Решение № 140229442, 01.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2026Справа № 910/8389/26за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синерджи Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь К"

про стягнення 19160,60 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Синерджи Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь К" про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 19160,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.01.2026 внаслідок настання аварійної ситуації, пов`язаної з залиттям нежитлових приміщень, позивачем було понесено збитки у розмірі 19160,60 грн, які відповідач, як власник нерухомого майна з якого відбулось затоплення, відмовився відшкодувати в добровільному порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору та звернуто увагу учасників справи на обов`язок юридичних осіб зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Ухвала суду від 13.07.2026 була отримана відповідачем 21.07.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R068126300780.

10.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

11.09.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення та клопотання про витребування.

17.09.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

21.09.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Як вбачається з відповіді № 40556789 від 28.09.2026 юридична особа з ідентифікаційним кодом 42518124 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь К", відповідач) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відповідача повідомлено про його обов`язок зареєструвати Електронний кабінет.

Відповідач був обізнаний щодо його обов`язку реєстрації Електронного кабінету, проте не зареєстрував його та не повідомив суд про причини такої не реєстрації. Подання процесуальних документів адвокатом відповідача через підсистему "Електронний суд" не звільняє відповідача від обов`язку зареєструвати власний Електронний кабінет, та тягне за собою відповідні процесуальні наслідки.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Оскільки, відповідач не зареєстрував Електронний кабінет, то подані ним заперечення та клопотання про витребування доказів, заява про надання додаткових пояснень повертається заявнику без розгляду. Суд відзначає, що оскільки, означені документи були подані в електронному вигляді, то судом наразі вирішується виключно процесуальна доля документів, фізичному поверненню вони не підлягають.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 165 ГПК України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Отже, оскільки, відповідач не зареєстрував Електронний кабінет, суду надано право вирішити спір за наявними матеріалами.

Суд відзначає, що строк на подання відзиву становить 15 днів з дати отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі. Оскільки, ухвала суду від 13.07.2026 була отримана відповідачем 21.07.2026, відзив мав бути поданий у строк до 05.08.2026. Відповідач подав відзив до суду 10.09.2026, тобто з пропуском строку більше ніж на місяць.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідач не заявляв клопотання про поновлення строку на подання відзиву, як і не вказав будь-яких причин його пропуску. За таких обставин у суду відсутні будь-які підстави для поновлення строку на подання відзиву та його прийняття. А отже суд залишає поданий відповідачем відзив без розгляду, а справу розглядає за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Синерджи Інвест" є власником нежитлових приміщень, що знаходяться у будівлі (в літері А) за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 59, загальною площею 2294,2 кв м. Нежитлове приміщення № 201 загальною площею 927,6 кв м; нежитлове приміщення № 101 загальною площею 620,6 кв м. (у тому числі місця спільного користування І - сходи площею 32,6 кв м, та місця спільного користування ІІ - сходи площею 18,2 кв м.; нежитлове приміщення № 1 загальною площею 404,6 кв м (у тому числі місця спільного користування І - сходи площею 22,3 кв м); нежитлове приміщення № 8 загальною площею 341,4 кв м. Означене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

В акті про залиття (затоплення) нежитлового приміщення від 03.02.2026 зафіксовано наступне:

1. Загальні відомості про об`єкт: нежитлове приміщення № 8 розташоване на цокольному поверсі, загальною площею 341,4 кв м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 59 у будівлі (в літері А), яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Синерджи Інвест". Приміщення розташоване у житловому будинку за вказаною адресою, управління яким здійснює ОСББ "Дипломат Хол".

2. Дата залиття: 29.01.2026 у вказаному нежитловому приміщенні було виявлено факт залиття (затоплення). У той же день представник власника приміщення звернувся до ОСББ "Дипломат Хол" з повідомленням про залиття. Представниками ОСББ 29.01.2026 було здійснено огляд постраждалого приміщення. Під час огляду джерело та безпосередню причину залиття встановити не вдалося у зв`язку з відсутністю доступу до нежитлового приміщення, розташованого над постраждалим приміщенням, доступ до якого на момент огляду був відсутній.

