Решение № 140244138, 24.09.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/1403/26

Номер провадження 2/184/1154/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Гукової Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Бринзи Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Покровського міського суду Дніпропетровської області із вказаним вище позовом, посилаючись на наступні обставини. Відповідно до укладеного Договору № 3880708 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень, строком на 359 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % від суми кредиту за кожен день користування. У зв`язку з порушеннями зобов`язань заборгованість за Кредитним договором становить 55812,57 гривень. 24.04.2024 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір факторингу № 24/04/24 від 24.04.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №3880708 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». Наведене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Ухвалою Покровського міського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026р. суддею прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено вищевказану справу до розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, надав відзив, відповідно до якого позовні вимоги визнає частково в сумі 19 999,98 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 9999,99 грн. та заборгованості за процентами в сумі 9999,99 грн., а також витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. Вважає, що передбачений в договорі розмір відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого вона є як споживач, тим самим порушує її права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст.3 п.6, ст.509 ч.3 та ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання. Вважає, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 45812 грн. 58 коп. не є співмірною сумі кредиту у розмірі 10000 грн., суперечить принципу розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитної установи, встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великі суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Крім того, розмір нарахованих процентів перевищує більше ніж в 4,6 разів розмір основної заборгованості.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного Договору № 3880708 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень, строком на 359 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % від суми кредиту за кожен день користування.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора. Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання кредитного, договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного, договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту.

Наведене не спростовується та визнається відповідачем.

Відповідно до н.1 ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або - в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору.

У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, Відповідач зареєструвався на ІТС, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПГБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами кредитування здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього-Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому стапею12-цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній, формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну, комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться: в: іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання), до нього. Особі, якій адресована , пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних - документів що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Отже, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, 07.08.2023 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір.

Відповідно до п.1.2 даного договору, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні в сумі 10000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно п.1.3 договору, строк кредиту становить 360 днів. Періодичність зі сплати процентів сторонами встановлено кожні 30 днів.

Так, відповідно до п.2.1. договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу № 473121XXXXXX6369.

Згідно п.2.2. договору, суму кредиту товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення даного договору. Дата надання кредиту 07.08.2023р. або 08.08.2023 р.

Як слідує із матеріалів справи, у тому числі виписки по рахунку відповідача, яка надана АТ КБ «Приватбанк», кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Водночас, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення суми отриманих кредитних коштів, з урахуванням процентів за користуванням кредиту, належним чином не виконав, допустивши виникнення заборгованості.

Так, у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань, позивачем визначено відповідачу заборгованість за Кредитним договором у сумі 55812,57 гривень, яка складається з: 9999,99 грн. заборгованість за кредитом; 45812,58 грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору та розрахунку заборгованості; 0,00 грн. заборгованість за штрафом; 0,00 грн. заборгованість за комісією.

У той же час, як встановлено судом, 24.04.2024 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір факторингу № 24/04/24 від 24.04.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №3880708 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

За таких обставин, позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором від 07.08.2023 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості врегулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідно до п.2.5. договору кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс».

Крім того слід зазначити, що наявність простроченої заборгованості по кредитному договору від 07.08.2023 року у сумі 9999,99 грн. визнається відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» заборгованість за кредитним договором в частині тіла кредиту в розмірі 9999,99 грн., оскільки такі вимоги є законними обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та визнаються відповідачем.

Крім того суд приходить до переконання про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення нарахованих процентів за користування кредитними коштами, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право - на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.1.4. кредитного договору сторони погодили тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору; знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується на таких умовах: якщо Клієнт д о 06.09.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором.

Згідно п.1.5. договору, орієнтовна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 30 341,06% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 7062,13% річних.

Відповідно до п.1.6. договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 82000,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 76030,00 грн.

