Решение № 140253173, 01.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. справа № 300/8089/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 4174,26 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 4174,26 грн, який складається з непогашеної пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 3226,47 грн та пені з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 947,79 грн. Позивач вказує, що зазначена заборгованість складається з непогашеної пені, нарахованої відповідно до вимог Податкового кодексу України у зв`язку з несвоєчасним виконанням податкових зобов`язань.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 13).

Ухвала від 13.11.2025 направлена відповідачу за адресою державної реєстрації місця проживання відповідача. Однак кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, ухвала суду від 13.11.2025 вважається врученою відповідачу належним чином. Відповідач правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк не скористалася, заяв чи клопотань до суду не подала та про поважність причин неподання відзиву суд не повідомила.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин справа підлягає вирішенню за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно з довідкою про борг за платежами станом на 23.10.2025 за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 4174,26 грн, який складається з пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 3226,47 грн та пені з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 947,79 грн.

Відповідно до розрахунку боргу з податку на доходи фізичних осіб пеня у сумі 3226,47 грн виникла внаслідок її нарахування за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань за результатами річного декларування, зокрема за операціями від 05.11.2019 та 19.11.2019.

Також, згідно з розрахунком боргу з військового збору, за відповідачем обліковується пеня у загальній сумі 947,79 грн, яка складається з пені, нарахованої 05.11.2019 у сумі 755,34 грн та 19.11.2019 у сумі 192,45 грн у зв`язку з несвоєчасною сплатою військового збору за результатами річного декларування.

Згідно з інтегрованою карткою платника податків, за відповідачем обліковувалася заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, при цьому внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань контролюючим органом нараховано пеню, залишок якої становить 3226,47 грн.

Також згідно з інтегрованою карткою платника податків з військового збору внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань відповідачу нараховано пеню, залишок якої становить 947,79 грн, у тому числі 755,34 грн, нарахованої 05.11.2019, та 192,45 грн, нарахованої 19.11.2019.

Зазначена сума пені в розмірі 4174,26 грн відповідачем не сплачена.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення з відповідача 4174,26 грн.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня є сумою коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Водночас відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, непогашена пеня, нарахована в установленому Податковим кодексом України порядку, є складовою податкового боргу. Відтак відсутність станом на момент звернення контролюючого органу до суду непогашеної суми основного податкового зобов`язання сама по собі не свідчить про відсутність податкового боргу за умови наявності непогашеної пені.

Порядок нарахування пені визначено статтею 129 Податкового кодексу України.

Пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено випадки та момент початку нарахування пені, а пунктом 129.3 цієї статті момент закінчення її нарахування.

Зокрема, положеннями статті 129 Податкового кодексу України передбачено нарахування пені за кожний календарний день прострочення сплати відповідного грошового зобов`язання у розмірі, визначеному цією статтею залежно від підстав виникнення такого зобов`язання.

Як встановлено судом, нарахована контролюючим органом та непогашена відповідачем пеня у загальному розмірі 4174,26 грн відображена в інтегрованих картках платника податків та підтверджується наданими позивачем розрахунками.

Доказів скасування відповідних нарахувань, списання пені або її сплати відповідачем матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

При цьому, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, за умови безперервності існування податкового боргу зміна його розміру після направлення платнику податкової вимоги не зумовлює обов`язку контролюючого органу направляти нову податкову вимогу.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 18809-17 від 04.10.2017, яка була їй вручена, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 5).

Як вбачається з інтегрованої картки платника податків, після направлення відповідачу податкової вимоги № 18809-17 від 04.10.2017 податковий борг у повному обсязі не погашався.

Таким чином, оскільки після направлення відповідачу податкової вимоги податковий борг не був погашений у повному обсязі, зміна його розміру не зумовлювала виникнення у контролюючого органу обов`язку щодо направлення нової податкової вимоги.

Матеріали справи не містять доказів повного погашення відповідачем податкового боргу після виникнення такого боргу та направлення податкової вимоги.

Наявність заборгованості відповідач не спростувала та не надала доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, у випадках та порядку, передбачених законом.

При цьому особливості погашення податкового боргу платника податків фізичної особи визначено пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Отже, законодавством прямо передбачено судовий порядок стягнення податкового боргу з платника податків фізичної особи.

Наявні у матеріалах справи довідка про борг, інтегровані картки платника податків та розрахунки пені в сукупності підтверджують наявність за відповідачем непогашеного податкового боргу у вигляді пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у загальному розмірі 4174,26 грн.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про погашення відповідачем зазначеної заборгованості, її списання, скасування відповідних нарахувань або припинення податкового обов`язку з інших визначених законом підстав.

Доказів сплати податкового боргу в сумі 4174,26 грн або інших належних та допустимих доказів, які б спростовували надані контролюючим органом відомості щодо його наявності та розміру, відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем підтверджено наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 4174,26 грн та дотримання передбачених податковим законодавством передумов для його примусового стягнення.

Оскільки податковий борг відповідачем у добровільному порядку не погашений та продовжує обліковуватися за нею, а доказів протилежного матеріали справи не містять, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у вигляді пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у загальному розмірі 4174,26 грн.

За таких обставин позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що такі витрати позивачем не понесені, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг у сумі 4174,26 грн (чотири тисячі сто сімдесят чотири гривні двадцять шість копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Відповідач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.