Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №345/4698/26
Провадження № 2/345/3203/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
З А О Ч Н Е
29.09.2026 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
17 серпня 2026 року представник позивача Романенко М.Е. звернувся до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» із позовною заявою до відповідача, в якій просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 232019 від 07.03.2023 року у розмірі 13 600,00 грн., судові витрати у розмірі 2 662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07 березня 2023 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та відповідачем укладено кредитний договір № 232019. Позивач зазначає, що кредитний договір було укладено в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора. За твердженням позивача, відповідач ознайомилася з умовами кредитного договору та підтвердила свою згоду на його укладення шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем під час оформлення кредиту. За умовами кредитного договору відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну банківську картку, реквізити якої були вказані відповідачем під час оформлення кредиту. Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Позивач зазначає, що ТОВ «ЗАЙМЕР» змінило найменування на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» із збереженням коду ЄДРПОУ 42146903, що підтверджується відповідними відомостями з Єдиного державного реєстру. 19 квітня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 568/ФК-24, за умовами якого до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 232019 від 07 березня 2023 року, укладеним із відповідачем. Позивач стверджує, що після переходу права вимоги саме ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимагати від відповідача виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором. Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на момент звернення до суду загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 13 600,00 грн., з яких 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 9 600,00 грн. - заборгованість за процентами. Заборгованість за комісіями та пенею, за твердженням позивача, відсутня. Позивач зазначає, що відповідач не здійснила погашення вказаної заборгованості та не виконала своїх зобов`язань у повному обсязі, у зв`язку з чим заборгованість залишається непогашеною. Крім того, позивач вказує, що повідомляв відповідача про перехід права вимоги за кредитним договором та про зміну кредитора, однак заборгованість відповідачем погашена не була. Позивач вважає, що надані ним документи підтверджують факт укладення відповідачем кредитного договору, отримання нею кредитних коштів, виникнення заборгованості, її розмір та перехід права вимоги до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 13 600,00 грн. заборгованості. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, а саме 2 662,40 грн. судового збору та 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження із викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову. Витребувано документи, що становлять банківську таємницю.
22 вересня 2026 року до суду надійшла відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання зазначеної ухвали.
Представник позивача у прохальній частині позовної заяви та у заяві про розгляд справи без участі просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позов підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, а також відповідно до вимог ч. 10 ст. 187 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Відзивів на позовну заяву та заперечень щодо позовних вимог до суду не направла.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити за результатами її розгляду заочне рішення.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, врахувавши позицію представника позивача, викладену у позовній заяві, дослідивши матеріали справи та всебічно, повно, об`єктивно і безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.2 ст.1 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 3 ЦК України, визначає загальні засади цивільного законодавства, однією з яких є судовий захист цивільного права та інтересу (п. 5 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що 07 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту № 232019.
Відповідно до пункту 1.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику фінансовий кредит у розмірі 4 000,00 грн., а позичальник, у свою чергу, зобов`язалася повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом на умовах та в порядку, визначених договором.
Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надано строком на 14 днів - до 20 березня 2023 року. При цьому договором передбачено, що він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
Пунктом 1.3 договору встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 5 % на добу, що відповідає 1825 % річних від суми кредиту. Договором передбачено, що без письмової згоди клієнта кредитодавець не має права збільшувати встановлену фіксовану процентну ставку.
Відповідно до пункту 1.4 договору кредит мав бути наданий у безготівковій формі у національній валюті шляхом перерахування коштів на банківську картку, зазначену клієнтом.
Пунктом 1.5 договору визначено, що датою його укладення вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
Згідно з пунктом 3.1 договору повернення суми кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюються відповідно до Графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 3.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування кредитними коштами, починаючи з дня їх надання до дня повного погашення заборгованості включно. Договором також передбачено нарахування процентів за період прострочення.
Пунктом 3.2 договору визначено, що заборгованість за договором складається із суми кредиту, процентів за користування кредитом, а також нарахованих штрафу та/або пені у разі їх наявності.
