОБА_10 копію своїх особистих документів, а саме копію паспорту громадянина України, для використання під час складання та видачі старостою Андрушівської сільської ради Особою 2 завідомо неправдивого офіційного документу - довідки про декларування ОСОБА_4 свого місця перебування і тимчасового проживання без реєстрації, яка була необхідна для постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В подальшому Особа 2, 10.04.2025 діючи за попередньою змовою з Особою 1 і ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, усвідомлюючи та достовірно знаючи про порядок видачі довідок про фактичне місце проживання, а саме те, що ОСОБА_4 повинен звернутись особисто до Харліївського старостинського округу Андрушківської сільської ради Житомирського району, Житомирської області, мати із собою відповідний перелік документів, а також мешкати на території вказаного вище старостинського округу, власноручно виготовив, підписав та поставив відтиск печатки в довідці №39 від 10.04.2025 про декларування місця перебування і тимчасового проживання без реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , надавши документу статус офіційного та передав його Особі 1. В свою чергу Особа 1 передав довідку ОСОБА_10 .

В подальшому ОСОБА_4 не пізніше 24.03.2025 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де зустрівся із ОСОБА_10 , який надав йому завідомо підроблений офіційний документ довідку Харліївського старостинського округу Андрушківської сільської ради Житомирського району, Житомирської області від 10.04.2025 №39.

Цього ж дня, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що він не мешкає та не здійснює будь-якої діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , надав до ІНФОРМАЦІЯ_4 особисті документи та завідомо підроблений офіційний документ довідку Харліївського старостинського округу Андрушківської сільської ради Житомирського району, Житомирської області від 10.04.2025 №39.

Таким чином, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , в межах реалізації спільного умислу використав завідомо підроблений офіційний документ.

Крім цього, у достовірно невстановлений слідством день, час однак не пізніше 24.03.2025 ОСОБА_4 реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, керівнику ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 , за постановку на військовий облік у даному ТЦК та СП та подальшого не вжиття заходів щодо направлення його для проходження військової служби за мобілізацією на особливий період, будучи визнаним придатним до військової служби за результатами проходження військово-лікарської комісії, до отримання ним бронювання, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, передав гроші в сумі не менше 300 доларів США ОСОБА_10 , а той передав їх Особі 1.

В подальшому, Особа 1, 22 травня 2025 року о 12 годині 52 хвилини, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, надав керівнику даного відділення ТЦК та СП ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, неправомірну вигоду в сумі 6300 доларів США (що згідно курсу Національного банку України на вказаний день становило 261 046, 80 грн.) та 5000 гривень, за вчинення ним дій на виконання раніше узгоджених домовленостей відносно 21 особи, в тому числі ОСОБА_4 , а саме постановку на військовий облік у даному ТЦК та СП та подальшого не вжиття заходів щодо направлення їх для проходження військової служби за мобілізацією, на особливий період до отримання ними бронювання.

Після постановки на військовий облік та проходження військово-лікарської комісії за результатами якої визнаний придатним до військової служби ОСОБА_4 отримав військово-облікові документи, але при цьому у порушення вимог пункту 88 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, не отримав повістку щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлення до місця проходження військової служби, в наслідок чого 26.03.2025 оформив бронювання як працівник ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».

Таким чином ОСОБА_4 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

23.09.2026 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 369 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 369 КК України, підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні, відповідно до вимог КПК України, доказами.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 369 КК України та наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування ставить питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 під час розгляду клопотання пояснив, що розуміє в чому його підозрюють, підозру вважає необґрунтованим, а запобіжний захід надто суворим. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого клієнта та заперечив проти задоволення клопотання та застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт у визначений період доби. Зазначив, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, є недоведеними та належним чином не обґрунтовані. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вислухавши сторони кримінального провадження слідчий суддя прийшов наступного.

Стаття 177 КПК України встановлює мету і підстави застосування запобіжних заходів

Так ч. 1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст.194 КПК України).

Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 12025060000001445 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України де одним з підозрюваних є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи стадію судового розгляду, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04). Слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 369 КК України є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, це підтверджується доказами, а саме:

-Довідкою №39 від 10.04.2025 виданою на ім`я ОСОБА_4

-Заява про видачу військово-облікового документу;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_8 від 03.07.2024;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.07.2024;

-протоколом огляду від 20.07.2024, яким вилучено грошові кошти в сумі 4400 доларів США;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 10.07.2024 року;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту; від 20.07.2024;

-протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 21.07.2024.

-протоколом НСРД від 06.08.2024;

-протоколом НСРД від 07.08.2024;

-протоколом НСРД від 09.08.2024;

-протоколом НСРД від 05.09.2024;

-протоколом НСРД від 14.10.2024;

-протоколом НСРД від 08.05.2025;

-протоколом про закінчення контролю за вчиненням злочину відкритим фіксуванням від 22.05.2025;

-протоколом затримання ОСОБА_11 від 22.05.2025;

-протоколами НСРД від 30.06.2025;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_12

-протоколом допиту свідка ОСОБА_13

-протоколом допиту ОСОБА_9 ;

-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 ;

-довідкою УОТЗ ГУНП в Житомирській області від 10.09.2025 №150872-2025;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11

-протоколом допиту свідка ОСОБА_14

-протоколом огляду документів від 27.05.2025;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10

-документами вилученими в ІНФОРМАЦІЯ_5 (Попільня);

-документами вилученими в ТОВ «Основа»;

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Щодо ризиків

Прокурор вказує на наявність ризиків передбачених п.1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Існування ризику щодо можливості переховуватися від суду, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, оцінюється судом в світлі обставин вчинення кримінального правопорушення та того факту, що у разі визнання ОСОБА_4 винуватим за ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 369 КК України йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

Разом з цим ЄСПЛ постійно наголошує, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, за скаргою № 5522/04 від «20» січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, 41, за скаргою № 37466/04 від «20» травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».

