Постановление суда № 140224092, 28.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/25722/25

Провадження № 2-с/638/354/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Рибальченко Л.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 26 грудня 2025 року за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,-

встановив:

26 грудня 2025 року Шевченківським районним судом м. Харкова за заявою ПрАТ «Харківенергозбут» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.12.2023 по 01.08.2025 у розмірі 16606, 96 грн на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» та суму сплаченого судового збору у розмірі 302,80 грн.

20 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить, поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу, скасувати судовий наказ від 26 грудня 2025 року, вирішити питання про поворот виконання судового наказу та повернення йому сплачених 268,40 грн судового збору, стягнути з заявника понесені судові витрати. В обґрунтуванні заяви вказує, що копію судового наказу з додатками він не отримував. Також зазначає, що сума заборгованості яка визначена стягувачем є необґрунтованою.

Розглянувши заяву про скасування судового наказу та доводи в її обґрунтування, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2025 року Шевченківським районним судом м. Харкова за заявою ПрАТ «Харківенергозбут» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.12.2023 по 01.08.2025 у розмірі 16606, 96 грн на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» та суму сплаченого судового збору у розмірі 302,80 грн.

Відповідно до частини другої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч.2 ст.171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З матерів справи вбачається, що на адресу боржника з рекомендованим повідомленням було направлено судовий наказ від 26 грудня 2025 року, який повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи, що ОСОБА_1 не був обізнаний про судовий наказ від 26 грудня 2025 року, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу від 26 грудня 2025 року.

В заяві про скасування судового наказу ОСОБА_1 зазначає, що сума заборгованості, яку вказав стягувач не відповідає дійсності.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, про задоволення заяви ОСОБА_1 та скасування судового наказу від 26 грудня 2026 року.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу та повернення йому сплачених 268,40 грн судового збору, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1)закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3)відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до правил статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частини 1-3 цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Згідно ч.5 ст.444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Відповідно до ч.6 ст.444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Суддя, дослідивши заяву про скасування судового наказу, та докази, якими ОСОБА_1 обґрунтовує підстави для повернення безпідставно стягнутого майна у розмірі 268,40 грн не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги, оскільки заявником в порушення вимог ч.6 ст.444 ЦПК України не надано документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ПрАТ «Харківенергозбут» понесені заявником судові витрати, суд зазначає, що ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу, на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судового збору.

Таким чином, вказана вимоги не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 171 ЦПК України,-

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про скасування судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова від 26 грудня 2025 року.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 26 грудня 2025 року за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію задовольнити частково.

Судовий наказ № 638/25722/25 від 26 грудня 2025 року, виданий Шевченківським районним судом м.Харкова за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію. - скасувати.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Роз`яснити стягувачу його право на звернення з тією самою вимогою до суду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Рибальченко