Решение № 140229868, 30.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1506/24Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Волковій Ю.О.,

за участю представників сторін:

від позивача Галімон О.В. (довіреність №07/022-24 від 15.03.2024);

від відповідача Єрашов І.Є. (ордер АО №1154301 від 11.12.2021) та Подрез О.О. (ордер ВТ №1083922 від 19.09.2026);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1506/24

за позовом Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5, код ЄДРПОУ 05396638)

до відповідача Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» (73000, м. Херсон, Бериславське шосе 1, код ЄДРПОУ 00131771)

про стягнення 662 540,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2024 Акціонерне товариство «Херсонобленерго» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль», в якій просить суд стягнути з відповідача 728 248,36 грн. - заборгованості, у тому числі: 726 176,08 грн. - основної заборгованості, 1 716,96 грн. - пені, 143,06 грн. - 3 % річних та 212,26 грн. інфляційних втрат, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов публічного договору про надання послуг з розподілу електричного енергії в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.04.2024 року (з урахуванням ухвали суду від 15.04.2026) (суддя Рога Н.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1506/24 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 07.05.2024.

15.04.2024 до суду від відповідача надійшла заява (вх.№15348/24), відповідно до якої останній просив суд провести судове засідання призначене на 07.05.2024 та наступні судові засідання у справі №916/1506/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon", яка задоволена ухвалою суду від 16.04.2024.

29.04.2024 до суду від позивача надійшла заява (вх.№17229/24), відповідно до якої останній просив суд провести судове засідання призначене на 07.05.2024 та усі наступні судові засідання у справі №916/1506/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon", яка задоволена ухвалою суду від 29.04.2024.

29.04.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№17262/24), відповідно до якого останній не погоджується із заявленими позовними вимогами та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

- щодо нарахувань за січень-листопад 2023 року відповідач зазначає, що на підтвердження їх оплати разом із відзивом на позовну заяву надає платіжні доручення, як доказ сплати за кожен місяць, а саме: № 829 від 30.06.2023 на суму 23 482,05 грн, № 831 від 30.06.2023 на суму 56 23,58 грн, № 738 від 16.06.2023 на суму 51 035,95 грн, № 931 від 14.07.2023 на суму 43 131,93 грн, № 1181 від 15.08.2023 на суму 42 789,96 грн, № 1399 від 15.09.2023 на суму 46 965,14 грн, № 1546 від 13.10.2023 на суму 63 583,47 грн, № 1545 від 13.10.2023 на суму 15 320,74 грн, № 1698 від 14.11.2023 на суму 90 361,25 грн та № 74 від 19.04.2024 на суму 65 708,03 грн. Крім того, відповідач зазначає, що між сторонами 31.01.2024 було підписано акт-коригування за листопад 2023 року, відповідно до якого позивачем знято нарахування в сумі 65 982,49 грн., яку необхідно відняти від попереднього нарахування 147 011,26 грн, отже залишок складає 81 028,77 грн., але відповідачем було сплачено 65 708,03 грн, згідно платіжного доручення №74, тому що 13.10.2023 згідно з платіжним дорученням № 1545 було сплачено 15 320,14 грн. (сума, яка не була сплачена на підставі рахунку позивача), (81 028, 77 (згідно акту-корегування) - 65 708, 03 (яка була сплачена 19.04.2024 за листопад 2023) = 15 320, 74 грн. (сума, яка вже була сплачена в жовтні 2023 року). За період січень-листопад 2023 позивачем нараховано: 564 598, 56 грн. - 65 982, 49 грн. (корегування за листопад 2023) = 498 616, 07 грн. За період січень-листопада 2023 відповідачем сплачено: 498 616, 09 грн. Таким чином, за період січень-листопад 2023 року відповідач вказує, що переплатив на 0,02 копійки;

- щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат відповідач зазначає, що в підтвердження нарахування неустойки позивач надає оборото-сальдову відомість, з якої не вбачається період, протягом якого нарахована неустойка, також, за кожен місяць не вказано дату отримання рахунку на оплату і останній строк оплати (в тому числі не зазначено строк простроченого платежу);

- щодо рахунків АТ «Херсонобленерго», які надані позивачем, відповідач зазначає, що в рахунках за період з 31.07.2022 по 04.12.2022 зазначено про те, що «обсяги купованої електричної енергії визначено згідно даних наданих ОСП, суміжних ОСР та даних споживання споживачами у аналогічному періоді попереднього року. Повні та точні дані щодо обсягів купленої електричної енергії буде визначено після отримання доступу до ТКО учасників ринку та споживачів». З огляду на зазначене, на думку відповідача, АТ «Херсонобленерго» визнає ту обставину, що дані споживання електричної енергії зазначені в рахунках позивача були отримані не на підставі фактичного споживання відповідачем електричної енергії, а відповідні нарахування здійсненні позивачем без належних на те підстав. При цьому, відповідач наголошує, що в рахунках за період з 28.02.2023 по 31.01.2024 застереження про обсяги купованої електричної енергії відсутнє, оскільки, після деокупації м.Херсона можливий доступ до відповідних лічильників та проведення взаємозвірки.

- щодо наявності переплати у розмірі 114 866,45 (станом на 01.12.2022) відповідач вказує, що позивач разом із позовною заявою надав до суду рахунки № 37489846 за період з липня 2022 по листопад 2022 року. Згідно рахунку № 37489846, що сформовано АТ «Херсонобленерго» за серпень 2022 року, переплата АТ «Херсонська ТЕЦ» складала 333 368,91 грн., АТ «Херсонська ТЕЦ» підтверджує обставину наявності переплати у сумі 333 368,91 грн станом на 01.08.2022 року та вказує, що зазначена переплата почала зменшуватись протягом серпня-листопада 2022 року, тобто - за період захоплення АТ «Херсонська ТЕЦ», на базі якої було створено псевдопідприємство «ГУП Херсонтепло сети» та тимчасової окупації м. Херсона;

- щодо безпідставних нарахувань за розподілену в розмірі в обсязі 1 715 691 кВт/год по своїх мережах електричну енергію АТ «Херсонобенерго» за грудень 2022 року в сумі 775 334,50 грн, відповідач стверджує, що підприємство не могло фізично спожити в грудні 2022 року електричну енергію у розмірі 1 715 691 кВт/год, так як споживання відповідачем електричної енергії фактично відбувалося з 01 грудня по 4 грудня 2022 року (дата початку роботи генерації на Херсонській ТЕЦ), і, як наслідок, АТ «Херсонобенерго» за грудень 2022 року (з 01.12.2022 року по 04.12.2022 року) не могло розподілити по своїх мережах електричну енергію обсязі 1 715 691 кВт/год.

Додатково відповідач у відзиві зазначає, що:

- АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» не здійснювало та об`єктивно не могло здійснювати споживання електричної енергії у період з 01.08.2022 по 11.11.2022, за який АТ «Херсонобленерго» заявляє про здійснення розподілу електричної енергії на користь позивача, та з 01.08.2022 технічний контроль за споживання електричної енергії АТ «Херсонська ТЕЦ» був неможливий. Зазначене зумовлено тим, що у вказаний період АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» та його майновий комплекс перебували на тимчасово окупованій території м. Херсона, та були захоплені військовими формуваннями російської федерації, у зв`язку з чим товариство було позбавлене можливості здійснювати нормальну господарську діяльність, контролювати власне майно та забезпечувати його функціонування;

- окупація міста Херсона та захоплення АТ «Херсонська ТЕЦ» військовими формуваннями російської федерації є обставинами непереборної сили, які діяли з 01 березня 2022 року до 11.11.2022 року та відповідно до п. 9.1 договору №2834 від 01.01.2019 року, укладеного між сторонами, строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії обставин непереборної сили;

- після визволення м. Херсон та відновлення зв`язку АТ «Херсонська ТЕЦ» повідомило АТ «Херсонобленерго» про дані споживання зафіксовані на лічильниках АТ «Херсонська ТЕЦ». Так, АТ «Херсонська ТЕЦ» листом віл 05.12.2022 року за № 02-1/785 повідомляла позивача про облікові дані споживання електроенергії, але відповідних дій шодо внесення цих даних не відбулося. Після цього, АТ "Херсонська ТЕЦ" листами від 11.01.2023 №02-1/26 та від 27.03.2023р. №02-1/317 зверталося до АТ "Херсонобленерго" та ТОВ "Херсонська обласна ЕК" про «необхідність коригування обсягів спожитої електроенергії за 2022 рік по договору №2834 (37489846), однак позивач досі залишає без відповідного реагування вказані звернення.

Також, у відзиві на позовну заяву, згідно ст.90 ГПК України, відповідачем поставлено позивачу наступні запитання:

1) Яким чином АТ «Херсонобленерго» здійснювало розподіл електричної енергії по своїм мережам в період з 01.08.2022 року по 11.11.2022 року до шин АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» за договором № 2834?

2) Яким чином проводився облік розподіленої електричної енергії мережами АТ «Херсонобленерго» за період з 01.08.2022 року по 01.01.2023 року з лічильників АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» з обрахунку по кожному місяцю та як зазначені дані обліку отримувалися працівниками АТ «Херсонобленерго» за кожний місяць розподілу?

3) Які технічні можливості були у АТ «Херсонобленерго» щодо дистанційного зняття показів з приладів обліку з лічильників АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» за період з 01.08.2022 року по 11.11.2022 року та як АТ «Херсонобленерго» використовувало ці засоби?

4) Які облікові дані розподілу електричної енергії було отримано АТ «Херсонобленерго» за лічильниками АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» або інший спосіб (за обліком споживання АТ «Херсонська теплоелектроцентраль») після 10.11.2022 року до 31.12.2022 року та вкажіть дати зняття облікових даних та дані лічильників або в інший спосіб та дані на дату зняття облікових даних за кожною точкою обліку по АТ «Херсонська теплоелектроцентраль»?

5) Чому в особистому кабінеті контрагента АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на сайті АТ «Херсонобленерго» до 11.11.2022 року відсутня будь-яка інформація та документи та чому вони не відновлені станом на 03.11.2023 року?

6) З якої дати грудня 2022 року розпочався розподіл електричної енергії по мережам АТ «Херсонобленерго», згенерованої (виробленої) АТ «Херсонська теплоелектроцентраль», та в який період грудня 2022 року відбувався розподіл по мережам АТ «Херсонобленерго» згенерованої (виробленої) АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» електричної енергії та вкажіть період надання послуг розподілу електричної енергії, яку було згенеровано (вироблено) АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» у грудні 2022 року? Який обсяг електричної енергії згенерованої (виробленої) АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» було розподілено мережами АТ «Херсонобленерго» в грудні місяці 2022 року?

7) Які дані і за який період були лічені АТ «Херсонобленерго» 30.01.2024 року з лічильників АТ «Херсонська теплоелектроцентраль»?

06.05.2024 до суду від відповідача надійшли:

- клопотання (вх.№18236/24), відповідно до якого останній просив суд залишити позовну заяву АТ «Херсонобленерго» без розгляду, на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України;

- клопотання (вх.№ 18237/24), відповідно до якого останній просив суд зупинити провадження у справі №916/1506/24 до набрання законної сили рішення суду по справі №991/5746/23;

- клопотання (вх.№18239/24), відповідно до якого останній просив суд призначити у справі комплексну судову експертизу (електротехнічну експертизу та експертизу комп`ютерної техніки і програмних продуктів), поставити перед експертом наведені питання та проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

07.05.2024 до суду від позивача надійшли: заперечення на клопотання (вх.№18415/24), відповідно до яких останній просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі; заперечення на клопотання (вх.№18417/24), відповідно до яких останній просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та клопотання (вх.№18416/24), відповідно до якого останній просив суд відкласти підготовче засідання у справі.

В судовому засіданні 07.05.2024 протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 28.05.2024.

10.05.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№18884/24), відповідно до якої останній не погоджується із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позов, та вказує наступне:

- щодо доводів відповідача про безпідставне нарахування за надання послуг з розподілу електричної енергії у грудні 2022 позивач посилається на умови п.3.4 укладеного між сторонами договору, п.8.6.9 Кодексу Комерційного обліку та Наказ №148 від 13.04.2022 Міністерства енергетики України про затвердження «Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії воєнного стану» , відповідно до підп.2 п.9 якого, передбачено визначення обсягів споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях;

- враховуючи те, що споживачем в період з 01.08.2022 по 30.11.2022 покази лічильника не передавались, то обсяги споживання розраховувались відповідно до приписів п.8.6.9 ККО та наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану»;

- 05.12.2022 року до товариства надійшов лист № 02-1/785 від АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» з наступним змістом: «Повідомляємо Вас, що 04.12.2022 року о 21:00 було включено в роботу електрогенеруюче обладнання АТ «Херсонська ТЕЦ». Споживання і розподіл електричної енергії на власні потреби ТЕЦ по договору №37489846 в 2022 році завершено з показами лічильників, що наведені в таблиці». При внесенні показників, наданих споживачем у вищезазначеному листі, було встановлено, що обсяги споживання, які нараховувались за середньодобовим споживанням, на підставі п.8.6.9 ККО та наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 року № 148 за період з 01.08.2022 по 01.12.2022, були меншими, ніж обсяги споживання, розраховані на підставі показників лічильників, наданих споживачем. З огляду на зазначене, АТ «Херсонобленерго» здійснило донарахування за послуги з розподілу електричної енергії на підставі показників лічильників, внесених споживачем;

- щодо доводів відповідача про неможливість споживання електричної енергії внаслідок захоплення АТ «Херсонська ТЕЦ» окупаційними військами та споживання електричної енергії псевдо підприємством, створеним окупаційною владою, позивач вказує, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачено перекладання відповідальності за збитки, завдані російською федерацією суб`єктам господарювання, та нормами чинного законодавства України чітко визначено порядок та механізм обрахунку обсягу розподіленої електричної енергії у період окупації та після її припинення;

- щодо доводів відповідача про відсутність технічної можливості у АТ «Херсонобленерго» здійснювати розподіл електричної енергії у зв?язку з захопленням Товариства окупаційними військами рф, позивач зазначає, що єдиним законним власником мереж, по яким здійснюється розподіл - є АТ «Херсонобленерго», а факт тимчасової окупації міста Херсон та тимчасове захоплення окремих об?єктів, та адміністративної будівлі Товариства, не скасовує такого права власності. Відтак, походження електричної енергії не має значення до предмету спору у даній справі, оскільки незалежно від походження електроенергії, її розподіл здійснювався мережами АТ «Херсонобленерго».

Також, позивачем, згідно ст.90 ГПК України, надано відповідачу відповіді на запитання, поставлені у відзиві на позовну заяву.

13.05.2024 до суду від позивача надійшли заперечення (вх.№19192/24), відповідно до яких останній просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про проведення комплексної судової експертизи.

14.05.2024 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.№19330/24), відповідно до якої останній просив суд стягнути з АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» 660 468,05 грн основного боргу за надання послуг з розподілу електричної енергії, 7 950,48 грн витрат по сплаті судового збору; інші позовні вимоги залишити без змін. В обґрунтування поданої заяви, позивачем вказано, що 19.04.2024 відповідачем було здійснено оплату частини боргу у розмірі 65 708,03 грн.

27.05.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 21107/24), відповідно до яких останній зазначає, що надані у відповіді на відзив АТ «Херсонобленерго» відповіді на поставлені запитання відповідача, оформлені всупереч встановлених вимог ст. 90 ГПК України, оскільки, такі відповіді повинні бути оформлені у формі заяви свідка.

Також, у поданих запереченнях відповідач не погоджується із твердженнями позивача, викладеними у відповіді на відзив, та вказує, що наказом №148 не передбачено порядок та підстави для нарахування розподілу електричної енергії у грудні 2022 року, у разі якщо відсутні нарахування у грудні 2021 року (в даному випадку), а також позивач не зазначає норму, на підставі якої ним було здійснено нарахування в грудні 2022 року.

Щодо тверджень «АТ «Херсонобленерго» про здійснення донарахування за послуги з розподілу електричної енергії на підставі показників лічильників, внесених споживачем, які були надані АТ «Херсонська ТЕЦ», на підставі листа від 05.12.2022 року № 02-1/785, то дане твердження, на думку відповідача, спростовується наступними доказами, які надані позивачем разом із позовною заявою, а саме: рахунком №37489846пр від 04.12.2022 року та актом №12пр від 04.12.2022 року, тому що є незрозумілим, яким чином АТ «Херсонобленерго» здійснило донарахування за послуги з розподілу електричної енергії за показниками відповідача, які надані разом із листом від 05.12.2022 року, а рахунок та акт датовані 04.12.2022 року, тобто, якщо нарахування було 04.12.2022 року, а 05.12.2022 року позивач дізнався про нові показники, то позивач повинен був скласти як мінімум 05.12.2022 року коригуючий рахунок та акт за грудень 2022 року, як це було зроблено позивачем за листопад 2023 року 31.01.2024 року. Зазначене свідчить, на думку відповідача, що дані показників споживання (розподілу), які надані АТ «Херсонобленерго», як докази на підтвердження обставин позову, є викривленими та хибними, та не можуть бути прийняті судом до уваги.

Разом з тим, відповідач вказує, що на здійснений адвокатський запит адвоката АТ «Херсонська ТЕЦ» було отримано відзив на позовну заяву НЕК «Укренерго», поданого АТ «Херсонобленерго» в межах розгляду справи №916/1218/23, відповідно до якого останній в рамках вказаної справи посилається на те, що 28.06.2022 представниками, так званої «Херсонської військово-цивільної адміністрації», за підтримки представників ФСБ рф було захоплено у м. Херсоні об`єкти, що належать АТ «Херсонобленерго», у тому числі й електричні мережі та адмінбудівлі (цілісний майновий комплекс Товариства). Про відповідні факти повідомлено правоохоронні органи держави у зв?язку із чим відкриті кримінальні провадження № 22022230000001995 від 29.06.2022року (т.2 а.с. 11) та №12023231040000689 від 05.04.2023 року (т.2 а.с.37) (правова кваліфікація за ч.1 ст. 438 КК України)». Враховуючи те, що АТ «Херсонобленерго» в рамках справи Nє 916/1218/23 зазначає про захопленням окупаційною владою його приміщень та електричних мереж, а в рамках даної справи №916/1506/24 вже АТ «Херсонобленерго» замовчує цей факт, то, відповідач вважає за необхідне додати вищезазначені документи разом із даним запереченням.

27.05.2024 до суду від відповідача надійшли:

- заява (вх.№ 21130/24), відповідно до якої останній просив суд поновити відповідачу строк на подання доказів, долучених до заперечень на відповідь на відзив, а саме: відзиву на позовну заяву з додатками, яка була подана АТ «Херсонобленерго» в рамках справи №916/1218/23 та рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/1218/23 від 28.06.2023.

- клопотання (вх.№21139/24), відповідно до якого останній просив суд зупинити провадження у справі №916/1506/24 до перегляду справи №908/1162/23 у Касаційному порядку Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2024 року зупинено провадження у справі №916/1506/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №908/1162/23.

Розпорядженням керівника апарату №129 від 18.06.2026 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/1506/24, у зв`язку із прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 16.06.2026 №1182/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Одеської області, у зв`язку з поданням заяви про відставку».

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026 справу № 916/1506/24 розподілено судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2026 прийнято справу №916/1506/24 до провадження суддею Мостепаненко Ю.І. та поновлено провадження у справі №916/1506/24, у зв`язку з тим, що Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято постанову від 03.10.2025 по справі №908/1162/23. Також, зазначеною ухвалою суду, вирішено здійснювати розгляд справи спочатку та призначено підготовче засідання у справі на 08.07.2026.

29.06.2026 до суду від відповідача надійшли:

- заява (вх. № 22471/26), згідно якої останній просив суд забезпечити його участь у всіх судових засіданнях по справі № 916/1506/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС, яка задоволена ухвалою суду від 08.07.2026.

- додаткові пояснення (вх.№22476/26), відповідно до яких останній просив суд визнати поважними причини пропуску відповідачем строку на подання доказу та поновити цей строк; долучити до матеріалів справи: адвокатський запит №06/12 від 12.06.2026; лист НЕК «Укренерго» від 18.06.2026 №01/38464 разом із додатком; вирок Рибакову О.В. в підтвердження захоплення відповідача.

В судовому засіданні 08.07.2026 судом оголошено протокольні ухвали про:

- залишення без розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№18236/24 від 06.05.2024);

- відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх.№ 18237/24 від 06.05.2024), у зв`язку з відсутністю об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №991/5746/23, згідно ч.5 ст.227 ГПК України;

- прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№19330/24 від 14.05.2024);

- задоволення заяви відповідача (вх.№ 21130/24 від 27.05.2024) та заяви відповідача викладеної у додаткових поясненнях (вх..№22476/26 від 29.06.2026), - визнано поважними причини пропуску строку на подання доказів, поновлено строк на їх подання, згідно ст. 119 ГПК України та долучено додані до заперечень на відповідь на відзив докази та додані до додаткових пояснень докази, - до матеріалів справи;

- продовження строку підготовчого засідання на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 09.09.2026.

01.09.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№29601/26), відповідно до якого останній просив суд зупинити провадження у справі №916/1506/24 до набрання законної сили рішення суду по справі №916/3630/23 (916/4428/23).

В судовому засіданні 09.09.2026 судом оголошено протокольні ухвали про:

- відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи (вх.№18239/24 від 06.05.2024), оскільки відповідачем не наведено доводів чи мотивів неможливості самостійно надати експертний висновок у строк, встановлений для подання доказів;

- відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх.№29601/26 від 01.09.2026), у зв`язку з відсутністю об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №916/3630/23 (916/4428/23);

- про закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до розгляду по суті на 30.09.2026.

В судовому засіданні 30.09.2026:

- представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити;

- представники відповідачів проти задоволення позову заперечували, з підстав викладених у заявах по суті справи.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність повідомлення учасників справи про наявність судового розгляду з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд розглянув дану справу в межах розумного строку на підставі ст. 114 ГПК України.

В судовому засіданні від 30.09.2026 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд встановив наступне.

28.11.2018 АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №2834, з метою неперервного електрозабезпечення за наведеними об`єктами відповідача. Згідно з заявою, позивач 3 01.01.2019 приєднався до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії за особовим рахунком №2834 бази даних абонентів постачальника за врегульованим тарифом.

Так, до матеріалів справи долучено копію договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №2834, який підписано АТ «Херсонобленерго» та АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» (Том 2, а/с 169-173).

Згідно п.1.1 договору цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєдиання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживи (напалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633. 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом присднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про тинок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії. затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою КРЕКП від 14 березня 2018 року N 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об?єкті (об?єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕС кодами) в додатку 3 до цього договору (п.2.3 договору).

Згідно п.2.3 договору, споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків".

Порядок обліку електричної енергії споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт-тод). (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору, за підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу не залежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для Споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць, Споживач (його Постачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, в якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності).

Згідно п.3 3 договору, споживач, що е побутовим зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника електричної енергії та протягом чотирьох календарних днів (до 04 числа включно) надавати їх Оператору системи розподілу в один із таких способів: 1) через особистий кабінет на сайті Оператора системи розподілу; 2) за телефоном:+38 (0552) 48-06-20, 48-06-06; ; 3) шляхом зазначення показань у Сплаченому рахунку Оператора системи розподілу; 4) на електронну адресу http://ksoe.com.ua. У разі неотримання до 05 числа місяця, що настає за розрахунковим, показів лічильника та за умови, що лічильник електричної енергії не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний обсяг розподілу та споживання. Якщо за підсумками наступного місяця Споживач своєчасно надасть покази лічильника електричної енергії, визначення фактичного обсягу розподілу та споживання електричної енергії за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показів та показів. на які споживачем здійснено розрахунки.

Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку. Перевірка достовірності даних комерційних засобів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців, про що складається відповідний акт контрольного огляду засобу комерційного обліку. У разі ненадання Споживачем звіту про дані комерційних засобів обліку протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця (п.3.4 договору).

Відповідно до п.3.5 договору, визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається Адміністратору комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи розподілу.

Згідно п.3.6 договору, постачальник послуг комерційного обліку та оператор системи розподілу мають право здійснювати контрольні зняття показів лічильника електричної енергії Споживача. Оператор системи розподілу не рідше одного разу на шість місяців здійснює контрольне зняття показів лічильника електричної енергії та формує обсяг розподіленої та спожитої електричної енергії по споживачу за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника електричної енергії, з урахуванням його фактичних показань.

Згідно розділу 5 договору, ціною цього договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об?єкти) Споживача зазначені у в Паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача (п.5.1). Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора (п.5.2). Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків" (п.5.3). Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. (п.5.4). Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг розподілу електричної енергії (п.5.5).

Відповідно до підп.1 та підп.8 п.6.2 договору, споживач зобов`язався виконувати умови договору та у разі здійснення оплати за послуги з розподілу безпосередньо оператору системи здійснювати таку оплату у терміни передбачені додатком до цього договору.

За внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 до цього Договору, у разу якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо Оператору системи, Споживач сплачує оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (але не більше розміру пені встановленої в нормативно-правових актах) за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (п.8.5 договору).

Згідно п.9.1 договору, сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили, що перешкоджають виконанню договірних зобов`язань у цілому або частково. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідною довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України. Строк виконання зобов`язань за цим Договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.

Сторона, для якої виконання зобов`язань стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через 5 днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили (п.9.2 договору).

Цей Договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (п.11.1 договору).

Невід`ємною частиною договору є додатки: 1) № 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип тощо) ; 2) № 4 "Порядок розрахунків"; 3) № 5 "Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень"; 4) № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін; 5) №7 "Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання)"; 6) № 8 "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережах споживача";

Як вбачається з Додатку № 4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (розміщеного на офіційному сайті АТ «Херсонобленерго» https://ksoe.com.ua/contract_cabinet/contract_consumer/) визначено порядок розрахунків споживача за послуги розподілу.

Згідно п.5 додатку №4, споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 3 числа розрахункового місяця. Сума попередньої оплати визначається на основі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума авансового платежу або попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період.

Остаточний розрахунок за послуги з розподілу електричної енергії, та інших платежів згідно з умовами цього Договору, з врахуванням сум попередньої оплати, здійснюється на підставі рахунку. Оператор системи до 5-го числа ( включно) місяця, наступного за розрахунковим, формує рахунок на остаточну оплату,в електронному вигляді через веб сервіс «Особистий кабінет», який розміщується на сайті http://ksoe.com.ua (далі Сервіс.), що підтверджується належним повідомлення споживача на його e-mail адресу (електронну поштову скриньку). Дата належного повідомлення споживача є днем отримання рахунку. Строк оплати рахунків, становить 5 робочих днів з дня їх отримання. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово (п.6 додатку №4).

Відповідно до п.7 додатку №4, споживач зобов`язаний вносити плату за розподіл електричної енергії виключно коштами, якщо інше не встановлено діючим законодавством, на розрахункові рахунки Оператора системи розподілу, зазначені у цьому Договорі.

За дату оплати рахунка приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок Оператора системи розподілу. У разі надлишокої переплати за надані послуги за звітній розрахунковий період та у разі відсутності заборгованості за надані послуги, сума переплати зараховується споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж наступного розрахункового періоду. У разі наявності у споживача заборгованості та відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за надані послуги з розподілу, оператор систем розподілу зараховує, як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (п.8 додатку №4).

Як зазначає позивач, на виконання умов вказаного договору, ним було надано послуги з розподілу електричної енергії АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» у період з грудня 2022 по січень 2024, на підставі чого було сформовано рахунки №37489846 пр та здійснено коригування від 31.01.2024 (за листопад 2023). При цьому, відповідач за отримані послуги сплатив не в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 726 176,08 грн.

Також, позивачем за спірний період були сформовані акти прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії згідно договору №37489846 (номер особового рахунку) від 01.01.2019.

При цьому, після відкриття провадження у справі №916/1506/24, АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» 19.04.2024 було здійснено оплату частини боргу у розмірі 65 708,03 грн.

З огляду на зазначене, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 14.05.2024 вх.№19330/24) про стягнення з АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» 660 468,05 грн. -основної заборгованості, 1 716,96 грн. - пені, 143,06 грн. - 3% річних та 212,26 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 902 ЦК України, в свою чергу, встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

При цьому положеннями статті 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, правовідносини між АТ «Херсонобленерго» та АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» виникли на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №2834 шляхом підписання заяви-приєднання від 28.11.2018.

Згідно з частиною 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що оператор системи розподілу має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії.

Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови (пункт 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 в редакції від 14.03.2018).

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил (абзац 1 пункту 2.14 ПРРЕЕ).

Оператор системи розподілу зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (абзац 2 пункту 2.1.4 ПРРЕЕ).

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу (абзац 3 пункту 2.1.4 ПРРЕЕ).

Відповідно до п.2.1 договору, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою КРЕКП від 14 березня 2018 року N 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Як встановлено судом, АТ «Херсонобленерго» було сформовано відповідачу за послуги з розподілу електроенергії, за період з грудня 2022 по січень 2024, рахунки №37489846 пр, на загальну суму 1 340 978,34 грн, а саме (Том 1, а/с 57-110): від 01.12.2022 (за період з 01.12.2022 по 04.12.2022) на суму 775 334,50 грн; від 28.02.2023 (за період з 01.02.2023 по 28.02.2023) на суму 1045,26 грн; від 31.03.2023 (за період з 01.03.2023 по 31.03.2023) на суму 23 482,05 грн; від 30.04.2023 (за період з 01.04.2023 по 30.04.2023) на суму 56 237,58 грн; від 31.05.2023 (за період з 01.05.2023 по 31.05.2023) на суму 51 035,95 грн; від 30.06.2023 (за період з 01.06.2023 по 30.06.2023) на суму 43 131,93 грн; від 31.07.2023 (за період з 01.07.2023 по 31.07.2023) в сумі 42 789,95 грн; від 31.08.2023 (за період з 01.08.2023 по 31.08.2023) на суму 46 965,14 грн; від 30.09.2023 (за період з 01.09.2023 по 30.09.2023) на суму 63 583,47 грн; від 31.10.2023 (за період з 01.10.2023 по 31.10.2023) на суму 90 361,25 грн; від 30.11.2023 (за період 01.11.2023 по 30.11.2023) на суму 147 011,26 грн.

При цьому, у сформованому рахунку від 01.12.2022 (за період з 01.12.2022 по 04.12.2022) зазначено залишок станом на 01.12.2022 в розмірі -114 866,45 грн. (сума переплати, як зазначено позивачем у позовній заяві).

Також, позивачем за спірний період були сформовані акти прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії згідно договору від 01.01.2019 (номер особового рахунку№37489846).

31.01.2024 між сторонами було підписано акт-коригування до акту прийому передачі послуги електричної енергії за листопад 2023 від 30.11.2023, згідно з договором від 01.01.2019 №3749846, відповідно до якого сторони скоригували послугу з розподілу електричної енергії за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 в сторону зменшення на 65 982,49 грн. (Том 3, а/с 6).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій (Том 3, а/с 10- 23), відповідачем за отримані послуги з розподілу електричної енергії було сплачено відповідачу за спірний період 498 616,09 грн, а саме: №1698 від 14.11.2023 в сумі 90 361,25 грн; №1545 від 13.10.2023 в сумі 15 320,74 грн; №1546 від 13.10.2023 в сумі 63 583,47 грн; №1399 від 15.09.2023 в сумі 46 965,14 грн; №1181 від 15.08.2023 в сумі 42 789,95 грн; № 931 від 14.07.2023 в сумі 43 131,93 грн; №738 від 16.06.2023 в сумі 51 035,95 грн; №831 від 30.06.2023 в сумі 56 237,58 грн; №829 від 30.06.2023 в сумі 23 482,05 грн; №74 від 19.04.2023 в сумі 65 708,03 грн.

Таким чином, за підрахунком суду, сума несплачених відповідачем послуг з розподілу електричної енергії у спірний період становить 661 513,31 грн = (1 340 978,34 грн (сума всіх рахунків № 37489846пр) 65 982,49 грн (сума коригування за актом від 31.01.2024) 114 866,45 грн (сума переплати станом на 01.12.2022) 498 616,09 грн (сума здійснених оплат)).

Однак, позивачем у заяві про зменшення позовних вимог (вх.№19330/24 від 14.05.2024) визначено суму заборгованості відповідача за спірний період у розмірі 660 468,05 грн. Між тим, проаналізувавши наявні в матеріалах справи рахунки, судом встановлено, що позивачем при визначені у позовній заяві суми основної заборгованості допущено помилку у визначені розміру суми послуги з розподілу електричної енергії за березень 2023, а саме: зазначено 22 436,76 грн, тоді як рахунок від 31.03.2023 (за період з 01.03.2023 по 31.03.2023) сформовано на суму 23 482,05 грн. Різниця складає 1 045,29 грн.

Водночас, доказів зменшення або коригування вартості послуги з розподілу електричної енергії за березень 2023 року на суму такої різниці матеріали справи не містять.

З огляду на те, що суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, при визначенні розміру заборгованості суд виходить із суми, заявленої позивачем до стягнення, а саме 660 468,05 грн.

Щодо визначення розміру переплати за договором, суд зазначає таке.

Так, щодо наявності зазначеної у рахунку від 01.12.2022 (за період з 01.12.2022 по 04.12.2022) переплати у розмірі 114 866,45 грн станом на 01.12.2022 відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач разом із позовною заявою надав до суду рахунки №37489846 за період з липня 2022 року по листопад 2022 року. Згідно з рахунком №37489846, сформованим АТ «Херсонобленерго» за серпень 2022 року, переплата АТ «Херсонська ТЕЦ» становила 333 368,91 грн. АТ «Херсонська ТЕЦ» підтверджує наявність переплати у зазначеному розмірі станом на 01.08.2022 та вказує, що протягом серпня листопада 2022 року розмір переплати почав зменшуватися, тобто, у період захоплення АТ «Херсонська ТЕЦ», на базі якої було створено псевдопідприємство «ГУП Херсонтеплосети», та тимчасової окупації м. Херсона.

В свою чергу, позивач у відповіді на відзив вказує, що враховуючи те, що споживачем в період з 01.08.2022 по 30.11.2022 покази лічильника не передавались, то обсяги споживання розраховувались відповідно до приписів п.8.6.9 ККО та наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану».

З огляду на вищезазначені твердження, суд вважає за необхідне спочатку встановити розмір дійсної суми переплати відповідача за договором від 01.01.2019, яка підлягає врахуванню у спірний період, а саме: 333 368,91 грн або 114 866,45 грн.

Місцезнаходженням АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» , відповідно до інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: м. Херсон, Бериславське шосе 1.

Слід зазначити, що суд зупиняв провадження у цій справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 908/1162/23.

Так, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду переглянув у касаційному порядку постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 908/1162/23 про стягнення боргу за спожитий у листопаді-грудні 2022 року обсяг електроенергії на об`єкті, який знаходиться у місті Мелітополі.

Предметом розгляду Об`єднаною палатою було питання застосування частини 2 статті 13 та частини 2 статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до правовідносин, які виникли у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII) для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях (пункт 1); інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (пункт 3)

Так, у справі № 908/1162/23 Верховний Суд, залишаючи постанову суду апеляційної інстанції про відмову в позові без змін, зокрема виснував, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану від 16.11.2022 № 2764-ІХ частину третю статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» було викладено в редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Діюча редакція цієї норми (у відповідності до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» № 3050-IX від 11.04.2023) вказує, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Як зазначила Об`єднана палата, з 07.05.2022 ані пункт 7 частини першої статті 1-1, ані пункт 1 частини третьої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих - вказані у них території - набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» правовий статус тимчасово окупованої території РФ в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

З огляду на викладене у постанові у справі № 908/1162/23, Об`єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Об`єднана палата, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі № 908/1162/23 про відмову в позові, зазначила про те, що підставою для відмови в позові у цій справі, враховуючи положення статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому провадженні.

Суд враховує зазначені висновки Верховного Суду у справі № 908/1162/23 відповідно до положень частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правовідносини у справах є подібними за змістовим критерієм.

06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив Постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (в редакції наказу від 26.05.2026 № 987), м. Херсон Херсонської області було тимчасово окуповано з 01.03.2022 по 11.11.2022.

Крім того, суд вважає, що факт тимчасової окупації м. Херсон у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 є загальновідомою обставиною.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи рахунку № 37489846, сформованим АТ «Херсонобленерго» за серпень 2022 року (Том 1, а/с 42), переплата АТ «Херсонська ТЕЦ» становила станом на 01.08.2022 -333 368,91 грн.

При цьому, з наданих позивачем рахунків № 37489846, а саме: від 30.09.2022, від 31.10.2022, 30.11.2022 (Том 1, а/с 46-54) вбачається, що розмір переплати АТ «Херсонська ТЕЦ» почав зменшуватися та позивачем визначались обсяги розподіленої електроенергії у зазначені періоди.

Відтак, суд констатує, що позивач у даній справі враховував наявну переплату відповідача за період, коли територія місцезнаходження АТ «Херсонська ТЕЦ» вже перебувала в тимчасовій окупації, а саме: з серпня 2022 по 11.11.2022.

Відповідно до частини 1 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» її положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті (частина 2 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Таким чином, враховуючи те, що факт тимчасової окупації міста Херсона у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 є загальновідомим, а також беручи до уваги положення статті 13-1 Закону № 1207-VII та висновки Верховного Суду, викладені у постанові у справі №908/1162/23, суд дійшов висновку, що у період з серпня 2022 року по 11.11.2022 не підлягали врахуванню обсяги електричної енергії, розподіл яких здійснювався на тимчасово окуповану територію.

Отже, зменшення позивачем суми переплати відповідача за рахунок обсягів розподіленої електричної енергії, визначених за період тимчасової окупації міста Херсона, є безпідставним.

Відтак, для визначення дійсного розміру переплати відповідача, яка підлягає врахуванню у спірному періоді, суд має врахувати суму переплати, яка існувала станом на 01.08.2022, у розмірі 333 368,91 грн, та не враховувати її зменшення за рахунок обсягів електричної енергії, визначених за період з серпня 2022 року по 11.11.2022.

Щодо доводів позивача, стосовно того, що відповідачем в період з 01.08.2022 по 30.11.2022 покази лічильника не передавались, та обсяги споживання розраховувались відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану», суд зазначає наступне.

У п. 106-107 Постанови КГС Верховного Суду від 08.07.2026 у справі №916/1218/23 сформовано наступний висновок, що відповідно до Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Закону "Про ринок електричної енергії", Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", від 14.03.2022 №133 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам Міністерством енергетики України 13.04.2022 видано наказ №148, яким затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану. Цей наказ набув чинності з дня його опублікування 06.05.2022 і діяв до 05.12.2023. Водночас з огляду на ієрархію нормативно-правових актів, враховуючи приписи ст.13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" про заборону передачі електроенергії на тимчасово окуповану територію (і така заборона має абсолютний характер), Положення не регулювало (і не могло регулювати) питання електропостачання на тимчасово окупованій території.

Отже, наведений висновок Верховного Суду свідчить про те, що положення наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 не могли бути правовою підставою для визначення обсягів електричної енергії, що підлягали розподілу на тимчасово окупованій території, оскільки такі правовідносини були врегульовані спеціальними положеннями статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якими встановлено заборону передачі електричної енергії на тимчасово окуповану територію.

Відтак, визначені позивачем за вказаний період обсяги електричної енергії, нараховані за середньодобовим споживанням за період з серпня 2022 року по 11.11.2022 на підставі наказу № 148, не можуть бути підставою для зменшення суми переплати відповідача.

Водночас, враховуючи, що суд не має можливості встановити фактичний обсяг електричної енергії, розподілений у період з 12.11.2022 по 30.11.2022, та відокремити його від обсягів (та зазначене не входить до предмета доказування в межах справи), визначених позивачем за період тимчасової окупації м. Херсона, суд вважає за необхідне врахувати наявну станом на 01.08.2022 переплату у розмірі 333 368,91 грн, при цьому позивач не позбавлений можливості самостійно здійснити відповідне коригування обсягів розподіленої електричної енергії та суми нарахувань за період з 12.11.2022 по 30.11.2022.

Щодо сформованого позивачем рахунку від 04.12.2022, суд зазначає наступне.

Проаналізувавши сформовані позивачем рахунки, платіжні інструкції та акт коригування від 31.01.2024, суд встановив, що несплаченим відповідачем залишився рахунок від 04.12.2022 за період з 01.12.2022 по 04.12.2022, із визначеним обсягом розподіленої електричної енергії 1 715 691 кВт., із приміткою у рахунку: «Обсяги купованої електричної енергії визначено згідно даних ОСП, суміжних ОСР та даних споживання у аналогічному періоді попереднього рахунку. Повні точні дані щодо обсягів купленої електричної енергії буде визначено після отримання доступу до ТКО учасників ринку та споживачів».

У відзиві на позов, АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» зазначає про безпідставність нарахування позивачем вартості послуг з розподілу електричної енергії в обсязі 1 715 691 кВт·год за грудень 2022 року. Відповідач стверджує, що підприємство не могло фізично спожити у грудні 2022 року зазначений обсяг електричної енергії, оскільки фактичне споживання електричної енергії відповідачем відбувалося з 01 грудня по 04 грудня 2022 року до початку роботи генерації на Херсонській ТЕЦ. Як наслідок, на думку відповідача, АТ «Херсонобленерго» за період з 01.12.2022 по 04.12.2022 не могло розподілити по своїх мережах електричну енергію в обсязі 1 715 691 кВт·год.

Як встановлено судом, 05.12.2022 року відповідач звернувся до позивача з листом № 02-1/785 , в якому повідомив останнього, що 04.12.2022 року о 21:00 було включено в роботу електрогенеруюче обладнання АТ «Херсонська ТЕЦ». Споживання і розподіл електричної енергії на власні потреби ТЕЦ по договору №37489846 в 2022 році завершено з показами лічильників, що наведені в таблиці.

У відповіді на відзив, позивач стверджує, що АТ «Херсонобленерго» здійснило нарахування за грудень 2022 відповідно до Наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022р. № 148.

В свою чергу, відповідач у запереченнях на відповідь на відзив, вказує, що здійснене позивачем нарахування на підставі нібито даних споживання (розподілу) електричної енергії відповідачем за грудень 2021 року є безпідставним, оскільки за аналогічний період з 01 грудня 2021 року по 04 грудня 2021 року відповідач не отримував послуг з розподілу електричної енергії, враховуючи, що з 10.11.2021 відповідач використовував власну електричну енергію, яку сам виробляв. Зазначений факт позивачем не заперечується. АТ «Херсонська ТЕЦ» в опалювальний період працює в режимі електрогенерації та виробляє електричну енергію, якої достатньо як для власних потреб, так і для продажу назовні.

17.01.2023 АТ «Херсонобленерго» повідомило відповідача листом за вих.№20/07-47 від 17.01.2023 щодо коригування обсягів розподілу електричної енергії та зазначило, що АТ «Херсонобленерго» під час проведення розрахунку насамперед керується умовами договору, Кодексом комерційного обліку та наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148. Що стосується зауважень у визначених обсягах розподілу електричної енергії, відображених в «особистому кабінеті» споживача, для виконання корегувань обсягів електричної енергії, АТ «Херсонобленерго» просило надати можливість виконати контрольне зняття показників лічильника з метою, подальшого проведення перерахунку обсягів електричної енергії.

01.02.2023 відповідачем листом №02-1/100 на адресу позивача було направлено для підписання звітні баланси та акти звірки активної електроенергії за період з 2022, оформлені з боку АТ «Херсонська ТЕЦ».

24.03.2023 АТ «Херсонська ТЕЦ» звернулось до позивача з листом за вх.№02-1/317 з пропозицією виконати коригування обсягів спожитої активної електричної енергії за період 2022 по договорам розподілу і постачання електроенергії: №2834 і №37489846 з урахуванням даних балансів 2022.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» №02-2/1450 від 03.11.2023 «Про обсяги споживання електричної енергії споживачем АТ «Херсонська ТЕЦ», згідно даних комерційного обліку електроенергії обсяги спожитої активної електроенергії по договору з розподілу електроенергії №2834 (37489846), зокрема, за грудень 2022 становлять 127 545 кВт*год. Всі зазначені обсяги спожитої електроенергії підтверджуються показами електронних лічильників електроенергії, що зафіксовані системою АСКОЕ.

Листом вх.№1319/20.4/7-24 від 05.02.2024 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКПП) повідомило відповідача, що на підставі звернення споживача, АТ «Херсонобленерго» має відповідно до вимог ПРРЕЕ та ККО здійснити звірку обсягів спожитої електроенергії на об`єктах споживача електричної енергії за спірний період відповідно до фактичних показів засобів комерційного обліку. За результатами звірки скласти акт звіряння обсягів спожитої у спірний період електричної енергії (за підписами сторін). У разі необхідності здійснити коригування нарахувань за послугу з розподілу електричної енергії та надати споживачу скориговані рахунки щодо оплати послуг.

