Постановление суда № 140253188, 30.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30 вересня 2026 року справа № 320/18624/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву Головного управління ДПС у м. Києві про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ АГРО" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

28.01.2024 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ АГРО" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 22 грудня 2023р. №6469-п про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ПРОМІНЬ АГРО" з питань повноти утримання податків з доходів нерезидента AGROPROSPERIS 2 LIMITED з джерелом походження з України за період з 01.01.2017 по 31.12.2021 тривалістю п`ять робочих днів починаючи з 29 січня 2024р.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.04.2025 справу передано судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від відповідача.

23.06.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву представника відповідача про закриття провадження у справі в порядку ст. 238 КАС України, подану через підсистему "Електронний суд" 09.06.2025.

В обґрунтування заяви представник відповідача вказує, що згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Велика Палата Верховного Суду не погодилася із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки від 10 жовтня 2016 року № 1336, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Вважає, що зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №816/228/17 є релевантними до спірних правовідносин у даній справі, оскільки в останній також йдеться про протиправність наказу про призначення перевірки, до якої контролюючий орган був допущений. Тому вказані висновки Великої Палати Верховного Суду підлягають застосуванню судом у даній справі відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що всупереч встановленій Податковим кодексом України процедурі, без направлення на користь платника податків запиту, податковий орган згідно з наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 22.12.2023 №6469-п призначив позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ПРОМІНЬ АГРО", що суперечить пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Звертає увагу, що відповідно до п. 79.1 статті 79 ПК України, саме наявність підстав, визначених ст. 78 Податкового кодексу України, дає право відповідачу призначити перевірку, а у даному випадку виключно тоді, коли платник податків не надав відповідь на запит ДПС. Жодного запиту від Головного правління ДПС у м. Києві щодо взаємовідносин ТОВ "ПРОМІНЬ АГРО" з AGROPROSPERIS 2 LIMITED, у тому числі щодо виплати на користь останнього доходу, позивач не отримував, як наслідок відсутні правові підстави щодо призначення позапланової невиїзної перевірки відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Отже, позивач вважає, що призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 22.12.2023 №6469-п з питань повноти утримання податків з доходів нерезидента AGROPROSPERIS 2 LIMITED з джерелом походження з України за період з 01.01.2017 по 31.12.2021 тривалістю п`ять робочих днів, починаючи з 29.01.2024, є протиправним та таким, що суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається зі змісту спірного наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 22.12.2023 №6469-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, підставою для його прийняття зазначено, зокрема, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначає стаття 79 ПК України.

Пунктом 79.2 цієї статті встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Суд зауважує, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку в контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Відповідно до пункту 79.3 статті 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Незважаючи на необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (пункт 79.5 статті 79 ПК України).

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац другий п. 79.2 ст. 79 ПК України визначає, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і в ч. 1 ст. 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що аналізованими нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 22.12.2023 №6469-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Оскаржуваний позивачем наказ від 22.12.2023 №6469-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ПРОМІНЬ АГРО" реалізовано шляхом проведення відповідної перевірки, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт від 07.02.2024 №9415/ж5/2615-23-03-21/35430214 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ПРОМІНЬ АГРО", з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентом AGROPROSPERIS 2 LIMITED (Республіка Кіпр) із джерелом їх походження з України за період з 01.01.2017 по 31.12.2021.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

З наведеного суд дійшов висновку, що даний спір про скасування наказу про проведення перевірки не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічні правові висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, відтак звернення із заявою про передачу справи не може бути розглянуте і вирішене судом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статями 238, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву представника відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.

2. Закрити провадження у справі №320/18624/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ АГРО" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

3. Копію даної ухвали видати (надіслати) сторонам, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою, оригінал даної ухвали направити (видати) позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Кушнова А.О.