Решение № 140247307, 01.10.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/1747/26

Провадження № 2/439/1058/26

01 жовтня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

секретар судового засідання Бойко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

ТОВ «Факторинг Партнерс», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №101534405.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 30.06.2025 ТОВ «Мілоан» та відповідач уклали договір №101534405, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором. У подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:сума кредиту 6000,00 грн, строк користування кредитними коштами 360 днів, проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 90.00 % річних.

29.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 29-12/2025/Т. Відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101534405. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 101534405.

Загальний розмір заборгованості відповідача за Договором №101534405 від 30.06.2025 становить 27 465,60 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 5 906,72 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 3 990,81 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 5 128,07 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 8 000,00 грн; заборгованість за комісіями 4 400,00 грн; інфляційні збитки - 0.00 грн; нараховані 3% річних -0.00 грн.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 27 465,60грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою судді від 22.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначене на 01.10.2026.

Представник позивача 01.10.2026 у судове засіданні не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Відповідач відзиву не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що про причини неявки в судове засідання відповідач суд не повідомив, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 30.06.2025 ОСОБА_1 заповнила заяву на видачу кредиту №101534405, відповідно до якої просила надати кредит в сумі 6000,00 грн.

ОСОБА_1 наданий для ознайомлення Паспортом споживчого кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який вона підписала його одноразовим ідентифікатором 525074.

30.06.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №101534405 (далі кредитний договір).

Згідно з умовами договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Сума (загальний розмір) кредиту становить 6000.00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 30.06.2025. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом: 25.06.2026. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 21 223.50 грн. Денна процентна ставка складає:0.98%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2662.72 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 27 223.50 грн. Комісія за надання кредиту: 1350.00 грн., яка нараховується за ставкою 22.50 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 9768.00 грн, що нараховується за ставкою 7.40 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 90.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.1-1.5.3).

У п. 2.1 Договору сторони погодили, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 договір про споживчий кредит №101534405 та графік платежів підписала одноразовим ідентифікатором 669933.

На підтвердження переказу коштів відповідачу позивач надав квитанцію № 2669948980 від 30.06.2025, відповідно до якого на картку № НОМЕР_2 перераховані кошти в сумі 6000,00 грн, призначення платежу: кошти згідно договору №101534405.

Відповідно до відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення до договору №101534405 станом на 29.12.2025 кредитор здійснив нарахування, крім тіла та процентів за користування кредитом: 1350,00 грн комісія за надання кредиту, 4884,00 грн комісія за обслуговування кредиту, 8000,00 грн пеня/штраф. Також, відповідно до цієї відомості ОСОБА_1 набула заборгованість в загальній сумі 22 337,53 грн, з якої: 5906,72 грн заборгованість за тілом кредиту, 3990,81 грн заборгованість за процентами, 4440,00 грн заборгованість по комісії, 8000,00 грн заборгованість по пені та штрафам.

З розрахунку щоденних нарахувань за кредитним договором № 101534405, відповідач частково сплачувала кошти по кредитному договору, а саме: 28.07.2025 сплата комісії за надання кредиту 1350.00 грн, 28.07.2025 сплата процентів по кредиту 414.12 грн, 28.07.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 28.07.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 28.07.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 28.07.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 28.07.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 12.08.2025 сплата процентів по кредиту 382.72 грн, 12.08.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 12.08.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 12.08.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 12.08.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 12.08.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 12.08.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 12.08.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 12.08.2025 сплата комісії за обслуговування кредиту 444.00 грн, 12.08.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 12.08.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 12.08.2025 сплата тіла кредиту 6.00 грн, 12.08.2025 сплата тіла кредиту 3.28 грн, 14.08.2025 сплата процентів по кредиту 58.26 грн.

29.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір факторингу №29-12/2025/Т. Відповідно до умов договору факторингу,ТОВ «Мілоан`передає, а позивач приймає за плату права вимоги до боржників. У подальшому до договору була укладена Додаткова угода №1 від 30.12.2025.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу№29-12/2025/Т від 29.12.2025 ТОВ «ФК «Факторинг Партнерс» прийняло Реєстр боржників, та стало кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу №29-12/2025/Т від 29.12.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №101534405 від 30.06.2025 на суму 22 337,53 грн, з яких тіло кредиту: 5 906,72 грн, заборгованість за процентами: 3 990,81 грн, заборгованість за комісією: 4 400,00 грн, заборгованість за пенею: 8 000,00 грн.

