Решение № 140260720, 02.10.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1062/26

Провадження № 2/467/766/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 13 березня 2025 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №010-RO-82-318270614, підписанням якого позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб. 17 липня 2025 року між АТ "Райффайзен Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-78 F, у відповідності до умов якого, АТ "Райффайзен Банк" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні АТ "Райффайзен Банк" права вимоги до боржників, вказані у реєстрі(ах) боржників. Відповідно до реєстру боржників від 20 жовтня 2025 року до договору відступлення права вимоги № 114/2-78 F від 17 липня 2025 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 42221 грн. 37 к., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 42221 грн. 37 к. Згідно з умовами заяви-договору клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Посилаючись на викладене і те, що відповідач не виконує своїх обов`язків по поверненню кредиту по вказаному договору, представник позивача прохав стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 42221 грн. 37 к. та судові витрати.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 серпня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи в її відсутність.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 13 березня 2025 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №010-RO-82-318270614, відповідно до умов якого відповідачу визначено розмір поточного кредитного ліміту 35000 грн. Згідно умов договору строк кредиту становить 300 місяців, а проценти -48% річних. Відповідач також підписав заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка».

Кредитний договір містить додаток до заяви про акцепт публічної пропозиції/угоди №CMDPI-3455535 від 23 серпня 2024 року.

Згідно паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем, видно, що між банком та відповідачем були узгоджені основні умови кредитування.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 010-RO-82-318270614 від 13 березня 2025 року вбачається, що заборгованість станом на 20 листопада 2025 року становить 42221 грн. 37 к., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 42221 грн. 37 к.

17 липня 2025 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-78 F у відповідності до якого, АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Додатковою угодою №10 до договору відступлення права вимоги № 114/2-78 F від 17 липня 2025 року внесено зміни (уточнення) до реєстрів боржників від 19 листопада 2025 року, 20 листопада 2025 року, 21 листопада 2025 року та 24 листопада 2025 року, виклавши їх в редакції наведеній в додатках 1-4 до додаткової угоди.

Відповідно до витягу з реєстру боржників у редакції Додатку 2 до Додаткової угоди №10 від 22 червня 2026 року до договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17 липня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 42221 грн. 37 к.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем, що підтверджується випискою по рахунку.

Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов вищезазначених договорів.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Договір відступлення права вимоги №114/2-78 F, укладений 17 липня 2025 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є дійсним та чинним, відомості про те, що він оскаржувався в судовому порядку, відсутні.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України, вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом досліджені надані позивачем докази видачі відповідачу кредиту, користування ним кредитними коштами, що доведено відповідним розрахунком, враховано, що зазначені докази відповідачем не спростовано, що є його процесуальним обов`язком.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для задоволення та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 42221 грн. 37 к.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.ч.1, 2, 4 ст.206 ЦПК України).

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, з урахуванням того, що обставини, викладені у поясненнях відповідача, не викликають у суду сумнів щодо їх достовірності та добровільності визнання позову, а також того, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд на підставі ч.4 ст.206 ЦПК України приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивач просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 2662 грн. 40 к.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору, що становить 1331 грн. 20 к.

Інша частина судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за кредитним договором від 13 березня 2025 року у розмірі 42221 (сорок дві тисячі двісті двадцять одна) грн. 37 к., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 42221 грн. 37 к.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 к.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30) з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним при поданні позову судового збору, що становить 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 к.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива