№ 140245403, 30.09.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1328/26

Провадження №: 3/343/309/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано Франківській області в складі:

головуючого судді Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Воробця Р.М.,

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Правопорушення вчинено за таких обставин.

06 травня 2026 року, о 14.54 год., в с. Старий Мізунь, по вул. Зелена Калуського району Івано Франківської області, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «HYNDAI KONA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників судового провадження:

у судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвокат Воробець Р.М. просив закрити провадження у даній справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування своєї позиції послався на те, що поліцейські вели себе зухвало, у його присутності адміністративні матеріали не складали і йому такі не вручали.

ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та оптичні диски із відеозаписами:

винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 684626 від 05.06.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке ставиться у вину ОСОБА_1 . Посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами не надавався. Від отримання копії протоколу ОСОБА_1 відмовився (а.с. 1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився (а.с. 2);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в КНП «Долинська БЛ» від 05.06.2026. Від доставлення до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився (а.с. 3);

- оптичним диском із відеозаписами (а.с. 13), оглянувши який, суд встановив, як патрульний автомобіль поліції прямує за транспортним засобом «HYNDAI KONA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та подає вимогу про зупинку. Підійшовши до зупиненого автомобіля, за кермом такого перебуває водій ОСОБА_1 . Поліцейські представились, назвали причину зупинки. Водій ОСОБА_1 не заперечив факт керування ним транспортним засобом, пояснивши звідки і куди їде. Згодом водій вказав, що був на зустрічі із побратимами де «попив з ними» і йому до дому залишилось доїхати 300 метрів. Пізніше водій ОСОБА_1 почав пропонувати поліцейським проїхати разом із ним до нього до дому на каву і почав комусь телефонувати. Через деякий час, не зважаючи на заборону поліцейських залишати місце зупинки, водій фактично наїжджаючи на поліцейського, залишив місце зупинки. Наздогнавши останнього, який вже заїхав на подвір`я, поліцейські продовжили діалог із водієм ОСОБА_1 . В останнього поліцейським були виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, пояснивши, що ніколи в житті не пред`явить посвідчення водія і не буде проходити ніякий огляд. Також почав заперечувати факт керування, вказавши, що він був дома, а поліцейські на нього нападають. Водію ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Від отримання копій адміністративних матеріалів, водій ОСОБА_1 відмовився, вказавши, що подасть на поліцейських до суду і буде домагатися їхнього звільнення зі служби.

ІV. Оцінка суду:

заслухавши учасників судового провадження, оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Під всебічним, повним та об`єктивним з`ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допиту свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ст. 7 КУпАП, передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Cуд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається Європейським Судом як кримінально - правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті для здійснення діяльності».

Визнання кримінально - правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.

Зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право на участь у судовому засіданні, право на захист своїх інтересів за допомогою професійного захисника, право на надання доказів та пояснень щодо висунутого обвинувачення, оскарження судових рішень.

Як зазначено в п 1.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд встановив, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надано: протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду, направлення на огляд до закладу охорони здоров`я, а також оптичний диск із відеозаписами, які є належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини, які мають істотне значення.

Відповідно до абз. 3 п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

При цьому, само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується оглянутим в судовому засіданні оптичним диском із відеозаписами.

Також, із дослідженого судом відеозапису встановлено, що під час спілкування із водієм ОСОБА_1 у поліцейського виникла підозра, що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння (в останнього очевидні ознаки алкогольного сп`яніння і факт вживання алкогольних напоїв ним самим підтверджено на місці зупинки), у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння, водій ОСОБА_1 чітко і в категоричній формі відмовився.

Суд зазначає, що відеозапис є повним, який дозволяє послідовно відтворити події, вичерпно інформативним, носить безсторонній характер, позбавлений упередження та суб`єктивного ставлення і надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини адміністративного правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку учасників подій.

Більше того, слід зазначити, що відеозапис отриманий у встановленому законом порядку і здійснений поліцейським за допомогою наявних в нього технічних засобів, а відтак є належним та допустимим доказом у даній справі та повністю доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, відносно нього правомірно складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, враховуючи вищевказане, а також те, що будь - яких порушень при провадженні справи про адміністративне правопорушення з боку працівників поліції при перегляді відеозапису судом не встановлено, суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу цієї постанови щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за вищевикладених обставин.

Стосовно доводів сторони захисту про те, що адміністративні матеріали складались без участі ОСОБА_1 і такі йому не були вручені, суд до уваги не бере, оскільки останній сам відмовився від їх отримання.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно квалiфiкувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним адміністративного правопорушення та його особу.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд доходить висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

V. Вирішення питання судового збору:

відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 130 КУпАП, керуючись ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) - 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днiв до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області.

Суддя: І.М.Андрусів