При цьому пунктом 3.3 договору передбачено, що сукупна сума неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту, не може перевищувати подвійного розміру суми, одержаної споживачем за таким договором.
Згідно з пунктом 4.4.2 договору на позичальника покладено обов`язок своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування ним у порядку, встановленому договором.
Договором також передбачено право позичальника достроково повернути кредит у повному обсязі або частково із сплатою процентів лише за строк фактичного користування кредитом (пункт 4.3.1).
Крім того, пунктами 4.3.3 та 4.3.7 договору передбачено можливість продовження (пролонгації) строку кредитування за умови сплати нарахованих на відповідну дату процентів. Зокрема, позичальник мав право продовжити строк повернення кредиту на 10 днів за умови повної сплати нарахованих процентів за користування кредитом.
У разі неповернення кредиту у встановлений договором строк пунктом 5.3 договору передбачено сплату пені у розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення.
Отже, умовами укладеного між сторонами договору визначено: суму кредиту - 4 000,00 грн., строк кредитування - 14 календарних днів до 20 березня 2023 року, фіксовану процентну ставку - 5 % на добу (1825 % річних), порядок погашення кредиту та процентів, а також наслідки порушення строку виконання грошового зобов`язання.
Судом також враховано, що відповідно до умов договору його дія не припиняється із закінченням встановленого строку кредитування, а триває до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
З матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2023 року ТОВ «ЗАЙМЕР», код ЄДРПОУ 42146903, змінено найменування на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
При цьому код юридичної особи 42146903 залишився незмінним.
Отже, зміна найменування з ТОВ «ЗАЙМЕР» на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» не свідчить про припинення юридичної особи або про заміну кредитодавця у зобов`язанні, а є зміною найменування тієї самої юридичної особи, яка була стороною кредитного договору № 232019 від 07 березня 2023 року.
Вказаний кредитний договір укладений у формі електронного документа, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення договору № 232019 від 07.03.2023 року узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Надалі, 19 квітня 2024 року, між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 42146903, як клієнтом, та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, як новим кредитором (фактором), укладено договір факторингу № 568/ФК-24.
Відповідно до умов зазначеного договору факторингу 19 квітня 2024 року відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 232019 від 07 березня 2023 року, укладеним з ОСОБА_3 .
Таким чином, унаслідок укладення договору факторингу від 19 квітня 2024 року відбулася заміна кредитора у зобов`язанні: право вимоги за кредитним договором № 232019 від 07 березня 2023 року від первісного кредитора ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 42146903), перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)
Згідно ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частина 1 статті 514 ЦКУ зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення
Умовами кредитного договору № 232019 також було передбачено право кредитодавця без згоди клієнта відступити право вимоги за договором третій особі (пункт 4.1.4 договору), у зв`язку з чим відбувається заміна сторони кредитодавця за договором.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором № 232019 від 07 березня 2023 року на підставі договору факторингу № 568/ФК-24 від 19 квітня 2024 року.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, розмір права грошової вимоги, переданого за договором факторингу, щодо кредитного договору № 232019 становить 13 600,00 грн, з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9 600,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісіями; 0,00 грн. - заборгованість за пенею.
Таким чином, належним кредитором за вимогами, заявленими у цій справі, є ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746.
Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору № 232019 від 07 березня 2023 року відповідачу ОСОБА_3 було перераховано кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн.
Факт перерахування кредитних коштів підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.
Так, відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 11 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7.260908/47063-6Т, наданого на виконання запиту суду на ім`я ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , у банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , якій відповідає рахунок НОМЕР_3 .
До зазначеного листа банком додано виписку за картковим рахунком № НОМЕР_2 за 07 березня 2023 року.
Зі змісту банківської виписки вбачається проведення 07 березня 2023 року операції із зарахування на зазначений картковий рахунок грошових коштів у розмірі 4 000,00 грн. У виписці операція відображена як зарахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача.
