Постановление суда № 140237900, 01.10.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/1630/26

Номер провадження 2/676/2650/26

УХВАЛА

01 жовтня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Саламахи А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення вартості за спожиту електроенергію, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Хмельницькенергозбут» 04.03.2026 року звернулося з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення вартості за спожиту електроенергію.

Представник позивача Зарецька Т.Л. подала суду 30.09.2026 р. клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку із відсутністю предмету спору оскільки відповідач у позасудовому порядку повністю сплатив борг 30.09.2026 р., просить повернути сплачений судовий збір.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження №61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі №686/20582/19-ц (провадження №61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі №750/1658/20 (провадження №61-9658св20).

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №456/647/18 (провадження №61-2018св19); Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі №686/20582/19 (провадження №61-1807св20); Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №750/1658/20 (провадження №61-9658св20) зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред`явлення позову.

Враховуючи, що заборгованість за спожиту електроенергію була погашена відповідачем добровільно після відкриття провадження у справі, а саме 30.09.2026 р. про що вказав представник позивача в заяві, а тому підстави для закриття провадження у справі в зв`язку із відсутністю предмету позову відсутні. Звернення до суду із заявою про закриття провадження суд розцінює як відмову представника позивача від позову, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України згідно якої суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Оскільки відмова від позову не суперечить закону, клопотання подано в межах повноважень, в зв`язку з цим клопотання представника позивача про закриття провадження у справі підлягає до часткового задоволення.

У разі укладення мирової угоди до ухвалення рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, а якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації 60 % судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 142 ЦПК України).

Водночас згідно із ч. 3 ст. 142 ЦПК України в разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Вказана норма права є спеціальною процесуальною нормою права, яка уточнює правові наслідки відмови позивача від позову. Вона встановлює правила, які підлягають застосуванню в певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма (ч. 1 ст. 142 ЦПК України) встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання. Таким чином, з урахуванням частини третьої статті 142 ЦПК України, оскільки позивач відмовився від позову у зв`язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості після пред`явлення позову, а предметом позову було саме стягнення заборгованості, тому у цій справі наявні правові підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, зокрема, судового збору.

За вказаних обставин, враховуючи правову позицію висловлену Верховним Судом в постанові від 5 серпня 2026 року у справі № 953/10140/25 (провадження № 61-7158св26), керуючись ст.ст. 13, 64, 142, 255, 256, 260, 353-355 ЦПК України,

постановив:

клопотання представника позивача задовольнити частково.

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення вартості за спожиту електроенергію в зв`язку із відмовою позивача від позову.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» (вул.С.Бандери, 1/1, м.Хмельницький, 29019, ЄДРПОУ 42035266, п/р: НОМЕР_2 в філії Хмельницьке обласне управління АТ «Ощадбанк») судовий збір в сумі 3328,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена учасниками судового розгляду до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її виготовлення.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Вдовичинський А.В.