Водночас, за твердженнями відповідача, АТ «Херсонобленерго» досі залишає без реагування всі вищезазначені звернення.

Так, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

З вказаного наказу вбачається, що Херсонська міська територіальна громада, до складу якої входить м. Херсон, з 10.03.2022р. по 11.11.2022р. була тимчасово окупована Російською Федерацією, з 11.11.2022р. по 01.05.2023р. Херсонська міська територіальна громада включена до переліку Території, на яких ведуться (велися) бойові дії, з 01.05.2023р. до переліку Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022р. № 148 було затвержено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану. Вказане положення було чинним у період з 06.05.2022 до 05.12.2023.

Відповідно до пункту 1 Положення, яким передбачено особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, учасники роздрібного ринку електричної енергії керуються вимогами Закону України "Про ринок електричної енергії" та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням цього Положення, для забезпечення стабільної роботи ринку електричної енергії в умовах воєнного стану.

Підпунктами 1, 2 п. 9 Положення передбачено, що: 1) обсяги споживання електричної енергії на об`єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу КОЕЕ, крім об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях; 2) обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються:

з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення);

приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам;

приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача;

у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу.

Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи.

У постанові від 20.02.2024р. у справі №905/644/22 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду сформованого наступний висновок про застосування норм права.

"Обов`язковою передумовою для правильного визначення постачальником обсягів споживання електричної енергії будь-якими категоріями споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, є застосування коефіцієнта приросту/зниження споживання, розрахованого для відповідного періоду електроспоживання та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснює розподіл електричної енергії відповідному споживачу.

Таким чином, оператору системи розподілу належать повноваження щодо розрахунку коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи розподілу, який (оператор) має здійснювати зазначений розрахунок за наявними фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим.

При цьому визначення обсягів споживання електричної енергії на об`єктах таких споживачів із застосуванням відповідного коефіцієнта має відбуватися саме за даними (показниками) їх середньодобового, а не середньомісячного споживання в аналогічному періоді попереднього року, що об`єктивно може бути зумовлено непостійністю електропостачання в звітний період з причин знеструмлення або відключення електроустановок споживачів у зв`язку з пошкодженням чи руйнуванням об`єктів енергетичної інфраструктури (електричні станції, трансформаторні підстанції, лінії та вузли електромереж тощо) внаслідок ведення бойових дій під час воєнного стану.

Водночас норми підпунктів 1, 2 пункту 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148, на відміну від пункту 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, зобов`язують електропостачальника застосовувати коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії для всіх категорій споживачів, а не лише для індивідуальних побутових споживачів.

Таким чином, незастосування електропостачальником в умовах воєнного стану коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії при розрахунку обсягів електроспоживання призведе до неправильного розрахунку вартості фактично спожитої електричної енергії, а тому незалежно від причин нездійснення розрахунку відповідного коефіцієнта не може бути достатньою підставою для покладання на споживача обов`язку оплатити поставлену електроенергію лише за даними її середньодобового споживання в аналогічному періоді попереднього року, як це допускається пунктами 8.6.9, 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, оскільки викладене в підпункті 1 пункту 9 зазначеного Положення застереження виключає поширення норм цього Кодексу щодо такого майна, як об`єкти (електроустановки) споживачів, розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях".

Враховуючи наведене правове регулювання, встановлене Положенням затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148, а також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.02.2024 у справі № 905/644/22, визначення обсягів електричної енергії за об`єктами, розташованими на території, на якій ведуться бойові дії або яка є тимчасово окупованою, має здійснюватися з урахуванням спеціального порядку, встановленого пунктом 9 зазначеного Положення.

Як встановлено судом, у період з 01.12.2022 по 04.12.2022 об`єкт відповідача був розташований на території Херсонської міської територіальної громади, яка на той час належала до території, на якій велися бойові дії. Відтак, при визначенні обсягу електричної енергії за вказаний період позивач мав застосувати передбачений пунктом 9 Положення спеціальний порядок визначення такого обсягу.

Водночас, із матеріалів справи вбачається, що у рахунку від 01.12.2022 позивач визначив обсяг електричної енергії у розмірі 1 715 691 кВт·год, зазначивши, що обсяги визначено згідно з даними ОСП, суміжних ОСР та даними споживання в аналогічному періоді попереднього рахунку, а повні точні дані щодо обсягів купованої електричної енергії буде визначено після отримання доступу до ТКО учасників ринку та споживачів.

При цьому, відповідач зазначав, що за аналогічний період попереднього року, а саме з 01.12.2021 по 04.12.2021, він не отримував послуг з розподілу електричної енергії, оскільки з 10.11.2021 використовував електричну енергію, вироблену власним генеруючим обладнанням. Зазначені обставини позивачем не спростовані. Крім того, матеріали справи не містять відомостей про обсяг споживання електричної енергії відповідачем за грудень 2021 року, дані якого, як зазначено у рахунку, були використані при визначенні спірного обсягу.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що обсяг 1 715 691 кВт·год був визначений позивачем відповідно до спеціального порядку, передбаченого пунктом 9 Положення. Зокрема, відсутній розрахунок коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, який підлягав застосуванню у разі визначення обсягу за середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року.

При цьому, матеріали справи не містять необхідних вихідних даних для перевірки правильності визначення позивачем спірного обсягу, у зв`язку з чим суд також не має можливості самостійно здійснити такий розрахунок.

Таким чином, з огляду на наведене суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порядок та підстави визначення обсягу електричної енергії у розмірі 1 715 691 кВт·год за період з 01.12.2022 по 04.12.2022, а відтак не доведено правильність визначення вартості послуг з розподілу електричної енергії та розміру заборгованості, заявленої до стягнення за рахунком від 04.12.2022.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення заборгованості, нарахованої виходячи з обсягу 1 715 691 кВт·год за період з 01.12.2022 по 04.12.2022, згідно рахунку від 04.12.2022 задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги вищезазначене, відсутні також підстави для задоволення похідних вимог у вигляді стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних витрат.

В цей же час, аналізуючи питання обсягу щодо надання оцінки кожному з аргументів доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд керується висновками, викладеними Європейським судом з прав людини, який у справі Серявін та інші проти України, які зводяться до того, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог АТ «Херсонобленерго» у повному обсязі, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 01.10.2026.

Суддя Ю.І. Мостепаненко