Решение № 140260795, 01.10.2026, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/1337/24

Провадження №2/471/21/26

Номер рядка звіту 61

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 жовтня 2026 року Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Жили Н.М.,

за участю секретаря - Холоденко І.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селищі Братське Вознесенсього району Миколаївсткої області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Ківерцівська державна нотаріальна контора Волинської області, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась суду з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Ківерцівська державна нотаріальна контора Волинської області, про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 12.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 03.04.2025 року була витребувана у Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 13.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 25.08.2025 року прийнято рішення про повернення на стадію підготовчого провадження у вказаній справі.

Представником позивача була подана до суду позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Ківерцівська державна нотаріальна контора Волинської області, про визнання права власності на спадкове майно, зі зміною предмета позову.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина за законом у вигляді земельної ділянки кадастровий номер: 4821480400:04:000:0420, площею 14,3005 га, що розташована на території Ганнівської сільської ради Братського (нині Вознесенського) району Миколаївської області, яка належала спадкодавцю на підставі рішення Братського районного суду Миколаївської області від 22.07.2013 року у справі № 471/965/13-ц,

номер запису про право власності 2029200, внесений державним реєстратором Братського районного управління юстиції Миколаївської області 07.08.2013 року.

Спадкоємцями цієї спадщини за законом є позивач ОСОБА_2 та дружина померлого - ОСОБА_3 (відповідач). Позивач вчасно подала заяву про прийняття спадщини після смерті свого сина, звернувшись до приватного нотаріуса Братського районного нотаріального округу Миколаївської області Малярчук Н.В., яка завела спадкову справу та в подальшому передала вказану спадкову справу за місцем реєстрації померлого.

Відповідач не звернулась з заявою про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку, а скористалась тим, що за даними реєстрації місця проживання спадкодавець та відповідач були зареєстровані за однією адресою. Таким чином, через більше ніж шість місяців відповідач звернулась з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом і отримала відповідне право на 1/2 частину спірної земельної ділянки.

Позивач вважає, що вона має право на всю земельну ділянку, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 .. З серпня 2017 року по день смерті, ОСОБА_4 постійно проживав в с. Петрівка-1 Братського (нині Вознесенського) району Миколаївської області, на момент смерті ОСОБА_4 не проживав із своєю дружиною, шлюб існував формально, позивач навіть не знала про існування цього шлюбу, бо її син постійно мешкав в Миколаївській області без дружини, сам займався веденням господарства, працював, в останні роки його життя у нього були інші жінки, з якими він намагався створити сім`ю. Позивач вважає, що, оскільки відповідач не проживала на момент смерті із спадкодавцем, тому не могла прийняти спадщину фактичним своїм проживанням із померлим на день смерті відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Відповідач не знала про смерть спадкодавця, не приймала участі у його похованні та подальших ритуальних традиційних діях. Зазначає, що відповідач з причини свого не проживання з померлим чоловіком втратила право на спадкування, до суду за поновленням строку на прийняття спадщини вона не зверталась, в добровільному порядку іншим спадкоємцем не залучена до спадкування. Наявність реєстрації разом із померлим не свідчить про фактичне проживання відповідача із спадкодавцем.

На підставі викладеного просить суд визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Літвак Н.В. 19.07.2021 року ОСОБА_3 на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 4821480400:04:000:0420, площею 14,3005 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 127077948214, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 4821480400:04:000:0420, площею 14,3005 га, що розташована на території Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області і належала спадкодавцю на підставі рішення Братського районного суду Миколаївської області від 22.07.2013 року у справі № 471/965/13-ц, номер запису про право власності 2029200, внесений державним реєстратором Братського районного управління юстиції Миколаївської області 07.08.2013 року, як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 ; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 10.12.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася повторно, причину неявки суду не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судовими повістками, надісланими їй за зареєстрованим місцем проживання рекомендованими листами з повідомленням, які отримувала вчасно. Відповідач відзив на позовну заяву не подавала.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявні заяви, в яких просить суд розглянуто справу без участі третьої особи, вирішення даної справи покладає на розсуд суду.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. № 51 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. № 50 том 1).

Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером: 4821480400:04:000:0420, площею 14,3005 га, що розташована на території Ганнівської сільської ради Братського (нині Вознесенського) району Миколаївської області, яка належала спадкодавцю на підставі рішення Братського районного суду Миколаївської області від 22.07.2013 року у справі № 471/965/13-ц,

номер запису про право власності 2029200, внесений державним реєстратором Братського районного управління юстиції Миколаївської області 07.08.2013 року.

Відповідно до копії спадкової справи, витребуваної судом, ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Братського районного нотаріального округу Миколаївської області Малярчук Н.В., яка завела спадкову справу №97/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а. с. № 115 том 1).

В подальшому вказаний нотаріус передала зазначену спадкову справу до Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області за належністю та спадковій справі присвоєно номер 105/2021/97.

09.09.2021 року позивач звернулася до Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області з заявою про видачу свідоцтва про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а. с. № 157 том 1).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 09.09.2021 року Ківерцівською державною нотаріальною конторою Волинської області та зареєстрованого в реєстрі за № 2-411, ОСОБА_2 успадкувала після смерті сина ОСОБА_4 частку земельної ділянки площею 14,3005 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Братського (нині Вознесенського) району Миколаївської області, кадастровий номер: 4821480400:04:000:0420, яка належала спадкодавцю (а. с. № 158, 159 том 1).

Зі спадкової справи 105/2021/97 вбачається, що із заявами про прийняття спадщини звернулись: мати померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину як така, що мешкала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, інших спадкоємців за законом не встановлено.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 22 грудня 2012 року перебували у шлюбі, зареєстрованому Виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (а. с. № 139 том 1).

17.07.2020 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Братського районного нотаріального округу Миколаївської області Малярчук Н.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини (а. с. № 136 том 1).

Згідно копії паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_3 , її місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. № 138 том 1).

Відповідно до копії довідки, виданої Виконавчим комітетом Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області, яка наявна у спадковій справі, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. № 141 том 1).

19.07.2021 року відповідач звернулася до Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області з заявою про видачу свідоцтва про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а. с. № 143 том 1).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 19.07.2021 року, виданого Ківерцівською державною нотаріальною конторою Волинської області та зареєстрованого в реєстрі за № 2-366, ОСОБА_3 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4 частку земельної ділянки площею 14,3005 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Братського (нині Вознесенського) району Миколаївської області, кадастровий номер: 4821480400:04:000:0420, яка належала спадкодавцю (а. с. № 155, 156 том 1).

Таким чином, відповідач успадкувала спадщину після смерті ОСОБА_4 , будучи зареєстрованою за однією адресою із спадкодавцем.

Відповідно копії довідки № 365 від 06.11.2017 року, виданої Костуватською сільською радою Братського (нині Вознсенського) району Миколаївської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживав у житловому будинку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , який придбав та є його власником (а. с. № 38 том 1).

Згідно копії довідки №280 від 25.10.2019 р. та копії довідки № 147 від 15.09.2020 р., виданих Костуватським старостинським округом № 2 Новомарївської сільської ради Братського (нині Вознсенського) району Миколаївської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 з 14.08.1017 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. № 47, 117 том 1).

З листа Первомайського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області від 07.02.2020 року, вбачається, що ОСОБА_4 на момент смерті проживав один, на його утриманні нікого не було ,сім`ї не мав (а. с. № 45 том 1).

Допитаний і судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що був знайомий з ОСОБА_4 , вони разом працювали. ОСОБА_4 за 4 роки до смерті постійно проживав в с. Петрівка-1 Братського (нині Вознесенського) району Миколаївської області.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що з ОСОБА_4 знайома з 1992 року, спочатку ОСОБА_4 проживав з батьками в с. Мостове Братського (нині Вознесенського) району Миколаївської області, а потім в с. Петрівка-1 (Велика Петрівка) Братського (нині Вознесенського) району Миколаївської області, жив сам, сім`ї в нього не було, дівчат знайомих у нього було багато, про дружину нічого не розповідав. ОСОБА_4 працював в Агрофірмі «Вікторія» в с. Костувате, випасав худобу.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що з ОСОБА_4 вона була знайома з 2017 року, він товаришував з її сином та часто приїздив до них додому. ОСОБА_4 постійно проживав в с. Петрівка-1 (Велика Петрівка) Братського (нині Вознесенського) району Миколаївської області, працював в Агрофірмі «Вікторія» скотником.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що з ОСОБА_4 знайома з 2015 року. Спочатку ОСОБА_4 проживав в с. Мостове Братського (нині Вознесенського) району Миколаївської області, а потім постійно проживав в с. Петрівка-1 (Велика Петрівка) Братського (нині Вознесенського) району Миколаївської області, куди переїхав за 5-6 років до смерті. Він придбав будинок, жив один, але зустрічався з дівчиною. Працював ОСОБА_4 на фермі скотником, випасав корів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам надано роз`яснення, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У постанові від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св21) Верховний Суд виснував, що сама лише реєстрація місця проживання особи разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України не свідчить про своєчасність прийняття спадщини.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Даний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Верховного Суду від 04 листопада 2024 року у справі №504/3606/14-ц (провадження № 61-6658сво23).

Тобто, у частині третій статті 1268 ЦК України вимагається проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрація місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем, що можуть бути відмінними один від одного.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15-ц (провадження № 61-5777св20), від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19 (провадження № 61-6290св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20 (провадження № 61-2387св22), від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20 (провадження № 61-12472св22), від 26 червня 2024 року у справі №752/12045/17 (провадження № 61-18363св23), від 09 жовтня 2024 року у справі № 644/4646/23 (провадження № 61-10383св24).

Практика правозастосування частини третьої статті 1268 ЦК України є сталою.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вислухавши позивача та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи не знайшов підтвердження факт постійного проживання спадкоємця за законом - ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини. Сама лише реєстрація місця проживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України не свідчить про своєчасність прийняття спадщини. За такого відповідач не вважається такою, що прийняла своєчасно спадщину, що відкрилась після смерті її чоловіка, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, а відповідно не мала права на спадкування.

Відповідач до суду за поновленням строку на прийняття спадщини не зверталась.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Оскільки відповідач не мала права на спадкування, то є підстави для визнання недійсним виданого їй свідоцтва про право на спадщину. Отже, позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом підлягають задоволенню.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом, який застосовується лише тоді, коли існують непереборні перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку. Оформлення спадщини за загальним правилом є позасудовою процедурою, яку здійснюють нотаріуси. Звернення до суду можливе лише за відсутності позасудової можливості. Позивачем не доведено наявність перешкод для оформлення нею спадкових прав у нотаріальному порядку у разі скасування свідоцтва про право на спадщину, виданого відповідачу.

За таких обставин, позовна вимога позивача про визнання за нею права власності на частину вищезгаданої земельні ділянки як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції № 6031-9903-0172-3386 від 29.10.2024 р. та квитанції №2901-6553-4902-6799 від 23.08.2025 р. за подання до суду вищевказаного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі відповідно 2587,75 грн та 2587,75 грн (а. с. № 24, 198 том 1).

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2587,75 гривень.

Керуючись ст. ст.15, 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1269, 1270, 1272, 1301 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Ківерцівська державна нотаріальна контора Волинської області, про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити частково.

Визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Літвак Н.В. 19.07.2021 року ОСОБА_3 на частку земельної ділянки кадастровий номер 4821480400:04:000:0420, площею 14,3005 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 127077948214, після смерті ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , судовий збір в сумі 2587,75 грн (дві тисячі п`ятсот вісімдесят сім гривень сімдесят п`ять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: Миколаївська область, Вознесенський район, с. Мостове.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Ківерцівська державна нотаріальна контора Волинської області, ЄДРПОУ 02887415, адреса: Волинська область, м. Ківерці, вул.. Шевченка, 6.

Суддя Жила Н.М.