Постановление суда № 140222115, 28.09.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11689/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання - Новіцької О.К.,

представника заявника - Судоплатової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про арешт коштів боржника, заінтересована особа: головний державний виконавець Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тур Артем Олександрович, ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі свого представника-адвоката Судоплатової Г.В. звернувся до Подільського районного суду міста Києва зі скаргою на постанову головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тура Артема Олександровича від 21.04.2026 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 як таку, що прийнята з порушенням вимог законодавства, а також визнання неправомірної бездіяльності головного державного виконавця Тура А.О., яка полягає у неналежному дослідженні матеріалів виконавчого провадження та невиконанні обов`язку щодо перевірки фактичних обставин справи.

Скаргу мотивує тим, що у Солом`янському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 738/11689/15, виданого 21.01.2015 року Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 01.10.2014 року та до досягнення ОСОБА_3 - 18 років. Постановою головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тура А.О. від 21.04.2026 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містять на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електроні гроші на рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення/стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 100 856, 31 грн. Про наявність такої постанови скаржнику стало відомо 21.04.2026 року із банківського повідомлення.

Скаржник вважає таку постанову державного виконавця такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона порушує його права та законні інтереси та винесена неправомірно через неналежне дослідження матеріалів виконавчого провадження, внаслідок чого не перевіривши актуальний статус Стягувача та обставини, що мають значення для виконавчого провадження (зокрема, факт повноліття дітей та позбавлення стягувача статусу опікуна ще до досягнення дітьми повноліття).

Зауважує, що про факт позбавлення ОСОБА_2 статусу опікуна неповнолітніх дітей державній виконавчій службі було відомо ще у листопаді 2018 року та грудні 2021 року. Внаслідок неправомірних дій виконавця кошти були перераховані особі, яка вже не мала на це законних підстав.

Ухвалою суду від 05.05.2026 року скаргу прийнято до провадження та призначено судове засідання. Цією ж ухвалою витребувано у головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тура Артема Олександровича належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 та письмові пояснення з приводу скарги заявника.

Оскільки вимоги зазначеної ухвали суду не були виконані, ухвалою суду від 09.06.2026 року витребувано матеріали виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 у Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

20.09.2026 року до суду з Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги заявлені в скарзі підтримала, просила їх задовольнити.

Головний державний виконавець Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тур А.О., будучи належним чином повідомлений, в судове засідання повторно не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, пояснень по суті скарги не надала.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

На виконанні у Солом`янському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 738/11689/15, виданого 21.01.2015 року Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 01.10.2014 року та до досягнення ОСОБА_3 - 18 років.

Постановою головного державного виконавця Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві Подпорін Р.О. від 08.04.2015 року було відкрито вищезазначене виконавче провадження № НОМЕР_2.

Постановою головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тура А.О. від 21.04.2026 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містять на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електроні гроші на рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення/стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 100 856, 31 грн.

Разом з тим, в матеріалах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 наявний лист Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації №10658-1588 від 25.06.2019 року про те, що 26.11.2018 року ОСОБА_2 звільнена від обов`язків піклувальника над неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відносно ОСОБА_5 є діючим опікуном, а також лист Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації №10658-1758 від 17.07.2019 року аналогічного змісту.

Крім того, відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації № 915 від 02.12.2021 року ОСОБА_2 звільнено від повноважень піклувальника над неповнолітнім онуком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до її звернення.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Частиною п`ятою вказаної статті Закону визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Натомість у даному випадку державний виконавець під час винесення постанови про арешт коштів боржника не перевірив факту погашення заборгованості, а також не з`ясував актуального стану виконання рішення суду, адже у даному випадку ще з 02.12.2021 року ОСОБА_2 була звільнена від повноважень піклувальника над неповнолітнім онуком ОСОБА_6 , а відтак втратила статус стягувача у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені судом обставини та норми права, суд вважає, що підстави для подальшого арешту майна, накладеного 21.04.2026 на кошти боржника ОСОБА_1 Солом`янським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 відсутні, а тому такий арешт підлягає скасуванню, у зв`язку з чим скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконливого висновку про те, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню шляхом визнання неправомірними дій головного державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо неналежного дослідження матеріалів виконавчого провадження та невиконання обов`язку щодо перевірки фактичних обставин справи, зокрема статусу стягувача та наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, із одночасним скасуванням оскаржуваної постанови від 21.04.2026 року про арешт коштів боржника.

Водночас підстави додатково зобов`язувати Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вжити заходів для усунення допущеного порушення, а саме невідкладно скасувати арешт, накладений на грошові кошти боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та повідомити про це банківські установи - відсутні, оскільки фактично така вимога є способом виконання судового рішення про скасування арешту майна.

Керуючись ст. 12, 81, 258-261, 354, 447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про арешт коштів боржника - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тура Артема Олександровича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо неналежного дослідження матеріалів виконавчого провадження та невиконання обов`язку щодо перевірки фактичних обставин справи, зокрема статусу стягувача та наявності підстав для закінчення виконавчого провадження.

Скасувати постанову головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тура Артема Олександровича від 21.04.2026 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

В іншій частині скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.К. Левицька