Постановление суда № 140238733, 01.10.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2326/26

Провадження № 1-кс/163/418/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року місто Любомль

Слідча суддя Любомльського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

старшого слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області погоджене з прокурором Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12026030560000035 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, згідно ст. 89 КК України не судимого,

в с т а н о в и л а :

Клопотання старший слідчий обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12026030560000035 за ознаками ч. ч.1, 2 ст.307 КК України встановлено, що ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом і переслідуючи мету незаконного збагачення, обрав як джерело накопичення коштів, діяльність пов`язану із незаконним збутом на території міста Любомль Ковельського району Волинської області наркотичних засобів.

Так, 02 лютого 2026 року близько 19 год. 28 хв., перебуваючи у відділенні №2 служби доставки ТОВ «Нова Пошта», що по вул. Єдності, 18, в м. Любомль, Ковельського району Волинської області, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 посилку №59 0015 6673 7734 з вмістом наркотичного засобу канабіс, який продовжив зберігати за місцем проживання з метою збуту, а вподальшому здійснив збут придбаного наркотичного засобу за наступних обставин.

Так, 09 липня 2026 року приблизно о 19 годині 31 хвилині, знаходячись по АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів і керуючись метою збагачення, продав, чим незаконно збув, громадянину ОСОБА_8 (анкетні дані змінено з метою конспірації) за грошову винагороду в сумі 1100 гривень, які ОСОБА_8 було перераховано на банківську картку № НОМЕР_1 , наркотичний засіб канабіс, масою (в перерахунку на висушену речовину) 8,76 грама, який ОСОБА_8 того ж дня видав працівникам поліції.

Крім цього, 19 серпня 2026 року, близько 19 години 12 хвилини, знаходячись по АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів і керуючись метою збагачення продав, чим повторно, незаконно, збув громадянину ОСОБА_8 (анкетні дані змінено з метою конспірації), за грошову винагороду в сумі 1000 гривень, які отримав безпосередньо під час особистої зустрічі, наркотичний засіб канабіс, масою (в перерахунку на висушену речовину) 5,4627 грама, який ОСОБА_8 того ж дня видав працівникам поліції.

Окрім цього, 29 вересня 2026 року, близько 16 години 15 хвилини, знаходячись по АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів і керуючись метою збагачення продав, чим повторно, незаконно, збув громадянину ОСОБА_8 (анкетні дані змінено з метою конспірації), за грошову винагороду в сумі 500 гривень, які отримав безпосередньо під час особистої зустрічі, наркотичний засіб канабіс, масою 2,96 грама, який ОСОБА_8 того ж дня видав працівникам поліції.

Старший слідчий вважає наявними передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, через що з врахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, вважає застосування більш м`якого запобіжного заходу таким, що не забезпечить запобігання цим ризиками.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили задовольнити.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, вказав, що підозрюваний вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнає, співпрацює зі слідством, має постійне місце проживання, проживає з сім`єю, на утриманні має неповнолітню доньку ОСОБА_9 , є переселенцем, живе за рахунок тимчасових заробітків. Просив обрати підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання, врахувати матеріальне становище даної сім`ї та визначити суму застави в мінімальному розмірі.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Обставини, викладені у клопотанні, та свою вину визнав, виявив бажання проходити військову службу.

Під час розгляду клопотання встановлено таке.

Кримінальне провадження по зазначених в клопотанні фактах незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичного засобу - канабіс та незаконного придбання, зберігання з метою збуту та незаконного збуту наркотичного засобу, вчиненому повторно, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12026030560000035 за ознаками ч.1, ч.2 ст.307 КК України 02 лютого 2026 року.

В порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України ОСОБА_5 затриманий о 06:07 годині 30 вересня 2026 року.

Порушень процесуального закону при затриманні ОСОБА_5 не встановлено, сторона захисту про такі порушення заяв не зробила.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.307 КК України, оголошене ОСОБА_5 30 вересня 2026 року.

