Решение № 140254103, 01.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12346/26

Провадження № 2/344/6424/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого- судді: Татарінової О.А.,

за участю секретаря: Гарасимів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.03.2026 року, в м.Івано-Франківську, по вул. Незалежності 150 трапилось ДТП, за участі транспортного засобу марки «Peugeot 3008» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та тролейбуса АКСМ321 р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який належить КП «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради. В процесі дорожнього руху, ОСОБА_2 була не уважною, не переконалась у безпечності руху, не стежила за дорожньою обстановкою та під час перестроювання ліворуч допустила зіткнення із транспортним засобом марки «Peugeot 3008» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобіль ОСОБА_1 марки зазнав механічних пошкоджень.

Вина водія тролейбуса встановлена протоколом оформлення ДТП від 10.03.2026, постановою Івано-Франківського міського суду від 07 травня 2026 року №344/5470/26, якою ОСОБА_2 було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Та постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15.06.2026 апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, постанова суду першої інстанції залишено без змін.

Матеріальні збитки, які були заподіяні ОСОБА_1 внаслідок пошкодження автомобіля, відповідно до висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ №ЕД-19/109-26/668-АВ від 03.06.2026 становлять 63 312 грн. 36 коп.

Водночас у зв`язку із вказаним ДТП ОСОБА_1 зазнав значного стресу та переживань, на фоні чого у нього різко погіршився стан здоров`я, та загального самопочуття, протягом тривалого періоду часу, а також ОСОБА_2 чинила психологічний тиск на місці ДТП, звинувачуючи ОСОБА_1 у скоєнні ДТП.

Окрім того, у зв`язку із пошкодженнями, які були завдані його транспортному засобу, він втратив можливість користуватись транспортним засобом, щоб відвідувати лікарів, та займатись своїми побутовими справами. Та в наслідок чого змушений був користуватись послугами таксі, що потягнуло значні витрати.

ОСОБА_1 довелося самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля, через що він тривалий час не міг вночі спокійно спати. І до того суворий сімейний бюджет довелося спрямувати на ремонт пошкодженого в результаті ДТП автомобіля. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого Позивач почав до всього нервово відноситися, крім того це був єдиний і улюблений автомобіль сім`ї. Від такого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім самого ОСОБА_1 і члени його родини, родичі, що призвело до розладу стосунків у родині.

Враховуючи вищезане ОСОБА_1 було завдано значної моральної шкоди. Отже, відповідач КП «Електроавторанс» Івано-Франківської міської ради зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду завдану пошкодженням транспортного засобу.

Витрати на проведення транспортно-товарознавчого дослідження підтверджується квитанцією та рахунком-фактурою №26-1486 від 27.05.2026.

Розмір моральної шкоди 15 000 гривень. Отже, сума загального відшкодування збитків становить 78 312 грн 36 коп. Враховуючи наведене просить стягнути з КП «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 63 312 гривень 36 копійок відшкодування матеріальної шкоди. Стягнути з КП «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 15 000 гривень відшкодування моральної шкоди. Стягнути з КП «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради відшкодування судових витрат у відповідності до документів, що підтверджують ці витрати.

07.09.2026 року представником відповідача подано до суду письмові пояснення з яких вбачається, що відповідач заперечує проти прийняття судом як належного, допустимого та достовірного доказу висновку експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №ЕД-19/109-26/6688-АВ від 03.06.2026 року, складеного старшим судовим експертом Мосейчуком В.В., з таких підстав. Висновок не є належним доказом у розумінні частини 1 статті 77 ЦІК України, оскільки містить суттєві внутрішні суперечності та неточності, які ставлять під сумнів можливість на його підставі встановити дійсний розмір матеріальних збитків.

Зокрема у розрахунку строку експлуатації транспортного засобу експерт без будь-якого обґрунтування використав дату 15.02.2026 року (Т = 11,63 року), тоді як дата пошкодження - 10.03.2026, а дата огляду - 12.05.2026. Це впливає на правильність визначення середньорічного пробігу, коефіцієнта коригування за пробігом та коефіцієнта фізичного зносу.

Висновок є недопустимим доказом, оскільки одержаний із порушенням порядку, встановленого нормативно-правовими актами в галузі судової експертизи, що призвело до грубого порушення фундаментальних засад цивільного судочинства - принципів рівності та змагальності сторін.

Згідно з дослідницькою частиною Висновку (стор. 5), експертний огляд транспортного засобу Peugeot 3008 (д.н.з. НОМЕР_3 ) проведено 12.05.2026 року виключно у присутності ініціатора дослідження - позивача ОСОБА_1 . Порядок організації проведення огляду транспортного засобу безпосередньо регламентований Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (зі змінами та доповненнями), якою експерт керувався під час виконання дослідження.

