Постановление суда № 140258156, 01.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/14517/26

ун. № 759/25201/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про скасування свідоцтва про право власності,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про скасування свідоцтва про право власності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 14.09.2026 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та 15.09.2026 року справу передано судді.

Суддя, вивчивши матеріли позовної заяви та додані до неї документи, дійшов висновку про необхідність залишення вказаного позову без руху, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Позовна заява подана без додержання вимог статті 175 ЦПК України, оскільки позивачем не зазначено в чому полягає порушення її прав з боку відповідача, не наведено належного обґрунтування наявності права, за захистом якого вона звертається до суду, та не надано доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження 14-364цс19 (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, провадження № 14-499цс19 (пункт 7.23)).

У поданій позовній заяві, позивач вказує, що відповідачем по справі є Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, однак не викладає обставин, в чому полягає порушення прав позивача з боку відповідача та не зазначає докази, що підтверджують дані обставини.

При цьому позивачем заявлено вимогу про скасування свідоцтва про право власності, однак не обґрунтовано, яким чином задоволення зазначеної позовної вимоги призведе до відновлення або захисту саме порушеного права позивача, а також не наведено обставин, які свідчать про належність обраного способу захисту характеру спірних правовідносин.

У зв`язку з наведеним позивачу необхідно уточнити позовну заяву, зазначивши, яке саме її право чи законний інтерес порушено відповідачем, у чому конкретно полягає таке порушення, якими діями відповідача воно допущене, а також обґрунтувати, яким чином обраний спосіб захисту у вигляді скасування свідоцтва про право власності є належним та ефективним способом поновлення порушеного права.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Усупереч зазначеній вимозі позовна заява не містить доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовну заяву, зазначивши, у чому саме полягає порушення, невизнання або оспорювання з боку відповідача її прав чи законних інтересів, а також надати належні та допустимі докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на зазначене, для встановлення ставки судового збору за подання позовної заяви необхідно звернутись до положень Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік».

Відповідно до ст. 7 зазначеного закону, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 гривень.

Відтак, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 331 гривня 20 копійок.

Зважаючи на те, що у поданому позові позивачем заявлено одну немайнову вимогу, судовий збір мав бути сплачений у розмірі 1 331,20 грн.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, позивач має надати суду належні докази сплати судового збору у розмірі 1 331 гривні 20 копійок за немайнову вимогу.

Позивач має оплатити судовий збір за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA708999980313121206000026009, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: 101 ____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Святошинський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки та надати суду виправлену редакцію позовної заяви та її копії, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (ч. 1 ст. 177 ЦПК України).

Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України , якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про скасування свідоцтва про право власності залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.О. Твердохліб