Решение № 140238756, 27.08.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/3180/25

провадження №2/165/178/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря судового засідання Міліщук К.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Нововолинську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

01.09.2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, якій просять поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200050297 від 20.06.2014 року; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 200050297 від 20.06.2014 року в розмірі 45711,68 грн, яка складається із : суми заборгованості 34932,22 грн; суми інфляційних втрат 7638,43 грн; суми 3 % річних 3141,03 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Діджи Фінанс» судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовуванні тим, що 20.06.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», далі Банк, та гр. ОСОБА_1 укладено угоду № 200050297 щодо кредитування. Відповідно до умов кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 11979,70 грн, з встановленим строком користування з 20.06.2014 по 20.06.2017, а Відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами

20 липня 2020 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16 відповідно до якої позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором.№ 200050297 від 20.06.2014.

Щодо реєстру кредитних договорів (відступлених) до договору відступлення прав вимоги 20.07.2020 року. Оскільки кредитний портфель придбано з електронного аукціону Національної електронної біржі, протокол №UA-EA-2020 06-09-000032-b від 15.06.2020 року то інформація про відступлення права вимоги міститься в публічному доступі на сайтах https://zakupivli.pro/auctions/ua-ea-2020-06 09-000032-b (посилання на аукціон) та https://torgi.fg.gov.ua/216108 (посилання на паспорт активу на сайті ФГВФО). Окрім того, підписаний паперовий варіант реєстру кредитних договорів.

Станом на 19.08.2025 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 34932,22 грн., з яких: 10980,97 грн. заборгованість за кредитом; 23951,25 грн. заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом на дату укладання договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» і зафіксована у додатку до договору реєстрі кредитних договорів.

Господарські операції на підставі договору № 200050297 від 20.06.2014 року, в тому числі розрахунок заборгованості, проводились ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до вимог НБУ та умов договору на основі зарахованих на розрахунковий рахунок сум та за допомогою ліцензованого програмного забезпечення, як визначено чинним законодавством України

Також позивач зазначає, що оскільки 23.05.2016, згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський", віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладання такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог.

Вказує, що нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № 200050297 від 20.06.2014 року 34932,22 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних 3141,03 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 7638,43 грн. Разом заборгованість становить 45711,68 грн

Позивач вказує, що кредитор з об`єктивних причин був позбавлений можливості звернутися до суду в межах строку позовної давності через тривалий судовий процес у справі № 910/11298/16, яка розглядалася Господарським судом міста Києва за позовом ПАТ «Банк Михайлівський» (ухвалою Господарського суду від 03 вересня 2020 року замінено на правонаступника - ТОВ «Діджи Фінанс») до ТОВ «ФК «Плеяда», ТОВ «ФК «Фагор», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, про застосування наслідків нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда», визнання недійсним договору факторингу від 20 травня 2016 року № 1, укладеного між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор». За результатами розгляду цієї справи постановою від 01 липня 2021 року визначено, зокрема: застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905, а саме: зобов`язати ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19 травня 2016 року № 1905 та актів прийому-передачі від 20 травня 2016 року № 1 і № 2; зобов`язати ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19 травня 2016 року № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20 травня 2016 № 1 і №2. Таким чином предметом спору у справі № 910/11298/16 була приналежність права вимоги за кредитними договорами, укладеними між ПАТ «Банк Михайлівський» та позичальника, які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20 липня 2020 року, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс». І лише на початку 2023 року в результаті примусового виконання постанови суду позивачем були отримані оригінали документів, а саме: кредитні договори, щодо яких право вимоги відступлене на підставі договору від 20 липня 2020 року.

Окрім цього, позивач звертає увагу суду на підстави для поновлення строку позовної давності через поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), у зв`язку з чим строки позовної давності було продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-ІХ. Також звертає увагу, що до об`єктивних причин звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, позивач виокремлює введення воєнного стану на території України та рішення Ради суддів України, які носять рекомендаційний характер і де зазначено про заборону скорочувати чи прискорювати будь-які форми судочинства і по можливості процесуальні строки продовжувати щонайменше до кінця воєнного стану.

Позивач просить суд поновити строк позовної давності для подання позову до суду, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 45711,68 грн, а також понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду та витрат на правову допомогу.

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 04 вересня 2025 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання (а.с. 52).

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, про дату, час і місце якого повідомлена належним чином. Поштовим зв`язком надіслала відзив на позовну заяву, вимоги не визнала з підстав, наведених у відзиві (а.с.55, 56), просила застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову, оскільки умовами кредитного договору повернення кредиту передбачено щомісячними платежами, кожний з яких є самостійним зобов`язанням, відповідно строк позовної давності обчислюється окремо за кожним таким платежем. Вважає, що звернувшись до суду із вказаним позовом 01.09.2024, позивач пропустив строк позовної давності за платежами, що нараховані з 2014 року по березень 2017 року включно.

Через неявку в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що 20 червня 2014 року ОСОБА_1 підписала заяву № 200050297, основними параметрами якої є: дані клієнта (ПІП, паспортні дані, РНОКПП, адресе місця проживання) та кредитний договір за назвою продукту Кредит готівкою 3.99 на строк 1096 днів з 20 червня 2014 року до 20 червня 2017 року, розмір процентної ставки за кредитом 0,01% річних із сплатою щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99%, починаючи з 1 місяця дії договору. Визначено комісію за видачу кредиту: 1,5%., також штраф за кожний несвоєчасно сплачений платіж згідно з графіком платежів за кредитним договором: перший 50 грн, другий 100 грн, третій 250 грн, четвертий 500 грн (а.с.36).

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 11979,70 грн, з встановленим строком користування з 20 червня 2014 року до 20 червня 2017 року, щомісячний платіж згідно з графіком становить 823 грн, останній платіж - 816,18 грн, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Паперовий примірник Кредитного договору підписаний сторонами власноруч.

Перед укладанням Кредитного договору ОСОБА_1 подала кредитодавцю Анкету № 394189 (а.с. 37), в якій зазначила свої персональні дані, вказала бажану суму кредиту - 10000 грн, строк 36 місяців, мету кредиту купівля товарів, сума додактвоих коштів 1979,70 грн. За результатами розгляду її заяви та анкети, кредитодавцем погоджено надання кредиту у сумі 11979,70 грн.

Також позичальнику надано Довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 20.06.2014, яку вона отримала, засвідчивши отримання власноручним підписом (а.с. 39).

20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-06-09-000032-b проведених 15 червня 2020 року, що підтверджено Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої Позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за Кредитним договором. (а.с. 14-15, 16, 18-32).

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2022 ВП №66483131 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда » передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 №1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 №1 і №2 (а.с.33).

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.01.2023 ВП №66491947 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 №1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 №1 і №2 (а.с.34).

Додатком до договору є Реєстр кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, який містить запис про відповідача (а.с.43-44).

До позовної заяви позивач додав виписки ПАТ «Банк Михайлівський» з 23.05.2016 по 27.07.2020 по рахункам ОСОБА_1 (в електронному формі).

У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 договору №7_БМ від 20.07.2020 визначено, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуває всі права кредитора за кредитними договорами в день настання відкладальної обставини відповідно до п. 16-1 цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору.

Пунктом 4 договору №7_БМ від 20.07.2020 передбачено, що за відступлення прав вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 71 072,63 грн- ціна договору, яка сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором відповідно до п. 14 цього договору на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів ( аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Згідно з п. 16-1 договору №7_БМ від 20.07.2020 сторони домовилися, що договір укладено з відкладальною обставиною ( в розумінні частини 1 статті 212 ЦК України) та набуває чинності ( є укладеним) та породжує права та обов`язки у сторін виключно після настання сукупності наступних обставин: підписання договору сторонами та укладення новим кредитором договору купівлі продажу ( договорів відступлення прави вимоги) щодо усього майна та майнових прав /прав вимоги , які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став новий кредитор UA-EA-2020-06-09-000032-b, сформованого 15.06.2020. При цьому, датою набуття чинності ( моментом укладення ) цього договору буде вважатися дата укладення новим кредитором останнього з договорів купівлі продажу ( відступлення прав вимоги) майна / майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став новий кредитор № UA-EA-2020-06-09-000032-b, сформованого 15.06.2020. Сторони домовилися, що у випадку не настання відкладальної обставини до 12 серпня 2020 року (включно), цей договір вважається неукладеним та не створює для сторін жодних прав та обов`язків та права вимоги на підставі цього договору до нового кредитора не переходять.

09 липня 2020 року платіжною інструкцією № 25 від 09.11.2020 ТОВ «Діджи Фінанс» перерахувало на рахунок ПАТ «Банк Михайлівський» 5307308,39 грн з призначенням платежу: протокол № UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020 (а.с. 16).

До позовної заяви додано копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 у справі № 910/11298/16, відповідно до якої ТОВ «Діджи Фінанс» визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», та копію постанов про закінчення виконавчого провадження: ВП №66483131 від 29 грудня 2022 року приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. та ВП №66491947 від 17 січня 2023 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. з примусового виконання наказів, виданих Господарським судом міста Києва 12 липня 2021 року у справі №910/11298/16 (а.с. 17-32).