Обґрунтованість підозри підтверджена протоколами за результатами оперативної закупки у ОСОБА_5 від 11 липня 2026 року, 21 серпня 2026 року; рапортами про виявлені кримінальні правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.09.2026; висновками експертів №СЕ-19/103-26/8878-НЗПРАП від 13 липня 2026 року, №СЕ-19/103-26/10586-НЗПРАП від 24 серпня 2026 року та № СЕ-19/103-26/12366-НЗПРАП від 30 вересня 2026 року; рапортами оперуповноваженого; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 30.09.2026; протоколом обшуку від 30 вересня 2026 року.

Ці докази дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у причетності до вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного придбання, зберігання з метою збуту, незаконного збуту наркотичних засобів, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_5 заявив про певну причетність до вчинення інкримінованих правопорушень.

Наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, в судовому засіданні підтверджено з таких підстав.

Можливість ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та суду доводиться тим, що інкримінований злочин передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років і тяжкість такого покарання може спонукати підозрюваного до втечі з місця проживання.

Крім того, вироком Любомльського районного суду від 30.08.2022 ОСОБА_5 засуджений за ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, за фактом спроби перетину державного кордону на виїзд з України, надавши, як підставу для виїзду, підроблені документи.

Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини при застосуванні ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення у справі «Ілійков проти Болгарії», де Суд визначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; рішення у справі «Летельє проти Франції», де Суд визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу).

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, беручи до уваги те, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від суду.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни наданих показань на свою користь, відмови від дачі показань взагалі, підтверджується тим, що особи, яким ОСОБА_5 незаконно збував наркотичні засоби йому відомі і саме вони є ключовими свідками у кримінальному провадженні.

Разом з тим, відповідно до передбаченої КПК України процедури отримання показань свідків, а саме першочергово на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, в подальшому, після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку ст.225 КПК України.

Можливість ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення доводиться тим, що підозрюваний впродовж короткого проміжку часу вчинив декілька кримінальних правопорушень, здійснюючи зберігання та збут наркотичних засобів на постійній основі.

З огляду на відсутність постійного заробітку і джерел доходу вбачається можливість ОСОБА_5 вчиняти інші кримінальні правопорушення з корисливим мотивом.

Слідча суддя враховує доводи сторони захисту, однак вважає, що наразі вони не можуть слугувати підставою для застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин та з огляду на повідомлену підозру і тяжкість покарання, яке може понести ОСОБА_5 , з урахуванням того, що слідчі дії ще не проведені, а досудове слідство лише розпочате і триває, вважаю наявними підстави застосувати щодо підозрюваного запропонований слідчим запобіжний захід, оскільки на цій стадії досудового розслідування інший, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

Водночас, згідно із ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави у якості альтернативного запобіжного заходу суд також враховує, що сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд з урахуванням положень ст.ст.177,178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Таким чином, враховуючи обставини розслідуваних злочинів, які інкримінуються підозрюваному, вчинення злочинів з корисливих мотивів, індивідуальні особливості підозрюваного, слідча суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Такий розмір зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження, є співмірним з вчиненими злочинами та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 196, 372 КПК України, слідча суддя,-

п о с т а н о в и л а :

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 28 листопада 2026 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 06 години 07 хвилин 30 вересня 2026 року.

На підставі ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному цією ухвалою, на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області №UA358201720355259001500002504 в ДКСУ міста Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 26276277), та надати суду документ, що підтверджує таке внесення.

В разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- з`являтись на виклик слідчого, прокурора або суду у попередньо визначений час, а в разі неможливості з`явитись через поважні причини завчасно повідомити про це;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора чи суду із населеного пункту, в якому він буде проживати відповідно до визначених прокурором або слідчим умов;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.

В разі внесення застави термін дії цих обов`язків визначити до 28 листопада 2026 року включно.

У випадку внесення застави та після проведення відповідної перевірки уповноважена службова особа установи попереднього ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити слідчого, прокурора, слідчого суддю Любомльського районного суду Волинської області.

В такому випадку з моменту звільнення підозрюваного з-під варти він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, і зобов`язаний виконувати покладені на нього цією ухвалою в порядку ч.5 ст.194 КПК України обов`язки.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному і прокурору негайно після проведення судового засідання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошено о 17:00 годині 01 жовтня 2026 року.

Слідча суддя ОСОБА_1