№ 140239710, 30.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"30" вересня 2026 р. Справа № 363/4453/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря - Дрозд В.С.,

прокурора - Діденко Ю.О.,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло два адміністративних матеріали відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №5289 від 29.06.2026 року ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону України «Про запобігання корупції».

Так, старший сержант ОСОБА_1 , будучи по 24.04.2024 року командиром відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень згідно пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подав 15.03.2025 року, декларацію особи при звільнені, за період з 01.01.2024 року по 25.04.2024 року неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №5288 від 29.06.2026 року ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону України «Про запобігання корупції».

Так, старший сержант ОСОБА_1 , будучи по 24.04.2024 року командиром відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень згідно пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подав 19.05.2026 року, щорічну декларацію після звільнення особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень. Так, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Відтак, враховуючи, що до суду надійшли матеріали щодо двох адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 , які розглядаються одним суддею, вони підлягають об`єднанню в одне провадження.

Прокурор у судовому засіданні протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, складених відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підтримала у повному обсязі надавши аналогічні пояснення викладеним у них. Просила суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні провину у вчинені адміністративних правопорушень визнав у повному обсязі.

Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, та врахувавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приміткою статті 172-6 КУпАП визначено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією, це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП до матеріалів справи додано:

- протокол про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією № 5289 від 29.06.2026 року, який було складено у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відповідно до якого ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону України «Про запобігання корупції», подавши несвоєчасно 15.03.2025 року, без поважних причин, подавши декларацію при звільненні, за період (з 01.01.2024 року по 25.04.2024 року) неохоплений раніше поданими деклараціями;

- протокол про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією № 5288 від 29.06.2026 року, який було складено у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відповідно до якого ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону України «Про запобігання корупції», подавши несвоєчасно 19.05.2026 року, без поважних причин, подавши щорічну декларацію після звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких останній зазначив, що несвоєчасне подання декларації спричинила його заклопотаність через те, що має дружину, яка хворіє (онкологія) та потребує догляду через що він пропустив строки подачі декларації;

- копії документів, що посвідчують особу ОСОБА_1 ;

- роздруківку з сайту НАЗК щодо поданих ОСОБА_1 декларацій;

- витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 115 від 24.04.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з військової служби;

- копію положень про Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, затверджених Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 року №17.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що такі докази є належними та допустимим і доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Так, з матеріалів встановлено, що відповідно до витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №115 від 24.04.2024 року, ОСОБА_1 звільнено з військової служби.

Відтак, будучи командиром відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень пов`язаних з корупцією, ОСОБА_1 , як особа, яка 24.04.2024 року припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, був зобов`язаний подати декларацію при звільненні, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період з 01.01.2024 року по 25.04.2024 року, не охоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше 23.05.2024 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 подав відповідну декларацію 15.03.2025 року, тобто з пропуском строку визначеного законом. Матеріали справи не містять будь-яких обставин, які б свідчили про наявність об`єктивних перешкод для своєчасного подання декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями.

Окрім того, будучи командиром відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень пов`язаних з корупцією, ОСОБА_1 , як особа, яка 24.04.2024 року припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, був зобов`язаний подати декларацію після звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, не пізніше 31.03.2025 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено ОСОБА_1 , останній подав відповідну декларацію 19.05.2026 року, тобто з пропуском строку визначеного законом. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску встановленого законом строку подання декларації останнім надано не було.

Враховуючи викладене, всебічно та об`єктивно дослідивши всі матеріали справи, які є послідовними, взаємоузгодженими та доповнюють один одного, а також враховуючи пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких останній провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі, суд приходить до переконання, що в діях останнього наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, а також наявність обставин, що пом`якшують відповідальність, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці звільненні від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, у зв`язку з чим судовий збір не підлягає стягненню з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. 172-6, ст.ст.283, 284, 285, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення за №363/4454/26 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП об`єднати зі справою про адміністративне правопорушення за №363/4453/26 відносно ОСОБА_1 за 1 ст. 172-6 КУпАП, та присвоїти їм єдиний номер: 363/4453/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відповідно до ст. 36 КУпАП, а саме у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Згідно ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя І.Ю. Котлярова