Згідно із розрахунком ТОВ «Діджи Фінанс» суми заборгованості за кредитним договором № 200050297 від 20.06.2014 року, інфляційних втрат, 3% річних, основна сума боргу за договором за період з 25 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року складає 34932,22 грн; інфляційні втрати -7638,43 грн; 3% річних 3141,03 грн, всього 45711,68 грн (а.с. 42).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності, в обґрунтування пропущення такого строку вказує на наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору.

З приводу поновлення строку позовної давності для подання позову слід зазначити таке.

Так, відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з заявою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена ст.257 ЦК України і становить три роки.

За змістом ч.2 ст.259 ЦК України, строк позовної давності може бути збільшений за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно ч.1 ст.261ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.3, 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.

Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби(COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ країни доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

На підставі п. 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції з 17 березня 2022 року) вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

З приводу заявленого позивачем клопотання про поновлення строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Позивач набув право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором від 20.06.2014 року на підставі договору відступлення права вимоги № 7_БМ від 20 липня 2020 року, тобто, коли вже сплив строк позовної давності до вимог за платежами по тілу кредиту 15.06.2017 року включно. Тому підстав для поновлення строку позовної давності до вказаних вимог не вбачається.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважними причин її пропущення.

У постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі №607/10843/22 зроблено висновок, що відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можна лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Судом встановлено, що 20 червня 2014 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 200050297 відповідно до умов якого встановлена сума кредиту в 11979,70 грн, на строк 1096 днів, з 20 червня 2014 року до 20 червня 2017 року, розмір процентної ставки за кредитом 0,01% річних, сукупна вартість кредиту 196,21 % річних. Узгоджено графік платежів: щомісячний платіж 823 грн., останній платіж: 816,18 грн., дата платежу 20 числа кожного місяця.

Суду надана копія Заяви № 200050297 від 20.06.2014 року, адресована ПАТ «Банк Михайлівський» про надання кредиту, в якій міститься підпис відповідача.

Крім того, відповідач була ознайомлена з тарифами по продукту та з умовами кредитування, що підтверджується її підписом у Довідці про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту «0-10-37/3 Фокстрот». Також відповідач підписала графік платежів по погашенню тіла кредиту та відсотків, комісій, обумовлених цим договором, та погодилась з ним.

За статтями 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

20 липня 2020 року укладено договір відступлення прав вимоги №7_БМ між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», право вимоги до осіб, які були боржниками ПАТ «Банк Михайлівський», перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в тому числі щодо боржника ОСОБА_1 за договором № 200050297 від 20.06.2014 року. Цей факт підтверджується копією договору про відступлення прав вимоги №7_БМ від 20 липня 2020 року, Додатком № 1 до договору про відступлення прав вимоги №7_БМ від 20 липня 2020 року з реєстром договорів право вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з реєстром договорів право вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами до договору про відступлення прав вимоги №7_БМ від 20 липня 2020 року, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, станом на 20 липня 2020 року, складає 34932,22 грн, з яких: 10980,97 грн- заборгованість за кредитом; 23951,25 грн- заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1,2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. А також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відзиві відповідач ОСОБА_1 просила застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлено окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Аналогічна позиція вказана у постанові Великої палат Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2018.

У постанові Касаційного господарського уду Верховного Суду від 19.10.2018 у справі №908/2527/17 вказано, що перебіг позовної давності стосовно кожного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право Банку вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду періодичні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів. Встановлення загального строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником періодичних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з графіку платежів (а.с.38, зворот) відповідач сплачувала заборгованість за кредитом, останній платіж було здійснено 20.09.2014, оскільки сума заборгованості за тілом кредиту зменшена саме на 998,73, що становить три платежі на погашення основної суми кредиту, і саме з цього часу до 20.09.2017 банк мав право на звернення до суду в межах строку позовних даних. Тобто з 21.09.2017 пройшли такі строки.

Перебіг позовної давності до 21.09.2017 не зупинявся та не переривався, суд вважає, що, звернувшись до суду із вказаним позовом 01.09.2025 року позивач пропустив трирічний строк звернення до суду для стягнення вказаної заборгованості, що, в даному випадку, є підставою для відмови у позові, так як судом не здобуто, а позивачем не доведено поважності причин пропуску такого строку, тому підстав для його поновлення немає.

Беручи до уваги викладене, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд у задоволенні позовних вимог відмовляє за пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 89, 137, 141, 229, 247, 263, 264 ЦПК України, на підставі ст.ст. 512, 514, 517, 1077, 1078, 526, 530, 625, 1046, 1049, 1054, 253, 261 ЦК України, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про поновлення строку позовної давності для подання позову відмовити.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200050297 від 20.06.2014 року в загальному розмірі 45711,68 грн, відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ: 42649746;

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 27.08.2026 року.

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук