Решение № 140247376, 30.09.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1564/26 Справа №447/2243/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

30.09.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Миколаєві Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представник відповідача адвокат Кінаш Д.В.

встановив:

30.07.2025 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Гончарук Д.Р. звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 13965,00 грн., судового збору у сумі 3028,00 грн. та витрати пов`язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходження, забезпечення доказів в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1514 грн.. Позов мотивує тим, що 09.05.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15277-05/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

21.10.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 21102024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 21.10.2024 до договору факторингу №21102024 від 21.10.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13965,00 грн., з яких: 4900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6615,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 2450,00 грн. сума заборгованості за штрафними санкціями.

Відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, після відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №15277-05/2024 в розмірі 13965,00 грн., з яких: 4900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6615,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 2450,00 грн. сума заборгованості за штрафними санкціями.

Враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобов`язання сплатити заборгованість за кредитним договором, не здійснив жодного платежу для погашення наявної заборгованості, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості у розмірі 13965,00 грн., та сплачений судовий збір.

Крім цього, у позовній заяві представник позивача клопотав про проведення розгляду справи за його відсутності, у випадку неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечує.

Ухвалою суду від 04.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

Заочним рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 01.06.2026 позовну заяву позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №15277-05/2024 в розмірі 11515 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок, з яких: 4900,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6615,00 грн. сума заборгованості за процентами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2497 (дві тисячі чотириста дев`яносто сім) гривень 00 копійок. В решті позовних вимог відмовлено.

25.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Кінаша Д.В. надійшла заява про перегляд заочного рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15.12.2025 у справі №447/2243/25. В обґрунтування заяви зазначив, що вказане рішення не було вручено відповідачу в день його проголошення та отримано ним 11 травня 2026 року в приміщенні суду, про що він розписався у власній заяві про видачу копії рішення суду. Військовим квитком серії НОМЕР_1 та довідкою № 1843/8689 від 07 травня 2026 року стверджується, що відповідач з 15 січня 2023 року і по теперішній час проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 , місцем постійної дислокації якої є АДРЕСА_1 . Посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 23 січня 2024 року, стверджується, що відповідач є учасником бойових дій. У зв`язку з наведеним відповідач фактично не мав можливості отримувати від суду поштову кореспонденцію, з`являтися у судові засідання та подати відзив на позовну заяву. Звернув увагу суду, що відповідач не з`являвся в судові засідання та не повідомляв про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин. Заборгованість за відсотками нарахована за період з 09 травня 2024 року по 05 вересня 2024 року. Водночас, у вказаний період відповідач проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 , а також брав участь у бойових діях, що стверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 , довідкою № 1843/8689 від 07 травня 2026 року та посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 23 січня 2024 року. Просив скасувати заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15.12.2025 у справі №447/2243/25. Призначити справу №447/2243/25 до розгляду за правилами загального позовного провадження.

25.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Гончарука Д.Р. надійшли заперечення на клопотання. Вважає таку заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягаю задоволенню, з огляду на таке. 09 травня 2024р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 15277-05/2024. Первісним кредитором було здійснення нарахування заборгованості виключно до умов договору, з якими був ознайомлений Відповідач та погодився на їх виконання. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до Відповідача. Всі нарахування здійснювались виключно первісним кредитором. Підписавши договір, Відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. Позивач вважає, що долучені докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження надання/перерахування коштів Позичальнику та обґрунтування розміру заборгованості Відповідача за Кредитним договором. Представник позивача наголосив, що позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Вважає, що обґрунтованих доводів про перегляд заочного рішення, а також обставин, які б давали підстави для переоцінки доказів, заява про перегляд заочного рішення від 15.12.2025 року Миколаївського районного суду Львівської області по цивільній справі № 447/2243/25 - не містить. Просив заяву про перегляд заочного рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15.12.2025 у цивільній справі №447/2243/25, залишити без задоволення. Розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

28.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Кінаша Д.В. надійшла заява про розгляд справи у відсутності відповідача та його представника.

Ухвалою суду від 08.06.2026 заяву адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича, подану в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15.12.2025 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15.12.2025. Скасовано заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15.12.2025 у справі №447/2243/25. Справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 10 год. 50 хв. год. 09.07.2026.

10.06.2026 від представника відповідача адвоката Кінаша Д.В. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування зазначив, що заборгованість за відсотками нарахована за період з 09 травня 2024 року по 05 вересня 2024 року. Водночас, у вказаний період відповідач проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 , а також брав участь у бойових діях, що стверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 , довідкою № 1843/8689 від 07 травня 2026 року та посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 23 січня 2024 року.

В пункті 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються , крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

У період виконання умов вищезгаданого договору позики відповідач проходив військову службу під час мобілізації та на нього поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до нього не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також в останнього був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом згідно договору. У зв`язку з наведеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 6615 грн. заборгованості за відсотками є безпідставними і задоволенню не підлягають.

З приводу позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 450 грн сума заборгованості за штрафними санкціями зазначив, що згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). В Україні з 24 лютого 2022 року діє воєнний стан. Таким чином, відповідач в силу дії норми, передбаченої п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, звільнений від обов`язку сплати неустойки, зокрема пені та штрафів в період дії воєнного стану. Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 2 450 грн. суми заборгованості за штрафними санкціями є протиправною та задоволенню не підлягає.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6 615 грн. заборгованості за відсотками та 2 450 грн. заборгованості за штрафними санкціями.

10.06.2026 від представника позивача Старинець М.О. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. Вважає відзив представника відповідача безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Договір позики був укладений з позичальником ОСОБА_1 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подав заявку на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договорів. Звертає увагу суду, що без здійснення вказаних дій відповідачем зазначений договір не був би укладений між сторонами.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, оскільки вказаний договір є дійсним та ніким не скасованим.

Позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані первісними кредиторами до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених Договорів Факторингу.

У відповідності до умов укладеного договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказані власноручно Позичальником при укладанні договорів, а саме на картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_4 - 74xx - xxxx 4921.

Жодних заперечень з приводу того, що Відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договору чи про зарахування та розподілення сплачених коштів Відповідачем висловлено не було.

Відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав.

Первісним кредитором при нарахуванні процентів за Договором № 15277-05/2024 від 09.05.2024, а саме в сумі 6615.00 грн, не порушено вимог закону ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідач порушив умови договору, а саме: не повідомив або навмисно приховав інформацію від первісного кредитора про свій статусу, та не надав підтверджуючі документи. Таким чином Апелянтом (позичальником) було порушено умови укладених договорів та правила надання грошових коштів у позику ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», а саме не надання повної інформації, що має значення для вирішення питання надання коштів, з якими був ознайомлений до укладання та підпису вищезазначених договорів, що призвело до негативних наслідків.

Враховуючи те, що заборгованість за договорами була нарахована Первісними кредиторами на підставі умов кредитних договорів, та в подальшому дані нарахування було відступлено ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договорами факторингу - проценти за кредитними договорами є правомірно нарахованими відповідно до істотних умов кредитних договорів.

Представник позивача просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

11.06.2026 від представника відповідача адвоката Кінаша Д.В. через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив. Заперечив щодо позовних вимог про стягнення 6615 грн. заборгованості за відсотками та 2450 грн. заборгованості за штрафними санкціями, що становить 9065 грн.

09.07.2026 від представника відповідача адвоката Кінаша Д.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява про відвід судді. В обґрунтування заяви зазначив таке. Під час судового засідання 09 липня 2026 року суддя Павлів В.Р. висловив сумніви щодо того, що відповідач є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу під час мобілізації, попри подані письмові докази, зокрема копії військового квитка, довідки про безпосередню участь в бойових діях та довідки про проходження військової служби під час мобілізації. Також він висловив твердження щодо неналежності та недостовірності поданих стороною відповідача доказів на підтвердження проходження відповідачем військової служби. Попри надання представником відповідача вичерпної інформації щодо порядку отримання ним вищезгаданих доказів, суддя продовжив ставити запитання щодо того, чи ознайомлювався представник з оригіналами таких доказів, хоча відповідь на це питання була надана. Вважає що, поставлені судом запитання не були спрямовані на уточнення вже наданих пояснень чи з`ясування обставин справи, а фактично спонукали представника відповідача до повідомлення відомостей та надання пояснень, які могли бути використані на користь іншої сторони спору та на шкоду відповідачу. Головуючий суддя зазначив, що такі докази могли бути створені відповідачем у спосіб, що не передбачений законодавством. Хоча будь-яких обґрунтованих сумнівів у дійсності цих доказів і відповідності їх оригіналам суддею не повідомлено, а покликання на можливість створення таких доказів у непередбачений законодавством спосіб не ґрунтуються на жодних об`єктивних та належним чином обґрунтованих сумнівах. Представник відповідача вважає, що процесуальна поведінка суду не відповідає принципам змагальності сторін та рівності учасників судового процесу, оскільки суд не може підміняти собою сторону спору, перебираючи на себе її процесуальні функції та обов`язок із доказування. Просив здійснити відвід судді Павлів В.Р. від розгляду цивільної справи № 447/2243/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 09.07.2026 у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Кінаша Д.В. про відвід судді Павліва В.Р. від розгляду цивільної справи № 447/2243/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

18.08.2026 від представника відповідача адвоката Кінаша Д.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява про відкладення розгляду справи.

19.08.2026 від представника відповідача адвоката Кінаша Д.В. надійшла заява про долучення до матеріалів справи копій доказів щодо перебування ОСОБА_1 на військовій службі.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Кінаш Д.В. заперечив проти стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами за користування кредитом, штрафних санкцій та судового збору. Просив відмовити в цій частині у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 09.05.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15277-05/2024, який був підписаний електронним підписом відповідача W0312. Відповідно до умов вказаного договору, сума кредиту складає 4900,00 гривень. Кредит надається строком на 120 днів. Денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5168-74хх-хххх-4921.

21.10.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 21102024 у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №21102024 від 21.10.2024 ТОВ «Аванс Кредит» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників за кредитними договорами.

Як встановлено із витягу з реєстру боржників від 21.10.2024 до договору факторингу №21102024 від 21.10.2024, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 13965,00 грн., 4900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6615,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 2450,00 грн. сума заборгованості за штрафними санкціями.

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» листом вих №3466_250130182316 від 30.01.2025 повідомило ТОВ «Аванс кредит» про те, що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між підприємствами укладено договір про переказ коштів ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «Аванс кредит», в тому числі 09.05.2024 на суму 4900,00 грн., маска картки НОМЕР_5 , номер транзакції в системі iPay.ua 391761926, призначення платежу зарахування 4900 грн. на карту НОМЕР_5 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №15277-05/2024 від 09.05.2024 загальна сума заборгованості 13965 грн., з яких: 4900 грн. сума заборгованості за кредитом, 9065 грн. сума заборгованості за відсотками.

Із розрахунку заборгованості наданого позивачем встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від взятих на себе зобов`язань по сплаті кредитних платежів, відсотків за користування кредитом, а саме: не сплачує проценти за користування кредитом, не проводить погашення кредитного договору у строки, передбачені таким.

Суд вважає, що наданий стороною позивача, розрахунок заборгованість за кредитним договором розрахований обґрунтовано, будь-яких мотивованих заперечень з даного приводу чи власного розрахунку від відповідача на адресу суду не надійшло.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до умов укладеного договорів отримав можливість користуватися кредитними грошовими коштами. Позивач виконав зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

Оцінка суду.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому відповідно до ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, відповідач підтвердив своїм підписом, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, та зобов`язався виконувати їх умови.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Крім того, суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був б укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови кредитного договору.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТзОВ "ФК «Європейська агенція з повернення боргів" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 15277-05/2024 від 09.05.2024.

Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 6615 грн., суд зазначає таке.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтями 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Особа набуває право на пільги згідно із п. 15 ст. 14 Закону № 2011-XII з моменту підтвердження статусу отримання посвідчення учасника бойових дій (УБД) або довідки про участь у відсічі збройної агресії.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Позивач просить стягнути з відповідача 6615,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 09.05.2024 по 05.09.2024.

Відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 15.01.2023 по теперішній час, що стверджується довідкою Форми 5 №1843/14063 від 24.07.2026, а також брав участь у бойових діях, що підтверджується наявними в матеріалах справи військовим квитком серія НОМЕР_1 , та посвідченням серії НОМЕР_3 від 23.01.2024.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 6615,00 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про нарахування штрафних санкцій у розмірі 2450,00 грн., суд зазначає наступне.

У п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок штрафних санкцій та пені, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_1 , є військовослужбовцем, який призваний на військову службу під час мобілізації, та на час розгляду справи бере безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки та оборони України. Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Враховуючи, що відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі закону, а позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають задоволенню, судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, не підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, у разі звільнення сторін від сплати судових витрат згідно із законом, витрати, пов`язані з розглядом справи, відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність компенсації позивачу судового збору в сумі 3028,00 грн. за рахунок Державного бюджету України.

Щодо витрат пов`язаних з витребуванням доказів, то такі задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодних доказів, що такі здійснені.

Керуючись ст. 76, 81, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №15277-05/2024 в розмірі 4900 (чотири тисячі дев`ятсот) гривень 00 копійок.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за рахунок Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок, сплачений при поданні позову (у зв`язку зі звільненням відповідача ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Суддя Павлів В. Р.