3. Встановлення джерела, причини та характеру залиття: 03.02.2026 представник ОСББ "Дипломат Хол" повідомив представника власника постраждалого нежитлового приміщення про те, що після отримання доступу до нежитлового приміщення, розташованого над постраждалим приміщенням, встановлено, що залиття відбулось саме з цього приміщення. За результатами огляду зазначеного приміщення встановлено наступні обставини, що призвели до залиття: виявлено пошкодження сантехнічного обладнання, а саме - розрив змішувача води, що імовірно стався у зв`язку з відсутністю опалення в зазначеному нежитловому приміщенні, внаслідок чого відбулось витікання води. Станом на дату складання цього акта акт про залиття з боку ОСББ складено не було.

4. Відомості про приміщення, з якого сталося залиття: нежитлове приміщення, з якого за інформацією ОСББ, відбулось залиття: розташовано над постраждалим приміщення за адресою: м. Київ, вул Жилянська, 59, нежиле приміщення 195, власник ТОВ "Ніколь К", згідно з витягом з Реєстру нерухомого майна.

5. Опис пошкоджень: у результаті залиття в постраждалому нежитловому приміщенні зафіксовано наступні пошкодження: 1) пошкодження підвісної стелі Армстронг (60*60 см), зокрема 8 картонок пошкоджені - містять сліди намокання та протікання, плями від вологи та 5 картонок відпали зі стельової конструкції і повністю зруйновані; 2) пошкодження (залиття) комп`ютерного монітору в кількості 1 штука через падіння мокрої картки зі стелі на екран; 3) пошкодження 4 столів, зокрема бічні стінки нижньої частини столів розбухли внаслідок намокання. Пошкодження зафіксовані шляхом візуального огляду. Фото та відеофіксація здійснена. Остаточний обсяг пошкоджень та розмір матеріальної шкоди можуть бути визначені додатково.

6. Підписання акту, зауваження сторін та призначення документа: цей акт складено з метою фіксації факту та обставин залиття нежитлового приміщення, опису виявлених пошкоджень майна, а також для подальшого використання за призначенням, у тому числі для захисту прав та законних інтересів власника постраждалого приміщення. У разі неявки представника власника приміщення, з якого, за інформацією ОСББ відбулось залиття, або у разі його відмови від підписання цього акта, про що робиться відповідний запис, акт вважається складеним належним чином та має юридичну силу.

Акт від 03.02.2026 був складений та підписаний представниками ОСББ "Дипломат Хол" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Синерджи Інвест". Представник власника приміщення, з якого відбулось залиття, на момент складання акта був відсутній, у зв`язку з чим акт ним не підписано.

До матеріалів справи також долучено фото пошкодженої стелі та столів.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 16/02/1 від 16.02.2026, в якому зазначено про залиття 29.01.2026 приміщення № 8 та складання відповідного акту 03.02.2026, в якому зафіксовано пошкодження та встановлено причини залиття. Позивач пропонував відшкодувати завдану йому шкоду шляхом придбання відповідачем плит підвісної стелі у кількості 13 штук та заміни бічних стінок 4 столів, або придбання аналогічних столів (доставка та розвантаження майна). Альтернативно було запропоновано перерахувати на банківський рахунок вартість підвісної стелі, нових столів та їх доставки. Позивач просив надати відповідь протягом 10 днів з дати отримання претензії. Докази направлення в матеріалах справи.

Відповідач надав відповідь на претензію, в якій зазначив про не визнання своєї вини у залитті приміщення, оскільки, воно сталось внаслідок обставин непереборної сили. Відповідач вказує про відсутність всього складу цивільного правопорушення, що унеможливлює застосування наслідків у вигляді стягнення збитків. Відповідач не погоджується з причинами залиття, вказаними в акті, оскільки, при огляді був відсутній слюсар-сантехнік. Також відповідач вказує, що розрив сантехнічного обладнання був спричинений відсутністю опалення, світла та низькими температурами. Отже відсутня вина відповідача та причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача і завданням шкоди. В акті зазначено про пошкодження 13 штук підвісної стелі, а рахунок виставлений за 16 штук. Відповідач пропонував звернутись до балансоутримувача в особі РСББ "Дипломат Хол" для відшкодування шкоди.

