Решение № 140237987, 01.10.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

Справа № 684/493/26

Провадження № 2/684/453/2026

01 жовтня 2026 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» за допомогою електронної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 25954,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 11 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" був укладений кредитний договір №490449155 на суму 9000,00 грн, договір підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) YQFJ6694. Відповідно до кредитного договору №490449155 від 11 червня 2020 року TOB «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 9000,00 грн та сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, строк та умови користування коштами, сплати відсотків, розміру і типу процентної ставки.

28 листопада 2018 року між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу № 28/1118-01 ( у подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1 (додаток №9), відповідно до якого TOB «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) за плату ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні TOB «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ "ФК «Онлайн Фінанс" був укладений Договір факторингу № 05/0820-01 (додаток №12), відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) за плату ТОВ "ФК «Онлайн Фінанс" права вимоги, а ТОВ "ФК «Онлайн Фінанс" прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників додаток №2 до договору, в тому числі право вимоги до відповідача.

05 червня 2025 року між ТОВ "ФК «Онлайн Фінанс" та позивачем ТОВ "ФК «ЕЙС" був укладений Договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до якого ТОВ "ФК «Онлайн Фінанс" передало ТОВ "ФК «ЕЙС" права вимоги, а ТОВ "ФК «ЕЙС" прийняло належні ТОВ "ФК «Онлайн Фінанс" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги до відповідача за кредитним договором (додаток №2). Відповідно до реєстру боржників №б/н від 05 червня 2025 року за договором факторингу від ТОВ "ФК «Онлайн Фінанс" до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28402,04 грн.

Розрахунки заборгованості, підготовлені первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором за відповідні періоди перебування прав вимоги у первісного кредитора та ТОВ «Таліон Плюс». ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. Відповідач ОСОБА_1 на користь нового кредитора ТОВ "ФК «ЕЙС" жодних платежів станом на дату звернення з позовом до суду не здійснив.

Тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 25954,36 грн, з яких: 8999,10 грн - заборгованість по тілу кредиту; 16955,26 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та стягнути з відповідача судові витрати, а саме 2662,40 сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте при звернені до суду з позовом просив розгляд справи проводити в його відсутності, не заперечує щодо постановленням заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подано.

Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, ухвалою суду від 01 жовтня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 11 червня 2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено Договір №490449155 шляхом підписання відповідачем Договору електронним підписом з використанням наданого кредитодавцем через особистий кабінет одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п.1.1 Договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" надало ОСОБА_1 , а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші обов`язки.

Згідно п. 1.2. кредит надається строком на 30 днів з дати отримання, на період строку визначеного цим пунктом нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,01 від суми кредиту за кожен день.

Базова процентна ставка становить 1,70 відсотків за кожен день користування кредитом (п.1.5.).

Сторони підписавши графік розрахунків Додаток №1 до договору №490449155 від 11 червня 2020 року погодили, що загальні витрати за договором становлять за період від видачі кредиту з 11 червня 2020 року до 11 липня 2020 року нараховуються за дисконтною ставкою 100,30 % річних і становлять 27,00 грн у грошовому виразі, сукупна вартість кредиту за дисконтною ставкою складає 9027,00 грн.

10 липня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №490449155 від 11 червня 2020 року згідно якої сторони дійшли згоди, що у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору на підставі звернення позичальника продовжити строк на який було надано кредит за договором №490449155 на 17 днів. На дату укладення даної угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредит. Починаючи з 11 липня 2020 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,70 % в день. Інші умови договору залишаються не змінені.

ОСОБА_1 до ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" 11 червня 2020 року подав заявку на отримання коштів в кредит (Додаток №12 до Правил проведення фінансового моніторингу) на картковий рахунок.

Згідно довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №490449155/26052026/Є від 26 травня 2026 року товариством здійснено переказ коштів від 11 червня 2020 року та проведено зарахування на картковий рахунок НОМЕР_1 в розмірі 9000 грн, отримувач коштів ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року, за клопотанням позивача, було витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію за картковим рахунком № НОМЕР_2 -XXXX-9834.

Як встановлено з витребуваних на виконання ухвали суду від 20 серпня 2026 року у АТ КБ «Приватбанк» доказів, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) емітовано картку № НОМЕР_4 та 11 червня 2020 на дану картку проведене зарахування в розмірі 9000,00 грн, номер телефону який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 та на який відправляється інформація про підтвердження операцій за даною карткою +380938397281.

Отже, Договір № 490449155 від 11 червня 2020 року є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним.

28 листопада 2018 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладений Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передало (відступило) за плату ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до додаткових угод до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, зокрема додаткової угоди №19 від 28 листопада 2019 року сторонами продовжено строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №96 від 01 вересня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача ОСОБА_1 за Договором №490449155 від 11 червня 2020 року загальною сумою заборгованості 21517,94 грн.

05 серпня 2020 року між ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс» та ТОВ "Таліон Плюс" був укладений Договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до якого ТОВ "Таліон Плюс" передало (відступило) за плату ТОВ "ФК «Онлайн Фінанс" права вимоги, а ТОВ "ФК «Онлайн Фінанс" прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за Договором №490449155 від 11 червня 2020 року загальною сумою заборгованості 25954,36 грн.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 до Договору факторингу від 10 жовтня 2024 року, ТОВ "ФК Онлайн Фінанс" набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 за Договором кредитної лінії № 942968752 на суму 26250,48 грн.

05 червня 2025 року між ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс» та ТОВ "ФК ЕЙС" був укладений Договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс» передало (відступило) за плату ТОВ "ФК ЕЙС" права вимоги, а ТОВ "ФК ЕЙС" прийняло належні ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року, ТОВ "ФК ЕЙС" набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 490449155 від 11 червня 2020 року.

Станом на дату подання позовної заяви до суду 17 серпня 2026 відповідачем ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 490449155 від 11 червня 2020 року не погашено.

Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість відповідача за договором №490449155 станом на 01 вересня 2020 року становить: за тілом кредиту 8999,10 грн, за процентами -12544,94 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором № 490449155 від 11 червня 2020 року, який складений ТОВ «Таліон Плюс» станом на 16 жовтня 2020 року заборгованість за даним договором складає по тілу кредиту станом на дату складання розрахунку (16.10.2020) 8999,10 грн; заборгованість за відсотками по кредиту станом на дату складання розрахунку 16955,26 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунка, яка сформована ТОВ «ФК ЕЙС», за договором № 490449155 від 11 червня 2020 року ОСОБА_1 станом на 15 червня 2026 року (включно) має непогашену заборгованість за договором № 490449155, яка складає 28402,04 грн, в тому числі 8999,10 грн заборгованість за сумую кредиту, 16955,26 грн прострочена заборгованість за процентами та 2447,68 грн штрафні санкції (які не заявлені до стягнення).

Позивачем ТОВ «ФК ЕЙС» станом на дату подання позову до суду нарахувань по відсотках чи інших платежах проведено не було.

Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості за договором як позивачу, так і первісному кредитору, матеріали справи не містять.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», а відтак вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст.ст. 205, 207 ЦК України.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Ч. 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №569/8962/16-ц.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

В порушення умов укладеного кредитного договору № 490449155 від 11 червня 2020 року, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором в установлений строк не виконав ні первісному кредитору, ні позивачу, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) та за процентами перед позивачем ТОВ «ФК ЕЙС».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклавши договір № 490449155 із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», право вимоги за яким перейшло до позивача, належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 8999,10 грн. в рахунок погашення суми кредиту (основного боргу) підлягає задоволенню повністю.

Доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості за договором як позивачу, так і первісному кредитору, матеріали справи не містять.

Щодо розміру відсотків за користування позикою за вищезазначеним договором позики, то суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Згідно умов договору № 490449155 від 11 червня 2020 року Товариство надало відповідачу кошти в сумі 9000 гривень, а відповідач зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними у розмірі 0,01 на добу на період строку визначеного п. 1.2. договору.

Пунктом 1.2 договору визначений строк кредитування 30 днів, тобто до 11 липня 2020 року, що передбачено і графіком розрахунків. За графіком розрахунків (Додаток №1 до договору) сукупна вартість кредиту становить 9027,00 грн, проценти за користування кредитом складають у грошовому виражені 27,00 грн.

10 липня 2020 року сторони уклали додаткову угоду до договору №490449155 від 11 червня 2020 року, за якою сторони дійшли згоди про продовження строку договору №490449155 від 11 червня 2020 року на 17 днів. П. 3 додаткової угоди передбачено, що починаючи з 11 липня 2020 року позивальник сплачує за користування кредитом 1,70 % в день від суми кредиту.

Усі інші умови договору не змінені.

При цьому відповідно до розрахунку заборгованості за договором №490449155 від 11 червня 2020 року наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» первісним кредитодавцем нарахування процентів здійснювалося до 01 вересня 2020 року, проте 10 липня 2020 року відповідачем проведено оплату процентів в розмірі 27,00 грн за 30 днів з 11 червня 2020 року до 10 липня 2020 року відповідно до графіка розрахунків.

В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» проводив нарахування відсотків за кредитом №490449155 від 11 червня 2020 року в розмірі 1,70 % на день починаючи з 02 вересня 2020 року до 16 жовтня 2020 року.

Суду не надано доказів того, що в подальшому до договору було застосовано продовження строку надання кредиту та змінено строк кредитування внаслідок сплати клієнтом в повному обсязі нараховані проценти по кредиту, або ж за згодою обох сторін правочину, в матеріалах справи відсутні розрахунки, додаткові угоди, додатки до договору, тощо.

Сам договір про надання кредиту № 490449155 від 11 червня 2020 року не містить конкретних умов щодо продовження строку користування позикою та нарахування відсотків після закінчення строку, на який було надано позику. Додатковою угодою до договору №490449155 від 10 липня 2020 року термін кредитування продовжено на 17 днів, а саме до 27 липня 2020 року включно.

Таким чином, за вказаним договором позики проценти за користування грошовими коштами можуть бути нараховані лише протягом 17 днів, тобто терміну, на який було продовжено строк кредитування тобто до 27 липня 2020 року, тому відсутні підстави для нарахування відсотків за користування кредитом у визначеному договором розмірі після спливу визначеного цим договором строку кредитування, а з вимогами про стягнення грошових коштів на підставі ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, позивач не звертався.

Отже, виходячи із суми позики у розмірі 9000,00 грн, узгодженої процентної ставки у розмірі 1,70% за добу та строку кредитування тривалістю 17 днів, заборгованість відповідача по відсоткам за договором про надання кредиту № 490449155 від 11 червня 2020 року становить 2601,00 грн. (9000,00 грн х 1,70 % х 17 днів), а загальний розмір боргу за вказаним договором становить 11600,10 грн, з яких тіло кредиту 8999,10 грн, відсотки 2601,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 490449155 від 11 червня 2020 року в розмірі 11600,10 грн, з яких тіло кредиту 8999,10 грн, відсотки 2601,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1190,10 грн. пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 44,70 %).

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 п. 1, ч. 3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи та входять до складу судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 7000 грн.

Між ТОВ "ФК ЕЙС" та Адвокатським бюро "Тимошенко та Партнери" укладено договір № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року про надання правничої допомоги. Відповідно до умов договору клієнт доручає а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором. Додатковою угодою № 25771190107 до Договору № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року про надання правничої допомоги згідно з якою АБ "Тимошенко та Партнери" взяло на себе зобов`язання щодо надання правничої допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника ОСОБА_1 . З акту прийому-передачі наданих послуг вбачається, що АБ "Тимошенко та Партнери" надано послуги ТОВ "ФК ЕЙС" з підготовки матеріалів справи до суду - позову до ОСОБА_1 на суму 7000,00 грн,

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи із умов договору про надання послуг, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних робіт, характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 4 000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "ЕЙС" (02090, м. Київ, Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956, рах НОМЕР_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») заборгованість за кредитним договором № 490449155 від 11 червня 2020 у розмірі 11600,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "ЕЙС" (02090, м. Київ, Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956, рах НОМЕР_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1190,10 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, а всього 5190,10 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "ЕЙС", адреса: 02090, м. Київ, Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне заочне судове рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.