Решение № 140229539, 01.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. Справа № 911/1802/26

Господарський суд Київської області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 911/1802/26

за позовом Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» (03164, Київська область, місто Київ, вулиця Булаховського, будинок №30-А; код ЄДРПОУ 34999122)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» (03151, Київська область, місто Київ, вулиця Ушинського, будинок №40, код ЄДРПОУ 34763967)

за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства «Укрсервісбудматеріали» (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок №50-В; код ЄДРПОУ 00294102)

про стягнення 242 000,00 гривень

без повідомлення (виклику) учасників справи

В С Т А Н О В И В

В провадженні Господарського суду Київської області (суддя Фурсова С.М.) перебувала справа № 911/1802/26 за позовом Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення його повернення за період з жовтня 2022 року по грудень 2024 року у розмірі 242 000,00 гривень.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.09.2026 (повний текст рішення складено та підписано 21.09.2026) відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» про стягнення неустойки у розмірі 242 000,00 гривень.

До Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» 22.09.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» адвоката Владімірової Ольги Василівни надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення з Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 гривень.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення та додані до неї документи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 123, частини другої статті 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 16 ГПК України.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Так, відповідно до статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності). Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро (частини третя статті 4 та частина п`ята статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За змістом пунктів 4, 6, 9 частини першої статті 1 вказаного Закону:

- договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

- інші види правничої допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

- представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 вказаного Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до Господарського суду Київської області надано:

- копію договору про надання правничої допомоги № 14-01/26 від 14.01.2026;

- копію додаткової угоди № 2 від 06.07.2026 до договору про надання правничої допомоги № 14-01/26 від 14.01.2026;

- копію детального опису наданих послуг адвокатом за додатковою угодою № 2 від 06.07.2026 до договору про надання правничої допомоги № 14-01/26 від 14.01.2026 станом на 18.09.2026;

- копію акту приймання-передачі наданої правничої допомоги № 2.9-1 від 18.09.2026;

- копію рахунку на оплату № 1 від 18.09.2026 на суму 50 000,00 гривень;

- копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 2341586020244776 від 21.09.2026 на суму 50 000,00 гривень;

- ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2247910 від 06.07.2026;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000958 від 16.07.2018.

Так, 14.01.2026 між адвокатом Владіміровою Ольгою Василівною (далі адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» (далі клієнт) був укладений договір про надання правничої допомоги № 14-01/26на таких умовах:

- клієнт доручає, а адвокат зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатковими угодами до нього здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту; клієнт зобов`язується сплатити гонорар та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та в строки, визначені розділом 5 цього Договору (пункт 2.1);

- адвокат надає клієнту таку правничу допомогу: правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань; представляє інтереси клієнта у судах всіх інстанцій під час здійснення, зокрема господарського судочинства тощо. Для цього адвокат користується правами, які надані законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, третій особі та інше (підпункти 2.2.1, 2.2.2 пункту 2.2);

- цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2028, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 4.1);

- зміни та доповнення до цього Договору оформлюються сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди (пункт 9.3).

06.07.2026 між адвокатом Владіміровою Ольгою Василівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання правничої допомоги № 14-01/26 від 14.01.2026, за умовами якої:

- ця додаткова угода визначає доручення клієнта та розмір і порядок оплати гонорару адвоката за надання правничої допомоги під час його виконання (пункт 1);

- даним клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати правничу допомогу у порядку, передбаченому умовами договору про надання правничої допомоги № 14-01/26 від 14.01.2026 у справі № 911/1802/26, включаючи підготовку усіх необхідних процесуальних документів та представництво інтересів клієнта у господарському суді першої інстанції (пункт 2);

- сторони погодили, що розмір гонорару за надання правничої допомоги встановлюється у фіксованому розмірі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень (пункт 3);

- оплата гонорару здійснюється у безготівковій формі, у строк, що не перевищує 5-ти банківських днів з дати виставлення рахунку (пункт 4);

- ця додаткова угода набирає чинності з дати її підписання обома сторонами та є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги № 14-01/26 від 14.01.2026 (пункт 5).

Детальний опис наданих послуг адвокатом Владіміровою О.В. за додатковою угодою № 2 від 06.07.2026 до договору про надання правничої допомоги № 14-01/26 від 14.01.2026 станом на 18.09.2026 містить найменування таких послуг та кількість витраченого на це часу.

В акті приймання-передачі наданої правничої допомоги № 2.9-1 від 18.09.2026, укладеного між адвокатом Владіміровою Ольгою Василівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» зазначено, що на виконання умов додаткової угоди № 2 від 06.07.2026 адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правничу допомогу:

- вивчення та аналіз матеріалів позовної заяви з додатками (4 години);

- пошук та вивчення судової практики для формування правової позиції (2 години);

- підготовка та подання заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (1,5 години);

- підготовка та подання клопотання про вступ у справу представника (0,5 години);

- підготовка та подання заяви на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України (1,5 години);

- підготовка та подання відзиву на позовну заяву з додатками до Господарського суду Київської області у справі № 911/1802/26 (5 годин);

- вивчення та аналіз письмових пояснень третьої особи (2 години);

- вивчення та аналіз відповіді на відзив Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» з додатками (5 годин);

- представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» шляхом участі в судовому засіданні 24.07.2026 (2 години);

- представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» шляхом участі в судовому засіданні 07.08.2026 (2 години);

- представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» шляхом участі в судовому засіданні 18.09.2026 (2 години).

Договір про надання правничої допомоги № 14-01/26 від 14.01.2026 та додаткова угода № 2 від 06.07.2026 до нього, що є його невід`ємною частиною, а також акт приймання-передачі наданої правничої допомоги № 2.9-1 від 18.09.2026, підписані сторонами угоди адвокатом Владіміровою Ольгою Василівною та генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» Горшуновим Ю.В., а підписи відповідних осіб скріплені печатками.

18.09.2026 адвокатом Владіміровою О.В. був виставлений Товариству з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» рахунок на оплату № 1 за юридичні послуги згідно додаткової угоди № 2 від 06.07.2026 на суму 50 000,00 гривень.

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів за № 2341586020244776 від 21.09.2026 адвокату Владіміровій О.В. перераховано Товариством з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» кошти у розмірі 50 000,00 гривень з призначенням платежу «Оплата за юридичні послуги згідно рахунку № 1 від 18.09.2026 без ПДВ».

Досліджуючи заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в контексті критеріїв, визначених статтею 126 ГПК України, суд зазначає наступне.

Нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. При цьому, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15-ц, від 26.09.2018 у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/3929/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

У пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 Європейським судом з прав людини зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Водночас суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Таких висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема, в постанові від 18.05.2021 у справі № 918/917/19.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд, хоч і враховує умови договору про надання правової допомоги та додаткові докази на підтвердження понесених учасником справи судових витрат, однак при такому розподілі керується виключно положеннями процесуального законодавства.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, додаткова постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2026 у справі №902/749/25).

Процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідає процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2025 у справі № 910/18250/16 (910/33/24).

З огляду на наданий адвокатом обсяг послуг, суд вважає, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 50 000,00 гривень не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою у суді, отже їх розмір є необґрунтованим, а їх стягнення з позивача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.

Здійснивши аналіз заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру з огляду на позовні вимоги, значення справи для сторін, суд дійшов висновку, що обґрунтованою, розумно необхідною, співмірною та пропорційною до предмета спору є сума компенсації відповідачу витрат на професійну правову допомогу у розмірі 25 000,00 гривень, а тому саме така сума належить до включення до судових витрат у справі та розподілу між сторонами відповідно до положень статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 126, 129, 221, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 911/1802/26 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» (03164, Київська область, місто Київ, вулиця Булаховського, будинок №30-А; код ЄДРПОУ 34999122)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» (03151, Київська область, місто Київ, вулиця Ушинського, будинок №40, код ЄДРПОУ 34763967) 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення складено та підписано 01.10.2026.

Позивач: Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Плутос»(03164, Київська область, місто Київ, вулиця Булаховського, будинок №30-А; код ЄДРПОУ 34999122)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр»(03151, Київська область, місто Київ, вулиця Ушинського, будинок №40, код ЄДРПОУ 34763967)

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Укрсервісбудматеріали»(01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок №50-В; код ЄДРПОУ 00294102)

Суддя С.М. Фурсова