Решение № 140256359, 01.10.2026, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №390/686/26 провадження № 2/403/496/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Могиленко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі по тексту рішення - ТОВ «ФК «Профіт Капітал») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за договором позики в загальному розмірі 25619 грн. 96 коп., з яких: заборгованість за основним боргом складає 12000 грн. 00 коп.; за нарахованими та несплаченими відсотками - 13619 грн. 96 коп..

Позов обгрунтовується тим, що 19 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (далі по тексту рішення - ТОВ «1 БАНК», як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено договір позики №3744269, за яким відповідачу були надані в позику грошові кошти в сумі 12000,00 грн. шляхом їх перерахування на картковий рахунок, вказаний ним в реквізитах договору, строком на 64 днів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,69% в день (базова процентна ставка) та 1,44% в день (знижена процентна ставка). Вказаний кредитний договір був укладений відповідно до ст.ст.11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним цифровим підписом, що свідчить про прийняття відповідачем умов вказаного договору. Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо повернення суми позики та сплати процентів за користування нею, а також заміну у порядку укладення договору факторингу №10072020 від 10 липня 2020 року сторони кредитора у договорі №3744269 від 19 жовтня 2020 року з ТОВ «1 БАНК» на ТОВ «ТОВ ФК «Профіт Капітал», позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь зазначену вище суму заборгованості.

З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн..

Відповідач по справі ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «Профіт Капітал» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подав.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник позивача згідно викладеного в прохальній частині позовної заяви клопотання прохав суд провести розгляд цивільної справи без участі позивача та його представника та не заперечував проти винесення судом заочного рішення у справі у випадку неявки у судове засідання відповідача (а.с.8 зворот).

Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.25-26).

В зв`язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 01 жовтня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19 жовтня 2020 року між ТОВ «1 БАНК», як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір позики (ануїтет) №3744269 (далі по тексту рішення - договір позики, Договір), який згідно положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений в електронній формі шляхом його підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора А8fH1vTGcb, надісланим йому позикодавцем електронним повідомленням (SMS) на зазначений позичальником телефонний номер (пункт 11 Договору «Юридичні адреси та реквізити сторін») (а.с.28).

Укладення сторонами 19 жовтня 2020 року договору позики в електронному вигляді відповідає умовам пункту 5 Договору, якими визначено, що цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором та відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Згідно з умовами укладеного Договору (пункти 1, 2) ТОВ «1 БАНК» передає позичальнику ОСОБА_1 у власність грошові кошти (позику) в сумі 12000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності та платності на строк 64 днів із встановленням фіксованої процентної ставки 1,6% в день, зниженої процентної ставки в день - 1,44% та 2,7% за день у разі користування позикою (її частиною) понадстроково, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплачувати проценти позикодавцю відповідно до умов, зазначених в цьому Договорі, додатках до нього та Правилах.

19 жовтня 2020 року ТОВ «1 БАНК» на виконання умов Договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 12000 грн.00 коп. на картковий рахунок отримувача за номером платіжного інструменту НОМЕР_1 , що відповідає сумі позики та способу її надання згідно з умовами укладеного між сторонами Договору (а.с.30).

10 липня 2020 року між ТОВ «1 БАНК» (клієнт) та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (фактор) було укладено договір факторингу №10072020, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо них в повному обсязі; договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за 30 днів до моменту закінчення строку його дії не заявить письмово про свій намір розірвати договір; договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання (пункти 1.1, 2.1.3, 10.5 договору факторингу) (а.с.33-36).

Як вбачається із Реєстру прав вимог №116 від 13 травня 2021 року до договору факторингу №10072020 від 10 липня 2020 року, ТОВ «1 БАНК» відступило ТОВ «ФК «Профіт Капітал» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за №3744269 від 19 жовтня 2020 року на суму заборгованості 25619,96 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу складає 12000,00 грн., заборгованість за процентами - 13619,96 грн. (а.с.37-39).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики №3744269 за період з 19 жовтня 2020 року по 22 грудня 2021 року загальна сума заборгованості відповідача становить 25619,96 грн., з яких: основний борг - 12000,00 грн., проценти - 13619,96 грн. (а.с.31-32).

Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 19 жовтня 2020 року договору позики та отримання від позивача у позику грошових коштів у зазначеному вище розмірі.

Доказів здійснення погашення заборгованості за наданою позикою в повному обсязі або частково відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.

Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що договір позики (ануїтет) №3744269 від 19 жовтня 2020 року був підписаний відповідачем ОСОБА_1 після його ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця ТОВ «1 БАНК» за допомогою одноразового ідентифікатора А8fH1vTGcb, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.

В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавця ТОВ «1 БАНК» за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання ним одноразового ідентифікатора у виді смс-повідомлення, укладення договору позики було б технічно неможливим.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» щодо здійснення саме відповідачем ОСОБА_1 електронного підпису договору позики за допомогою одноразового ідентифікатора А8fH1vTGcb суду надано не було.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором позики вбачається, що сума заборгованості за тілом позики складає 12000,00 грн., а заборгованість за процентами - 13619,96 грн..

Наведений позивачем ТОВ «ФК «Профіт Капітал» розрахунок заборгованості ОСОБА_1 відповідає умовам договору позики щодо розміру та строку сплати відповідачем передбачених ним платежів, в тому числі і щодо нарахування процентів, в тому числі нарахування процентів за зниженою ставкою 1,44% в день протягом перших 16 днів в межах строку кредитування, що становить по 172,80 грн. в день на суму 2764,80 грн., за наступний період з 04 листопада 2020 року по 02 січня 2021 року за процентними ставками, які не перевищують розмір фіксованої процентної ставки 1,6% в день згідно з п.2 Договору, що становить: з 04 листопада по 19 листопада 2020 року - 2819,52 грн. (176,22 грн. х 16 днів, де 176,22 грн. - це 1,46% від 12000,00 грн.); з 20 листопада по 05 грудня 2020 року - 2887,04 грн. (180,44 грн. х 16 днів, де 180,44 грн. - це 1,50% від 12000,00 грн.); з 06 грудня по 21 грудня 2020 року - 2960,32 грн. (185,62 грн. х 16 днів, де 185,62 грн. - це 1,55% від 12000,00 грн.); з 22 грудня 2020 року по 02 січня 2021 року - 2112,00 грн. (192,00 грн. х 11 днів, де 192,00 грн. - це 1,60% від 12000,00 грн.) та за 02 січня 2021 року - 66,62 грн..

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обовязки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обовязки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договору позики №3744269 від 19 жовтня 2020 року, укладеного між ним та позикодавцем ТОВ «1 БАНК».

Зазначений договір з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавався судом недійсним.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобовязань за договором позики №3744269 від 19 жовтня 2020 року щодо повернення суми позики та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування позикою) та приходить до висновку про задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованості за вказаним вище договором позики в загальному розмірі 25619 грн. 96 коп..

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернувся до суду з позовом майнового характеру в електронній формі, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. з урахуванням пониження ставки судового збору на коефіцієнт 0,8 (а.с.1).

З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «ФК «Профіт Капітал» грошові кошти по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У поданій до суду позовній заяві представником ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зазначено про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомоги в розмірі 7000,00 грн..

На підтвердження зазначеного розміру понесених ТОВ «ФК «Профіт Капітал» витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача були надані копії: 1) договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «Профіт Капітал», як клієнтом, та адвокатським обєднанням «Правничий курс» в особі директора Разумного Є.М., яким передбачено визначення та фіксування додатково розміру винагороди, яку клієнт сплачує на користь обєднання, в Акті прийому-передачі наданої правничої допомоги в залежності від строків вирішення спірних правовідносин, ступені важкості справи, обсягу правничих послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта (а.с.41-44); 2) додаткової угоди №1/1 до Договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року, якою визначено розмір додаткової фіксованої винагороди обєднанню за проведення консультації з клієнтом, здійснення вивчення документів та підготовки проекту однієї позовної заяви для направлення до суду згідно реєстру боржників в сумі 7000,00 грн. (а.с.45); 3) акту №97 прийому-передачі Реєстру боржників за договором про надання правової допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року, в якому під №12 зазначена інформацію стосовно боржника ОСОБА_1 (а.с.46); 4) акту №97 прийому-передачі наданої правової допомоги від 24 грудня 2025 року, згідно якого обєднанням проведено консультації з клієнтом, здійснено вивчення документів та підготовлено проект позовної заяву для направлення до суду стосовно боржника ОСОБА_1 (а.с.47) 5) наказу (розпорядження) №02-К про прийняття на роботу від 28 червня 2024 року Адвокатським обєднанням «Правовий курс» адвоката Ушакевич М.П. (а.с.49); 6) довіреності від 31 грудня 2025 року, якою ТОВ «Профіт Капітал» уповноважило адвоката Ушакевич М.П. представляти його інтереси в місцевих загальних судах з усіма правами, які надані законодавством позивачу (а.с.51); 7) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Ушакевич М.П. (серія КВ №6416) (а.с.48).

В судове засідання представник позивача не з`явився. Згідно клопотання, викладеного в прохальній частині позовної заяви, прохав провести розгляд справи без його участі та участі позивача (а.с.8 зворот).

На дату судового розгляду справи по суті письмових заперечень від відповідача ОСОБА_1 щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката подано не було.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення із відповідача зазначеного у позовній заяві розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у зв`язку з чим 1) розмір таких витрат, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

У разі недотримання цих вимог суд відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

З наданого представником позивача акту №97 прийому-передачі наданої правової допомоги від 24 грудня 2025 року вбачається сукупна вартість наданих адвокатським обєднанням «Правовий курс» в особі адвоката Ушакевич М.П. послуг (проведення консультації з клієнтом, вивчення документів та підготовка проекту позовної заяви для направлення до суду) в сумі 7000,00 грн. без визначення часу, витраченого адвокатом на їх надання.

Разом з тим, спір по справі, яка є малозначною, не є складним; позовна заява містить посилання на усталені норми чинного законодавства України щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, що не потребувало від представника позивача проведення їх порівняльного аналізу та витрачання у звязку з цим значного часу для визначення способу захисту права ТОВ «ФК «Профіт Капітал», як позивача, та обгрунтування правових підстав позову, а тому суд приходить до висновку про достатність визначення вартості наданих адвокатом Ушакевич М.П. послуг, виходячи із засад розумності та співмірності із ціною позову і складністю справи, в наступних розмірах: 1) проведення консультації з клієнтом та вивчення документів у сумі 500,00 грн.; 2) підготовка проекту позовної заяви для направлення до суду - 1200,00 грн..

З огляду на викладене, обсяг як юридичної, так і технічної роботи (зокрема, складення позовної заяви) адвоката Ушакевич М.П. не можна вважати значним, вартість такої роботи адвоката в сумі 7000,00 грн. є завищеною, належним чином не обгрунтованою, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача - адвоката Ушакевич М.П. та стягнення на користь позивача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1700,00 грн., що на думку суду в повній мірі відповідатиме принципам співмірності та розумності судових витрат, характеру спірних правовідносин, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, складності справи та реальності наданих адвокатських послуг.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором позики (ануїтет) №3744269 від 19 жовтня 2020 року в загальній сумі 25619 грн. 96 коп. (двадцять пять тисяч шістсот девятнадцять гривень девяносто шість копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» в порядку розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок).

Повне імя та найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», адреса місцезнаходження: вул.Набережно-Лугова, буд.№8, м.Київ, поштовий індекс 04071, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39992082.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , зазначений в позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.Ю.Атаманова