Окрім тяжкості покарання, суд зобов`язаний враховувати і інші чинники- зокрема і особу підозрюваного, його характеристики в побуті, за місцем роботи, спосіб життя та репутацію.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , який має вищу освіту (ступінь бакалавр), має постійне місце проживання та роботи, за місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони, раніше не судимий, слідчий суддя вважає що ризик переховування існує проте він є мінімальним.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цій першочерговій стадії досудового розслідування існує, оскільки у слідства було обмаль часу для зібрання усіх доказів, а тому принаймні на день розгляду клопотання цей ризик є.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України впливати на свідків, підозрюваних в даному кримінальному провадженні також існує, оскільки підозрюваний може спробувати винити тиск на них щоб змусити дати інші свідчення чи відмовитися від них з метою уникнути відповідальності. Як і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - не прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду, під приводом якихось обставин. Проте, на думку слідчого судді , знову ж таки з урахуванням особи підозрюваного, цих ризиків можна запобігти шляхом покладення обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України- заборонивши спілкування з визначеним колом осіб та зобов`язання прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду .

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, не знайшов свого підтвердження, оскільки органом досудового розслідування було припинено протиправну діяльність шляхом повідомлення ОСОБА_4 про підозру, а вчинення іншого злочину слідчий суддя вважає малоймовірним враховуючи, що він раніше не судимий, не має негативної репутації

Слідчий суддя констатує, що ризики не повинні бути вже доведені настільки щоб їх можна було констатувати , оскільки мета - саме запобігти їм.

Отже, прокурором доведено існування ризиків передбачених п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України при цьому вони не є високими з урахуванням особи підозрюваного.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Як вже зазначалося у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він підозрюється, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі, а тому до нього може бути застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту у визначений період доби.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя врахував: особу підозрюваного а саме чоловік 27 років , не одружений, на утриманні дітей не має, працює в ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» на посаді адміністратора за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, раніше не судимий, не має негативної репутації в суспільстві.

Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором не доведено неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням його особи та можливості забезпечення належної процесуальної поведінки.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є по суті позбавленням волі, з огляду на обставини кримінального провадження, не є необхідним у даному конкретному випадку.

Сторона захисту клопоче про більш м`який запобіжний захід ніж домашній арешт у визначений період доби - особисте зобов`язання.

З урахуванням наявності "обгрунтованої підозри" трьох ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, як достатній для запобігання ризиків встановлених під час розгляду клопотання та забезпечення виконання процесуальних обов`язків.

За приписами ч.1.3 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допуститити встановлення такого розміру застави, що буде заздалегідь непомірним для цієї особи та призведе до неможливості виконання застави. Оскільки, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії.

Підозрюваний офіційно працевлаштований має постійний дохід у вигляді заробітної плати від 40000,00 грн до 70000,00 грн

Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2026 рік" на 1 січня поточного року, тобто 3328 грн.

Разом з цим, сума застави повинна бути такою, щоб перспектива її втрати утримувала особу від спроб переховування, впливу на свідків чи підозрюваних, чи інших ризиків але вона не має бути непомірним тягарем.

Враховуючи сімейний та майновий стан підозрюваного, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_15 запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі, тобто 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн.

Слідчий суддя вважає, що саме такий розмір застави у даному конкретному випадку, з урахування обставин вчинення кримінального правопорушення, та особи підозрюваного здатен забезпечити належну процесуальну поведінку та є співмірним.

Натомість запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання слідчий суддя вважає занадто м`яким та таким що не здотен запобігти ризикам встановленим слідчим суддею

Оскільки слідчий застосовує до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави , покласти на підозрюваного обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора за першим викликом та до суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, у провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, у даному кримінальному провадженні коло яких має визначити слідчий чи прокурор;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Щодо строку дії запобіжного заходу.

Підозру ОСОБА_4 вручено 23.09.2026, застава не має строку дії, разом з тим обов`язки не можуть покладатися на строк більше 2 місяців, отже строк дії обов`язків слід встановити до 23.11.2026 , що в межах строку досудового розслідування.

Отже, за результами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне:

-залишити без задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту;

- частково задовольнити клопотання сторони захисту та застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід наж домашній арешт у визначений період доби, а саме - запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесяти) гривень 00 копійок, з покладенням ряду обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України строком до 23.11.2026, що в межах строку досудового розслідування.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 184, 193-194, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби залишити без задоволення.

Клопотання сторони захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу- задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених за ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні № 12025060000001445 від 12.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесяти) гривень 00 копійок.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки визначені ч.5 ст.194 КПК України строком до 23.11.2026, що в межах строку досудового розслідування:

- прибувати до слідчого, прокурора за першим викликом та до суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, у провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, у даному кримінальному провадженні коло яких має визначити слідчий чи прокурор;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний, ОСОБА_4 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA758201720355229001500000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім`я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».

Попередити підозрюваного, що у разі невнесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі протягом п`яти днів з моменту оголошення ухвали, або невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов`язків у разі внесення застави покласти на орган досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді, може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали оголошено 02.10.2026

Слідчий суддя ОСОБА_1