Решение № 140260205, 21.09.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3385/26 Провадження № 2/450/2752/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Хохолик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення заборгованості за кредитним договором,

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № LM978221530 від 22.06.2025 р. в розмірі 27 237,52 грн., з яких: 9700грн. заборгованість за тілом; 16 955,52 грн. заборгованість за відсоткам 582,00 грн. комісія за кредитним договором та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову покликається на те, що 22.06.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» укладено кредитний договір №LM978221530 у електронній формі, підписаний позичальником за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. За умовами даного договору сума кредиту становить 9700 грн. Товариство перерахувало позичальнику на його платіжну банківську карту обумовлені кредитні кошти, цим самим виконавши свої фінансові зобов`язання, тоді як відповідач свої кредитні зобов`язання за даним договором своєчасно та в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим допустив заборгованість у розмірі 27 237,52 грн., з яких: 9700грн. заборгованість за тілом; 16 955,52 грн. заборгованість за відсоткам 582,00 грн. комісія за кредитним договором, 4 850 грн. заборгованість за штрафними санкціями. В подальшому на підставі договору факторингу № ОК-ТП/52 від 10.09.2025 року, укладеного між ТзОВ «Оптимальні Кредити» і ТзОВ «Таліон Плюс», а також згідно з реєстром прав вимоги до вказаного договору, останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № LM978221530 від 22.06.2025 року. На підставі договору факторингу від 26.12.2025 року, укладеного між ТзОВ «Таліон Плюс» і ТзОВ «Юніт Капітал», а також згідно з реєстром прав вимоги № 1 від 26.12.2025 року, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № LM978221530 від 22.06.2025 року. Враховуючи наведене, просила позовні вимоги задовольнити, а судові витрати, які складаються з 2662 грн. 40 коп. сплаченого судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу стягнути з відповідача.

Позиція відповідача: Відповідач повідомлялася про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

02.07.2026 ухвала про відкриття провадження у справі.

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що 22.06.2025 року ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «Оптимальні Кредити» кредитний договір № LM978221530, шляхом підписання такого та паспорту споживчого кредиту електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора GJRH, внаслідок чого отримала грошові кошти у розмірі 9700 грн. строком до 1826 днів зі сплатою дисконтної процентної ставки у розмірі 357,70% на день та за базовою процентною ставкою у розмірі 357,70% на день та комісії за надання кредиту в сумі 582 грн.

Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № LM978221530 від 22.06.2025 року, що підтверджується долученим платіжним дорученням від 22.06.2025 року.

У відповідності до первинних документів, а саме розрахунку, виданого ТзОВ «Оптимальні Кредити», заборгованість відповідача перед первісним кредитором станом на 30.06.2026 року становить 27 237,52 грн., з яких: 9700грн. заборгованість за тілом; 16 955,52 грн. заборгованість за відсоткам 582,00 грн. комісія за кредитним договором, 4 850 грн. заборгованість за штрафними санкціями, заборгованості по комісії 582 грн.

10.09.2025 року між ТзОВ «Оптимальні Кредити» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № ОК-ТП/52, відповідно до умов яких первісний кредитор ТзОВ «Оптимальні Кредити» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Таліон Плюс» свої права вимоги за кредитними договорами, останнє з яких сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти.

Згідно з реєстру прав вимоги від 10.09.205 року, ТзОВ «Оптимальні Кредити» відступило на користь ТзОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача за кредитним договором № LM978221530 від 22.06.2025 року, заборгованість за яким становить 27 237,52 грн., з яких: 9700грн. заборгованість за тілом; 16 955,52 грн. заборгованість за відсоткам 582,00 грн. комісія за кредитним договором, 4 850 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТзОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідача за кредитним договором № LM978221530 від 22.06.2025 року становить 27 237,52 грн., з яких: 9700грн. заборгованість за тілом; 16 955,52 грн. заборгованість за відсоткам 582,00 грн. комісія за кредитним договором, 4 850 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

26.12.2025 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 26/1225-01, відповідно до умов якого ТзОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Юніт Капітал» свої права вимоги за кредитними договорами, останнє з яких сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти.

Згідно з реєстру прав вимоги № 1 від 26.12.2025 року, ТзОВ «Таліон Плюс» відступило на користь ТзОВ «Юніт Капітал» право вимоги до відповідача за кредитним договором № LM978221530 від 22.06.2025 року, заборгованість за яким становить 27 237,52 грн., з яких: 9700грн. заборгованість за тілом; 16 955,52 грн. заборгованість за відсоткам 582,00 грн. комісія за кредитним договором, 4 850 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

З огляду на вказане, сума заборгованості, яка підлягатиме стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором № LM978221530 від 22.06.2025 року, становитиме 26 655 грн. 52 коп., яка складається з 9700 грн. заборгованості за тілом кредиту, 16 955 грн. 52 коп. заборгованості за відсотками.

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

За ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивувала позовні вимоги, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № LM978221530 від 22.06.2025 року у розмірі 26 655 грн. 52 коп., яка складається з 9700 грн. заборгованості за тілом кредиту, 16 955 грн. 52 коп. заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

З долучених до позовної заяви договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, додаткової угоди № 25771523951 від 20.04.2026 року до нього та акту прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 року, вбачається, що розмір понесених позивачем витрат у зв`язку з розглядом цивільної справи за позовом ТзОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 становить 7000 грн. та складається з послуг, а саме складання позовної заяви кількістю 2 год., вартістю 5000 грн.; вивчення матеріалів справи кількістю 2 год., вартістю 1000 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації кількістю 1 год., вартістю 500 грн.; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації кількістю 1 год., вартістю 500 грн.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість.

Як вбачається із згаданих вище документів наданих адвокатом, предметом наданої професійної правничої допомоги є складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи та підготовка і подання адвокатських запитів/клопотань.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 27 237 грн. 52 коп., які підлягатимуть частковому задоволенню в сумі 26 655 грн. 52 коп.

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи усталену практику дана справа є не складною. При цьому, адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених адвокатом.

Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений сторонами до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а також є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, обсяг наданих адвокатом послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 1500 грн., оскільки такий розмір витрат є необхідним і неминучим для позивача ТзОВ «Юніт Капітал», яке було змушеним до залучення професійної правничої допомоги адвоката.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»,- задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163 заборгованість за Кредитним договором № LM978221530 від 22.06.2025 року у розмірі 26 655,52 (двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень 52 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163 суму сплаченого судового збору в розмірі 2 605,51 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, Код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

СуддяЄ. О. Данилів