Решение № 140223232, 01.10.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 344/5439/26

Провадження № 2/452/1597/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючої судді Бікезіної О.В.,

при секретарі судового засідання Страхоцької Т.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою,-

В С Т А Н О В И В:

До Самбірського міськрайонного суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_2 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 296600,00 грн. витрати по сплаті судового збору в сумі 3559, грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_3 було укладено договір № 010029/4605/0000033 від 11.09.2024 року, предметом якого є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування автомобіля «Tesla Model 3» державний номерний знак НОМЕР_1 , зі строком дії з 14.09.2024 року по 13.09.2025 року.

18.04.2025 о 19 год 15 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Галицька сталася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортних засобів «Tesla Model 3» д.н.з. НОМЕР_1 (водій ОСОБА_4 ), «SKODA OCTAVIA A5» д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_5 ) та «Volkswagen Bora 1.9 TD» д.н.з. НОМЕР_3 (водій ОСОБА_1 ).

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.05.2025 у справі про адміністративні правопорушення № 344/7533/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу 850 гривень.

19.04.2025 власник транспортного засобу «Tesla Model 3» д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою № 28021445844 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО.

Відповідно до пунктів № 1.5 та 9.5 Договору № 010029/4605/0000033 вiд 11.09.2024, та звіту СОД ОСОБА_6 № 87172 від 09.05.2025, автомобіль « Tesla Model 3» реєстраційний № НОМЕР_4 , є конструктивно знищеним, вартість придатних залишків ТЗ відповідно зобов`язуючої пропозиції AUTOonline №28021445844 від 16.05.2025 склала 462 000,00 грн., тому позивачем була розрахована сума страхового відшкодування наступним чином: 1 200 000,00 71 400,00 462 000,00 120 000,00 = 546 600,00 грн., де 1 200 000,00 страхова сума; 71 400,00 - знецінення за період дії Договору страхування; 462 000,00 - вартість залишків пошкодженого ТЗ; 120 000,00 франшиза.

20.05.2025 ПрАТ «СК "Уніка"» склало страховий акт № 28021445844, в якому позивач визнав подію страховим випадком і прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 546 600,00 грн. шляхом перерахування безготiвкових коштiв на рахунок клієнта ІBAN ОСОБА_3 .

Відповідно до зазначеного вище страхового акту, позивачем виплачено страхове відшкодування на користь страхувальника у сумі 546600,00 грн.

Станом на 18.04.2025 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована у АТ СГ "ТАС" (ПРИВАТНЕ)" за полісом № 226791845 (ліміт за шкоду майну 250 000,00 грн., франшиза 0,00 грн.).

АТ СГ "ТАС" сплатило на користь ПрАТ «СК «УНІКА» страхове відшкодування у розмірі 250 000,00 грн.

Зважаючи на викладене, відповідач як винуватець ДТП, зобов`язаний відшкодувати позивачеві різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою 296600,00 грн. (546600,00 грн 250000,00 грн).

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження(а.с.43).

В підготовче засідання сторони не з`явилися.

При цьому представник позивача ПрАТ «СК Уніка»адвокат Білоконь І.В. надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.48-49).

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, але подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19 "суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи".

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 25 вересня 2026 року, є дата складення повного судового рішення 01 жовтня 2026 року.

Враховуючи визнання позову відповідачем, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного договору страхування, на вимогу відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обов`язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Судом встановлено, що ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_3 було укладено договір № 010029/4605/0000033 від 11.09.2024 року, предметом якого є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування автомобіля «Tesla Model 3» державний номерний знак НОМЕР_1 , зі строком дії з 14.09.2024 року по 13.09.2025 року.

18.04.2025 о 19 год 15 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Галицька сталася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортних засобів «Tesla Model 3» д.н.з. НОМЕР_1 (водій ОСОБА_4 ), «SKODA OCTAVIA A5» д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_5 ) та «Volkswagen Bora 1.9 TD» д.н.з. НОМЕР_3 (водій ОСОБА_1 ).Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.05.2025 у справі про адміністративні правопорушення № 344/7533/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу 850 гривень.

Відповідно до пунктів № 1.5 та 9.5 Договору № 010029/4605/0000033 вiд 11.09.2024, та звіту СОД ОСОБА_6 № 87172 від 09.05.2025, автомобіль «Tesla Model 3» реєстраційний № НОМЕР_4 , є конструктивно знищеним, вартість придатних залишків ТЗ відповідно зобов`язуючої пропозиції AUTOonline №28021445844 від 16.05.2025 склала 462 000,00 грн., тому позивачем була розрахована сума страхового відшкодування наступним чином: 1 200 000,00 71 400,00 462 000,00 120 000,00 = 546 600,00 грн., де 1 200 000,00 страхова сума; 71 400,00 - знецінення за період дії Договору страхування; 462 000,00 - вартість залишків пошкодженого ТЗ; 120 000,00 франшиза.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт №28021445844 від 20.05.2025 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 546 600,00 грн. та виплачено страхувальнику, що підтверджується платіжною інструкцією №038817 від 20.05.2025 року.

Станом на 18.04.2025 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована у АТ СГ "ТАС" (ПРИВАТНЕ)" за полісом № 226791845 (ліміт за шкоду майну 250 000,00 грн., франшиза 0,00 грн.).

АТ «СГ» «ТАС» сплатило страхове відшкодування на користь ПрАТ «СК» Уніка» страхове відшкодування у розмірі 250000,00 грн.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ч. 3 п. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц вказано, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором абоЗаконом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином, встановивши факт недостатності страхової виплати, здійсненої позивачу, як страховику потерпілого в ДТП, страховиком винуватця ДТП в межах ліміту, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування ПАТ «Страхова компанія «Уніка» заявленої ним до стягнення з ОСОБА_1 як з винуватця ДТП суми завданого збитку, розмір якого становить 296600,00 грн.

Відповідачем позовні вимоги визнанні, при цьому визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, керуючись ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Отже, позов ПАТ «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою підлягає задоволенню.

З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає таке.

Згідно ч. 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ПрАТ «СК «Уніка»при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 3559,20 грн., що підтверджено наданим позивачем платіжною інструкціями від 05 лютого 2026 року та 12 лютого 2026 року.

Оскільки позовні вимоги ПрАТ «СК «Уніка»задоволені у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача, понесені ним витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7000 грн. На підтвердження понесених витрат суду надано: договір №1/20ю про надання правової допомоги від 31.12.2020; Додаткову угоду №5 від 02.01.2026 до Договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020; виписку з ЄДР; Додаток №1 від 26.01.2026 до Договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020; рахунок №5 від 26.01.2026; акт надання послуг №5 від 19.03.2026 на суму 7000 грн., платіжну інструкцію № 920 від 28.01.2026; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю РН №1639 згідно якого адвокатом є Білоконь І.В..

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 3500 грн., що на думку суду відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, а також критеріям розумності та справедливості.

Керуючись ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 296600,00 (двісті дев`яносто шість тисяч шістсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» суму судового збору в розмірі 3559 (три тисячі п`ятсот п`ятдесять дев`ять) грн. 20 коп., витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п`ятсот гривень).

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, 6В, код ЄДРПОУ 20033533).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Судове рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Головуюча суддя