Аналогічне зазначене також у паспорті споживчого кредиту.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за Договором №3880708 від 07.08.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 24.04.2024р. за період з 07.08.2023р. по 24.04.2024р. відповідачу нараховано проценти за користування кредитними коштами в сумі 45828.58 грн.

Перевіривши правильність здійснених позивачем нарахувань, суд вважає заявлену до стягнення суму процентів обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

При цьому суд враховує, що відповідачем визнається заборгованість по процентах у сумі 19999,98 грн.

Водночас посилання відповідача на порушення принципу рівності сторін, справедливості, добросовісності та розумності при нарахуванні вказаної суми процентів, з огляду на що відповідач вважає такий їх розмір непомірним тягарем для нього, з огляду на що просить зменшити нараховані проценти до суми боргу відповідно до практики ВС, яка викладена у постанові від 12.02.2025 року по справі №679/1103/23, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене суд, при вирішенні даного спору застосовує практику ВС, зокрема, відповідні правові висновки, які викладені в останніх по часу постановах.

Так, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.09.2026 року по справі № 552/672/23 при вирішенні даного спору прийшов до висновку про необхідність відступити від висновків, які сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24) та виснував наступне:

«За відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, який укладено 13 травня 2021 року, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.

Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.»

Згідно ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Водночас судом не встановлено підстав для визнання умов кредитного договору нікчемними. Про наявність таких обставин не зазначає і відповідач.

Разом з тим, як зазначив ВС у постанові від 07.09.2026р. суд позбавлений можливості самостійно, без відповідної позовної вимоги відповідача визнавати умови договору чи договір загалом недійсним, а може лише протлумачити його зміст на користь споживача, якщо умови договору нечіткі або двозначні.

Водночас, як слідує із кредитного договору від 07.08.2023р. умови останнього не містять неточностей в частині визначення процентної ставки за користування кредитом та загальної вартості за кредитом. Як у кредитному договорі, так і у паспорті споживчого кредиту, у якому вказана інформація, що надавалась споживачу до укладення кредитного договору, чітко зазначена процентна ставка денна та річна, а також вартість кредиту для споживача, які збігаються як у договорі, так і паспорті споживчого кредиту. Споживач був ознайомлений із зазначеними витратами по процентах як до укладення договору, так і у самому договорі, добровільно погодився на такі умови, тобто взяв на себе відповідні зобов`язання, які повинен виконувати.

Більше того слід зазначити, що позивачем заявлено до стягнення проценти за користування кредитом у сумі 45828.58 грн., тобто у значно меншій сумі ніж погоджено сторонами при укладенні відповідного кредитного договору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10 000 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, позивач просить стягнути на свою користь судові витрати в сумі 10 000,00 грн., які були понесені ним при звернення до суду.

На підтвердження наданих послуг позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання юридичних послуг, акт приймання-передачі наданих послуг, свідоцтво, довіреність.

Ознайомившись із вказаними доказами, суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, разом з тим, вважає за необхідне зменшити розмір останніх у зв`язку із їх не співмірністю.

Так, згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

У свою чергу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 року по справі № 686/5757/23 зазначила, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

За таких обставин, з огляду обсяг виконаних адвокатом робіт, який фактично зводився до складення позовної заяви та часом, витраченим на її виконання, суд приходить до переконання, що заявлені позивачем витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн. є не співмірними та не відповідають критерію розумності їхнього розміру, а тому підлягають до задоволення у розмірі 5000,00 грн.

Крім того, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» код ЄДРПОУ 41915308, заборгованість за Договором № 3880708 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.08.2023 р. станом на 21.04.2026 року у розмірі 55812,57 гривень, яка складається з:

- 9999,99 гривень заборгованість за кредитом;

- 45812,58 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору та Розрахунку заборгованості;

- 0,00 грн. заборгованість за штрафом;

- 0,00 грн. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» код ЄДРПОУ 41915308 судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» код ЄДРПОУ 41915308 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 29.09.2026р.

Суддя Покровського міського суду Р. М. Гукова