В підтвердження розміру завданої позивачу шкоди до матеріалів справи долучено: рахунок на оплату № 663 від 12.02.2026 на суму 2803,60 грн, з яких плита для підвісних стель упаковка 16 штук - 2153,60 грн (134,60 грн за 1 плиту), доставка - 650,00 грн; рахунок на оплату № 2336 від 10.02.2026 на суму 15160,00 грн, з яких вартість 4 столів (корпус) становить 13720,00 грн та фасад 4 столів - 1440,00 грн. Також вартість доставки столів згідно роздруківки з Нової пошти становить 1197,00 грн. Загалом згідно поданих позивачем доказів, ним було понесено витрати загальним розміром 19160,60 грн (2803,60+15160,00+1197,00).

Позивач просить стягнути з відповідача суму збитків, понесених ним, в зв`язку з залиттям його приміщення.

Згідно відповіді № 3385542 від 29.09.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколь К" є власником нежитлового приміщення № 1 (групи приміщень № 195) (в літ А) за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 59.

Крім того, відповідач не заперечує та не спростовує того факту, що він є власником нерухомого майна (приміщення № 195 по вул Жилянській, 59 у місті Києві).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

В силу приписів ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

В акті від 03.02.2026 вказано причиною залиття нежитлового приміщення № 8 по вул Жилянській, 59, що належить на праві власності позивачу, наступне: у нежитловому приміщенні № 195, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніколь К", і знаходиться над нежитловим приміщенням № 8 виявлено пошкодження сантехнічного обладнання, а саме - розрив змішувача води, що імовірно стався у зв`язку з відсутністю опалення в зазначеному нежитловому приміщенні, внаслідок чого відбулось витікання води.

Тобто причиною залиття є пошкоджене сантехнічне обладнання (розрив змішувача) у приміщенні, належному на праві власності відповідачу. Імовірною ж причиною пошкодження сантехнічного обладнання визначено відсутність опалення.

Частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Оскільки, сантехнічне обладнання (змішувач) знаходився у нежитловому приміщенні № 195, власником якого є відповідача, то означене майно (змішувач) є приватною власністю відповідача. А отже відповідальність за його цілісність несе саме відповідач, як власник нежитлового приміщення № 195.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно ст. 322, 323 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже саме відповідач має обов`язок належним чином утримувати своє майно та несе ризик його випадкового його пошкодження. Тобто саме відповідач є відповідальним за шкоду, спричинену, в зв`язку з пошкодженням його майна.

Щодо розміру заподіяної шкоди, суд вважає обґрунтованим її розмір у сумі вартості пошкоджених 13 панелей підвісної стелі та вартості їх доставки, вартості 4 столів та вартості їх доставки. Загалом сума прямих збитків становить 18756,80 грн (134,60*13+650,00+15160,00+1197,00).

Суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача вартості всіх куплених позивачем панелей, оскільки, він відповідає лише за пошкоджені внаслідок підтоплення панелі підвісної стелі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність протиправної поведінки відповідача (неналежне утримання майна, власником якого він є), розмір збитків, право вимоги відшкодування яких набув позивач (18756,80 грн) та причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, в той час як зі змісту частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, а саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відповідний висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України та презумпції вини заподіювача шкоди міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18.

Отже, позивачем доведено наявність складу цивільного правопорушення, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у визначеній судом частині.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги в повному обсязі та свідчили про відсутність у нього обов`язку відшкодувати позивачу завдану шкоду.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь К" (03045, м. Київ, вулиця Новопироговська, 50, ідентифікаційний код 42518124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Синерджи Інвест" (61013, м. Харків, вулиця Шевченка, 122, ідентифікаційний код 41462579) матеріальну шкоду у розмірі 18756 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн 80 коп., судовий збір у розмірі 2606 (дві тисячі шістсот шість) грн 29 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 403,80 грн - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко