Решение № 140243247, 30.09.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/11527/25

Провадження № 2/204/965/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2026 року м.Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Книш А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Волноваської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Волноваської районної державної адміністрації, в якій просить визнати за нею право власності на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 . На обґрунтування позову зазначено, що згідно Свидетельства на право собственности на жилье 1993 года Волноваха Ясиноватское отделения Донецкой железной дороги, від 28.06.1993 року квартира, которая находится по адресу АДРЕСА_1 действительно принадлежит на праве частной, общей (совмесной или частичной) собственности гр. ОСОБА_2 (чоловік), ОСОБА_3 (дочка) та позивачу у частці по 1/3 квартири. Позивач звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Рівненської міської ради із заявою про реєстрацію прав власності на квартиру, але 12.09.2025 від державного реєстратора отримана відповідь №80813460 про те, що Реєстратор, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №141, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій. На запит державного реєстратора отримано відповідь про неможливість надати інформацію, що містить відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року стосовно права власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , так як робота Товариства з обмеженою відповідальністю Волноваське бюро технічної інвентаризації на даний час не відновлена (тимчасово знаходиться під окупацією зс рф). Таким чином, здійснити реєстрацію права власності на квартиру позивач, з причин викладених в Рішенні про відмову в проведенні реєстраційних дій, не може.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Волноваську міську військово-цивільну адміністрацію Волноваського району Донецької області.

25 грудня 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача Волноваської районної державної адміністрації просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що Волноваська РДА є неналежним відповідачем у справі.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпрова від 09 березня 2026 року за клопотанням позивача замінено відповідача до Волноваську районну державну адміністрацію належним відповідачем Волноваською міською військово-цивільною адміністрацією Волноваського району Донецької області.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва у 1993 році Ясинуватським відділенням Донецької залізної дороги згідно з розпорядженням (наказом) від 28 червня 1993 року № 187 на ім`я ОСОБА_5 (чоловіка позивача), ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , яка у подальшому змінила прізвище на ОСОБА_7 (доньки позивача та ОСОБА_5 ), було видано свідоцтво про право власності на житло, а саме квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 63,41 кв.м. Свідоцтво на право власності на житло зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації м. Волновахи 21.08.1993 (а.с.8, 8 зворотна сторона, 10, 13).

З 17 лютого 1978 року по 23 грудня 1998 року та з 30 квітня 1999 року по даний час позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4-6).

Відповідно до технічного паспорта на квартиру, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_5 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с.91-96).

Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 року, яке набрало законної сили 22 травня 2026 року, у цивільній справі №204/12345/25 за позовом ОСОБА_4 до Волноваської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування визнано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.91-96).

Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 травня 2026 року, яке набрало законної сили 05 червня 2026 року, у цивільній справі №204/3149/26 за позовом ОСОБА_4 до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності визнано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності на 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.97-101).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради від 12 вересня 2025 за № 80813460 відмовлено у проведенні реєстраційних дій, оскільки встановлено наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме: після завершення строку встановленою частиною третьою статті 23 цього закону не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху: неподання заявником чи не отримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. На запит державного реєстратора отримано відповідь про неможливість надати інформацію, що містить відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року стосовно права власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , так як робота Товариства з обмеженою відповідальністю Волноваське бюро технічної інвентаризації на даний час не відновлена (тимчасово знаходиться під окупацією зс рф) (а.с.7).

Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги суд виходить з такого.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У пункті 1 частини другої зазначеної статті передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном згідно з положеннями частини першої статті 317 ЦК України.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018 року у справі N 920/615/16, від 05 вересня 2019 року у справі N907/310/18).

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 760/14438/15-ц.

Отже, розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаних норм права за загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється. Тобто положення стаття 392 ЦК України спрямована на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Така правова позиція викладена у пункті 13 постанови Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі N 910/1016/17, пункті 12 постанови від 17 квітня 2018 року у справі N 914/1521/17).

З огляду на викладене, ураховуючи надані суду докази, суд уважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 1/3 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Волноваської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власностізадовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Волноваська міська військова адміністрація Волноваського району Донецької області, місцезнаходження: Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вул. Центральна, буд.88, ідентифікаційний код 44048570.

Головуючий