Позивач ОСОБА_1 як замовник дослідження, достовірно знаючи балансоутримувача тролейбуса КП «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради та водія ОСОБА_2 , проігнорував положення пункту 5.2 Методики та не здійснив жодних дій щодо завчасного виклику заінтересованих осіб на технічний огляд КТЗ.

Відповідач та водій тролейбуса ОСОБА_2 не були повідомлені про дату, час і місце огляду, були позбавлені можливості бути присутніми під час фіксації пошкоджень, ставити питання експерту, заявляти зауваження щодо доаварійного стану деталей або надавати свої пояснення стосовно відповідності виявлених дефектів обставинам ДТП.

Нехтування обов`язковим порядком виклику заінтересованої особи, передбаченим п. 5.2 Методики №142/5/2092, унеможливлює перевірку об`єктивності вихідних даних дослідження, а тому висновок, складений за результатами одностороннього технічного огляду без забезпечення участі відповідача, не є допустимим, достовірним і безспірним доказом дійсного розміру матеріальних збитків.

Висновок не є достовірним доказом, оскільки: експерт не обгрунтував економічну доцільність обраних ремонтних дій (зокрема, повної заміни задніх лівих дверей, ручок дверей та заднього лівого крила/боковини замість їх ремонту) з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу Е = 0,63%; наявність попередніх ремонтів трьох елементів кузова (які стали підставою для застосування коефіцієнта 10 %) встановлена експертом виключно на підставі візуального огляду без будь-яких документальних підтверджень, наданих позивачем; між датою ДТП (10.03.2026) та датою огляду (12.05.2026) минуло майже два місяці, протягом яких стан пошкоджень міг змінитися, а експерт не вжив заходів для фіксації первинного стану.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 15 000,00 грн моральної шкоди. Відповідач заперечує проти цієї вимоги у повному обсязі з огляду на її абсолютну недоведеність.

Позивач мотивує заподіяння моральної шкоди різким погіршенням стану здоров`я та стресом. Проте до матеріалів позовної заяви не додано жодного медичного документа: відсутні виписки з амбулаторної чи стаціонарної картки, консультативні висновки лікарів, листки непрацездатності, рецепти або чеки на придбання фармацевтичних препаратів. Недоведеність факту реальних фінансових витрат та сімейних розладів. Доводи Позивача про те, що «сімейний бюджет довелося спрямувати на ремонт», є голослівними, оскільки Позивачем суду не надано жодного доказу фактичного здійснення ремонту автомобіля (актів виконаних робіт СТО, касових чеків на оплату послуг автомайстерні чи квитанцій на придбання запчастин).

Самі лише твердження про душевні переживання за відсутності доказів спричинення фізичного чи морального болю, стійких розладів здоров`я або вимушених змін у способі життя не є підставою для покладення обов`язку грошової компенсації за статтею 23, 1167 Цивільного кодексу України. Вимога про стягнення 15 000 грн моральної шкоди задоволенню не підлягає. Враховуючи наведене просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 63 312,36 грн та моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн відмовити у повному обсязі.

Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб «Peugeot 3008» державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.45).

З копії постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 травня 2026 року встановлено, що 10.03.2026 року о 09 годині 30 хвилин по вулиці Незалежності, 150 у місті Івано-Франківськ водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом тролейбусом «АКСМ-321», номер НОМЕР_2 по маршруту 2 не переконалась у безпечності руху, при цьому не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, під час перестроювання ліворуч здійснила зіткнення із транспортним засобом марки «Peugeot 3008», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушила вимоги п.п. 2.3.б, 10.3 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Із зазначеної постанови також вбачається, що заслухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та перевіривши наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення у діях особи, щодо якої складено протокол, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст.124 КУпАП, повністю доведена.

Таким чином, ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 665,60 грн. (а.с.4-7).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2026 року апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 травня 2026 року щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП залишено без змін (а.с.8-12).

Із копії ремонтної калькуляції №ЕД-19/109/ від 03.06.2026 року вбачається, що вартість ремонту становить 90 588,12 грн. (а.с.33-35).

Відповідно до висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ №ЕД-19/109-26/6688-АВ від 03.06.2026 року вартість матеріального збитку, завдана власнику транспортного засобу марки «Peugeot» моделі «3008» реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 10.03.2026 внаслідок пошкоджень отриманих 10.03.2026 року становила 63 312 грн. 36 коп. (а.с.13-26).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Законодавець у ч.1 ст.16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди; наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди - однин із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статті 16 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини

Порядок і умови відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, визначені статтями 1187, 1188 ЦК України.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин (аналогічна усталена правова позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 686/10520/15, від 08.05.2018 у справі № 922/2026/17, від 21.09.2018 у справі № 910/19960/15).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Зокрема,статтею 1188 ЦК України врегульовано питання відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки кожному з їх володільців за рахунок іншого із них.

Відповідно до цієї статті шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

При цьому вина у завданні шкоди, згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як встановлено судом, та не заперечувалось представником відповідача, водій ОСОБА_2 станом на 10.03.2026 року працювала в КП «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради на посаді водія тролейбуса «АКСМ-321», номер НОМЕР_2 та перебувала на маршруті 2. Тролейбус «АКСМ-321», номер 232 станом на 10.03.2026 року перебував у власності КП «Електроавторанс» Івано-Франківської міської ради.

Отже, відповідач КП «Електроавторанс» Івано-Франківської міської ради зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду завдану пошкодження транспортного засобу.

Згідно висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ №ЕД-19/109-26/6688-АВ від 03.06.2026 року вартість матеріального збитку, завдана власнику транспортного засобу марки «Peugeot» моделі «3008» реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 10.03.2026 внаслідок пошкоджень отриманих 10.03.2026 року становила 63 312 грн. 36 коп.

Суд при визначенні суми, яка підлягає до відшкодування бере до уваги висновок експерта Івано-Франківського НДЕКЦ №ЕД-19/109-26/6688-АВ від 03.06.2026 року.

Якщо представник відповідача не погоджується із висновком експерта, який наданий позивачем, то він вправі був заявити клопотання про призначення повторної чи додаткової експертизи, але таким правом не скористався.

Таким чином, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що розмір майнової шкоди заявленої позивачем належним чином не доведено, оскільки вартість матеріального збитку завданого автомобілю позивача була встановлена висновком експерта Івано-Франківського НДЕКЦ №ЕД-19/109-26/6688-АВ від 03.06.2026 року.

У зв`язку із наведеним позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 63 312 гривень 36 копійок підлягають до задоволення.

Крім того, позивач також просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП.

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Частиною другою цієї статті передбачено,що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,а також в інших випадках, встановлених законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 дійшла висновку ,що виходячи з положень ст.ст.16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (п. 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Позивачем зазначається, що у зв`язку із ДТП, яке мало місце 10.03.2026 року він зазнав значного стресу та переживань, на фоні чого у нього різко погіршився стан здоров`я, та загальне самопочуття, протягом тривалого періоду часу, а також ОСОБА_2 чинила психологічний тиск на місці ДТП, звинувачуючи ОСОБА_1 у скоєнні ДТП. Окрім того, у зв`язку із пошкодженнями, які були завдані його транспортному засобу, він втратив можливість користуватись транспортним засобом, щоб відвідувати лікарів, та займатись своїми побутовими справами. Позивачу довелося самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля, через що він тривалий час не міг вночі спокійно спати. І до того суворий сімейний бюджет довелося спрямувати на ремонт пошкодженого в результаті ДТП автомобіля. Від такого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім самого ОСОБА_1 і члени його родини, родичі, що призвело до розладу стосунків у родині.

Зважаючи на те, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , яка працювала на посаді водія КП «Електроавторанс» Івано-Франківської міської ради, та яка порушивши правила дорожнього руху, вчинила ДТП, ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо себе та пошкодженням його майна, суд вважає, що позов про стягнення з КП «Електроавторанс» Івано-Франківської міської ради моральної шкоди є обґрунтованою та підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад справедливості, добросовісності та розумності.

Зважаючи на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнав порушення звичайного способу життя, моральних страждань, пов`язаних з дорожньо-транспортною пригодою, необхідність докладання додаткових зусиль для відновлення транспортного засобу, з огляду на засади розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині в сумі 5 000,00 гривень.

Щодо відшкодування витрат витрат пов`язаних із залученням експерта та судового збору, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Враховуючи, що позов задовлено повністю з відповідача на користь позивача підлягає стягненю судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Крім того, позивачем на підтвердження понесення витрат за проведення експертизи долучено квитанцію про сплату 4 621 гривню 06 копійок, отже вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 16, 1166, 1172, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 81, 82, 131, 141, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Електроавтотранс», місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Тролейбусна,40, ЄДРПОУ 00432426 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 матеріальну шкоду у розмірі 63 312 (шістдесят три тисячі триста дванадцять) гривень 36 копійок та моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства «Електроавтотранс», місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Тролейбусна,40, ЄДРПОУ 00432426 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 331 гривню 20 копійок та витрати за проведення експертизи в розмірі 4 621 гривню 06 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Електроавтотранс», місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Тролейбусна,40, ЄДРПОУ 00432426.

Суддя Татарінова О.А.