Крім того, матеріали справи містять підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, у якому зазначено платником ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», а надавачем платіжних послуг - ТОВ «ПрофітГід», здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника.
Згідно із зазначеним підтвердженням: номер платіжної інструкції - A661619B306476CLY232019T1813237; платник - ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 42146903; надавач платіжних послуг - ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ 39932827; номер транзакції - 37819-11276-64953; дата та час здійснення переказу - 07 березня 2023 року о 14:12; сума переказу - 4 000,00 грн.; номер картки отримувача - НОМЕР_2 ; емітент платіжної картки - АТ КБ «ПриватБанк»; код авторизації - 311827; RRN - 306614369928; призначення платежу - «Выдача кредита #232019». Зазначене підтвердження підписане директором ТОВ «ПрофітГід» Олексієм Боровим кваліфікованим електронним підписом.
Таким чином, надані докази узгоджуються між собою щодо особи отримувача, номера платіжної картки, дати здійснення операції та суми переказу.
Зокрема, номер платіжної картки, зазначений у підтвердженні здійснення переказу ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ»/ТОВ «ПрофітГід», НОМЕР_2 , відповідає номеру картки, щодо якої АТ КБ «ПриватБанк» надало суду інформацію та виписку за рахунком відповідача.
Отже, суд дійшов висновку, що 07 березня 2023 року відповідачу ОСОБА_3 було фактично перераховано та зараховано на належний їй картковий рахунок грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн., що відповідає сумі кредиту, визначеній пунктом 1.1 кредитного договору № 232019 від 07 березня 2023 року.
Таким чином, факт фактичного надання відповідачу кредитних коштів за кредитним договором № 232019 від 07 березня 2023 року у розмірі 4 000,00 грн. знайшов своє підтвердження належними та взаємопов`язаними доказами, а саме: відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» на запит суду, банківською випискою за картковим рахунком відповідача та підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів.
Судом встановлено, що кредитний договір № 232019 від 07 березня 2023 року був укладений та підписаний позичальником, зазначеним у ньому як ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Водночас із матеріалів справи вбачається, що після укладення зазначеного кредитного договору відповідачка змінила прізвище. Так, згідно з відповіддю Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 19 серпня 2026 року № 1803/12-11 та відповіддю № 3211372 від 21 серпня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, особа з РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , зазначена як ОСОБА_7 .
Таким чином, судом встановлено, що особа, яка 07 березня 2023 року уклала кредитний договір № 232019 як ОСОБА_6 , у подальшому змінила прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується відповідними відомостями Новицької сільської ради та Єдиного державного демографічного реєстру. Інші ідентифікаційні дані особи, зокрема РНОКПП, дата народження та адреса проживання, дають підстави ототожнити зазначену в кредитному договорі особу з ОСОБА_9 .
Зміна відповідачкою прізвища після укладення кредитного договору не свідчить про зміну особи позичальника та не впливає на її обов`язки за укладеним кредитним договором.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи зміст договору, слід дійти висновку, що відповідач з моменту підписання договору був обізнаний щодо оплатності наданої позики та кредиту, а також щодо свого обов`язку вносити плату за користування позикою, кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.
Передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Однак у справі не встановлено, що первісні кредитори приховали від позичальника об`єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст.627 ЦК України.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З розрахунку заборгованості відповідачки за кредитним договором № 232019 від 07.03.2023 року вбачається, що загальний розмір заборгованості становить 13 600,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4 000,00 грн; заборгованість за відсотками становить 9 600,00 грн.
Вказаний розрахунок відповідає умовам вищевказаного договору.
З боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.
Позивачем також просить відшкодувати понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України з а результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 5 ст. 37 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-282, 288-289 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за кредитним договором № 232019 від 07.03.2023 року у розмірі 13 600,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий:
Судебное решение № 140245644, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області было принято 29.09.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 345/4698/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: