Постановление суда № 140230608, 30.09.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1668/26

2/132/1274/26

Ухвала

Іменем України

30 вересня 2026 року Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання РИБАК І.Ю., за участі: представника позивача ШУЛЬГИ В.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області матеріали № 132/1668/26 за позовом 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2026 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшов позов 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2026 року визначено склад суду для розгляду зазначеної цивільної справи.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 05 червня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого провадження судом вжито передбачених цивільним процесуальним законом заходів, необхідних для забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи.

Зокрема, судом визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, з`ясовано зміст позовних вимог та заперечень проти них, встановлено склад учасників справи, з`ясовано обставини, які мають значення для вирішення спору, визначено предмет доказування та коло доказів, які підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті, вирішено заяви та клопотання учасників справи, а також з`ясовано інші питання, необхідні для підготовки справи до розгляду.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами цивільного судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною першою статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини другої цієї статті учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Водночас частина четверта статті 12 ЦПК України покладає на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог і складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи, а також вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з частиною другою статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Частиною першою статті 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдань підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

За змістом частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує обставини справи, які підлягають встановленню, та відповідні докази, вирішує питання, пов`язані із заявами та клопотаннями учасників справи, визначає порядок розгляду справи по суті та вчиняє інші процесуальні дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Таким чином, законодавець визначив підготовче провадження як самостійну стадію цивільного процесу, основним призначенням якої є створення необхідних процесуальних передумов для повного, всебічного, своєчасного та ефективного розгляду спору по суті. Після виконання завдань підготовчого провадження та вирішення питань, які відповідно до процесуального закону мають бути вирішені на цій стадії, суд переходить до наступної стадії цивільного процесу розгляду справи по суті.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, відповідно до яких підготовче провадження є самостійною стадією цивільного процесу, яка починається відкриттям провадження у справі та завершується закриттям підготовчого засідання. Верховний Суд також звертав увагу на необхідність дотримання сторонами процесуальної концентрації та реалізації належних їм процесуальних прав, у тому числі щодо подання доказів, саме на стадії підготовчого провадження. Така правова позиція, зокрема, викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі № 755/7632/22.

Верховний Суд також виходить із того, що невчинення учасником справи відповідних процесуальних дій у встановлений законом або судом строк може мати передбачені ЦПК України процесуальні наслідки, а повернення до стадії підготовчого провадження після її завершення не повинно використовуватися для безпідставного поновлення строків реалізації процесуальних прав.

Згідно з частинами першою четвертою статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду, при цьому позивач подає докази разом із позовною заявою, а відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом із відзивом або письмовими поясненнями. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен письмово повідомити про це суд із зазначенням відповідного доказу, причин неможливості його подання та доказів того, що ним здійснено всі залежні від нього дії, спрямовані на його отримання.

Водночас відповідно до частини п`ятої статті 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання таких доказів.

Частиною восьмою статті 83 ЦПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, надання додаткового строку для подання доказів не означає автоматичного прийняття будь-яких доказів, поданих після закінчення основного процесуального строку. Питання про прийняття таких доказів підлягає вирішенню судом з урахуванням положень статті 83 ЦПК України, зокрема щодо належного обґрунтування причин, які об`єктивно перешкоджали їх своєчасному поданню.

Разом з тим, з метою забезпечення реального здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав, дотримання принципів змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, пропорційності та забезпечення повного й всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за необхідне надати учасникам справи додатковий строк для подання доказів, які з об`єктивних причин не могли бути подані ними під час підготовчого провадження.

При цьому такий строк є обмеженим датою та часом початку судового засідання з розгляду справи по суті та не має на меті безпідставне продовження підготовчого провадження або необмежене відкладення реалізації учасниками справи їхніх процесуальних прав. Подання доказів у цей додатковий строк має здійснюватися з одночасним зазначенням причин неможливості їх подання у встановлений раніше строк та, за необхідності, з наданням доказів на підтвердження таких обставин.

Визначення саме такого строку відповідає вимогам пропорційності, оскільки, з одного боку, забезпечує учасникам справи додаткову можливість реалізувати право на подання доказів, які об`єктивно не могли бути подані раніше, а з іншого не створює невиправданої затримки розгляду справи та забезпечує дотримання розумних строків цивільного судочинства.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також розумні строки розгляду справи судом.

Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, а юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Положеннями статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Відповідно до статті 2 зазначеного Закону суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Застосування зазначених положень у їх системному взаємозв`язку свідчить про необхідність одночасного забезпечення судом двох взаємопов`язаних процесуальних цілей: надання учасникам справи реальної можливості реалізувати їхні процесуальні права та недопущення необґрунтованого затягування судового розгляду.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив необхідність здійснення судами першої інстанції підготовки цивільних справ та їх розгляду протягом розумного строку з урахуванням, зокрема, складності справи, поведінки учасників процесу та необхідності забезпечення своєчасного й ефективного судового захисту.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що завдання підготовчого провадження у цій цивільній справі виконано, необхідність у подальшому проведенні підготовчих процесуальних дій відсутня, підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі судом не встановлено, а тому наявні передбачені законом підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників справи, необхідність дослідження доказів та з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду по суті на 14 жовтня 2026 року о 10 годині 00 хвилин.

При цьому суд вважає необхідним надати позивачу, відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, додатковий строк до початку зазначеного судового засідання для подання доказів, які з об`єктивних причин не були подані під час підготовчого провадження, із дотриманням вимог статті 83 ЦПК України. Такі докази мають бути подані завчасно для забезпечення можливості ознайомлення з ними іншими учасниками справи та реалізації ними права на подання своїх заперечень щодо таких доказів.

Керуючись статтями 2, 3, 1013, 43, 7683, 89, 189, 196200, 210, 211, 258261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 124, 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Призначити цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 14 жовтня 2026 року о 10 годині 00 хвилин у приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області.

Повідомити про дату, час і місце судового засідання учасників справи та викликати їх у судове засідання в установленому законом порядку.

Надати позивачу, відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, додатковий строк до початку судового засідання 14 жовтня 2026 року о 10 годині 00 хвилин для подання доказів, які з об`єктивних причин не були подані під час підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі подання доказів у зазначений додатковий строк особа, яка їх подає, повинна обґрунтувати неможливість їх подання у встановлений раніше строк з причин, що не залежали від неї, із зазначенням відповідних причин та, за наявності, наданням доказів на їх підтвердження.

Роз`яснити учасникам справи, що копії доказів, які подаються до суду, крім випадків, передбачених процесуальним законом, мають бути завчасно надіслані або надані іншим учасникам справи, а до суду мають бути подані докази такого надсилання або надання.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, подані після закінчення встановленого строку, не приймаються до розгляду, якщо особа не обґрунтує неможливість їх подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Роз`яснити учасникам справи їхній обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, а також те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням відповідних процесуальних дій.

Ухвала в частині закриття підготовчого провадження окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя