Постановление суда № 140261018, 02.10.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1087/25

Провадження № 6/488/215/26

УХВАЛА

Іменем України

02.10.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі Гейко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, -

Встановив:

Заявник ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" звернувся до суду із даною заявою, в обґрунтування якої вказав, що 27.03.2025 року Корабельним районним судом м. Миколаєва було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 боргу за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування.

Посилаючись на те, що заяву про видачу судового наказу помилково сформовано за адресою, за якою відсутній борг, заявник просить визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання стягувач та боржник не з`явилися, що не є перешкодою для розгляду заяви відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, у порядку, встановленому законом.

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п`ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. (ч. 1 ст. 167 ЦПК України)

Відповідно до положень ст. 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 431 ЦПК України судовий наказ є виконавчим документом.

Згідно ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо. (Постанова Верховного Суду від 20.02.2019року у справі № 204671/11)

Разом із цим, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права. І саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. У такому випадку суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи та дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд враховує, що судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 боргу за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування виданий на підставі помилково сформованої заяви про видачу судового наказу, тому знаходить вимоги заяви обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 173, 268, 353, 432 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Заяву Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, судовий наказ, виданий Корабельним районним судом м. Миколаєва 27.03.2025 року у справі № 488/1087/25, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: невідомий, адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" (м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а; р/р НОМЕР_1 , ПАТ БАНК ВОСТОК, МФО 307123, ЄДРПОУ 31319242) заборгованості за послуги з постачання централізованого опалення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у загальному розмірі 4591,01 грн. та судового збору у розмірі 302,80 грн.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Л.І. Селіщева