Платіжною інструкцією від 29.12.2025 підтверджується оплата ТОВ «ФК «Факторинг Партнерс» по Договору факторингу№29-12/2025/Т від 29.12.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості позивача за кредитним договором №101534405 заборгованість відповідача станом на 09.07.2026 становить 27 465,60 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 5 906,72 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 3 990,81 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 5 128,07 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 8 00,00 грн; заборгованість за комісіями 4 400,00 грн; інфляційні збитки - 0.00 грн; нараховані 3% річних -0.00 грн.

Доказів повного погашення заборгованості ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем у даній справі, відповідач суду не надав.

У зв`язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд дійшов до такого висновку.

30.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 виникли договірні зобов`язання у зв`язку з укладенням Договору про надання споживчого кредиту №101534405.

Сторони договору погодили істотні умови, відповідач підписав кредитний договір власноручним підписом.

Первісний кредитор належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши на картку позичальника кошти.

До позивача перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні по Договору про надання споживчого кредиту №101534405від 30.06.2025 на підставі договору факторингу.

Ураховуючи, що відповідач доказів на спростування доводів позивача не надав, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем умов Договору про надання споживчого кредиту №101534405від 30.06.2025.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами, оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає.

Заборгованість відповідача, відповідно до розрахунків позивача за Договором про надання споживчого кредиту №101534405 від 30.06.2025, становить 27 465,60 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 5906,72 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 3990,81 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 5128,07 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 8000,00 грн; заборгованість за комісіями 4400,00 грн.

Щодо нарахування комісії за надання кредиту в сумі 1350,00 грн, 4884,00 грн за обслуговування кредиту та нарахування заборгованості за комісією в сумі 4400,00 грн, суд дійшов такого.

За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Враховуючи наведені правові висновки, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні комісії, оскільки такі вимоги є необґрунтованими. При цьому позивач не мав права встановлювати до кредитного договору комісію за обслуговування кредиту, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, а також з метою встановлення правовідносин між ним та боржником. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені/штрафів в сумі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, дія якого триває до тепер.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

Таким чином, зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на чинні положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, позивачем безпідставно нараховано відповідачу пені/штрафів в розмірі 8000,00 грн, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23 січня 2018 року), суд здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач сплатив позивачу 1794,00 грн комісії (1350,00 грн 30.06.2025 та 444,00 грн 12.08.2025) дану суму потрібно врахувати в суму заборгованості за відсотками по кредитному договору нарахованими первинним кредитодавцем.

Таким чином, на підставі проведених судом розрахунків, заборгованість відповідача за Договором про надання споживчого кредиту №101534405 від 30.06.2025 становить: 13 231,60 грн, з яких: тіло кредиту 5906,72 грн, відсотки 7324,00 грн (9118,88 грн залишок нарахованих не погашених відсотків 1794,00 грн зараховано в рахунок сплачені відсотки).

Відтак суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Факторинг Партнерс» за Договором про надання споживчого кредиту №101534405від 30.06.2025 заборгованості в сумі 13 231,60 грн, з яких: тіло кредиту 5906,72 грн, відсотки 7324,00 грн.

Судові витрати в цій справі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов заявлений на суму 27465,60 грн, суд задовольнив позов на суму 13 231,60 грн, що складає 48,18%.

Судовий збір, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог, складає 1282,74 грн (2662,40х0,4818=1 282,74).

Щодо витрат на професійну правову допомогу, то в позовній заяві позивач просив стягнути такі з відповідача в розмірі 13000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн позивач подав такі докази: Договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024; заявка на надання юридичної допомоги №277 від 01.06.2026; витяг з акту №38 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026. При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд застосовує критерії реальності адвокатських витрат.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 6 263,4 грн (13 000,00х0,4818= 6 263,4).

Керуючись статтями 264, 265, 274, 275, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №101534405 від 30.06.2025 у розмірі 13 231,60 грн, з яких: тіло кредиту 5906,72 грн, відсотки 7324,00 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати пов`язані з оплатою судового збору, у розмірі 1282,74 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6263,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Бродівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вул. ГедройцяЄжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, ЄРДПОУ:42640371.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Суддя Т.Л. Войтюк