Постановление суда № 140220639, 30.09.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1335/26

Провадження № 2/595/762/2026

У Х В А Л А

30.09.2026 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Содомори Р.О.,

при секретарі Присташ П.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської ради про визнання права власності на спадкове майно та встановлення юридичних фактів,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Бучацького районного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської ради про визнання права власності на спадкове майно та встановлення юридичних фактів

Ухвалою Бучацького районного суду від 25 вересня 2026 року відкрито провадження у справі щодо встановлення факту родинних відносин та визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В частині вимоги позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення факту реєстрації шлюбу відмовлено у відкритті провадження.

29 вересня 2026 року представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву про зміну предмету позову, у якій зазначила, що позивач не може встановити факт реєстрації шлюбу, оскільки наявні актові записи та свідоцтва, що підтверджують реєстрацію шлюбу. Також позивач позбавлений можливості встановити факт належності бабі та дідові свідоцтва про реєстрацію шлюбу, оскільки це прямо заборонено статтею 315 ЦПК. Тому, єдиний варіант у позивача довести родинні зв`язки це просити суд встановити факт, що ОСОБА_4 , 1934 р.н, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був чоловіком ОСОБА_5 , 1938 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно поданої заяви просить позовні вимоги викласти у наступній редакції: Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дочкою ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , померлого, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановити факт, що ОСОБА_4 , 1934 р.н, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був чоловіком ОСОБА_5 , 1938 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , померлої померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Дослідивши заяву про зміну предмета позову у даній справі, суд вважає, що така заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, сторона позивача змінила предмет позову, не змінюючи підстави позову, тому суд вважає за необхідне прийняти до провадження заяву про зміну предмета позову та долучити її до матеріалів справи, розгляд справи проводити з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Разом з тим, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, як вбачається з позовної заяви, враховуючи змінений предмет позову, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру про встановлення юридичних фактів, а також одну вимогу майнового характеру про визнання права власності на спадкове майно.

Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1-го відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн).

Ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем в позовній заяві вказано ціну позову 324 700 грн.

Таким чином, за вимогу про визнання права власності, яка є вимогою майнового характеру, позивачу слід було сплатити 2597,60 (324700х1%х0,8) грн судового збору.

Окрім цього, відповідно до вимог п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (1 331,20 грн).

Вищевказані заяви було подано до суду в порядку позовного провадження, а отже судовий збір повинен сплачуватися за ставками саме позовного провадження.

Відтак, оскільки в позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, позивач повинен був сплатити судовий збір за кожну вимогу по 1 064,96 (1331,20х0,8) грн, а саме, 2129,92 грн.

Таким чином загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання до суду даної позовної заяви становить 4727,52 грн.

При цьому позивачем сплачено судовий збір в розмірі лише 2131,00 грн.

Враховуючи наведене, для усунення недоліків позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 2596,52 грн. і додати до позовної заяви документи, що підтверджують його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд зазначає, що випадку невиконання вимог суду та не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде залишена без розгляду, в силу п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.177, 187 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Прийняти заяву представника позивача про зміну предмета позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Бучацької міської ради про визнання права власності на спадкове майно та встановлення юридичних фактів.

Позовну заявуОСОБА_1 до Бучацької міської ради про визнання права власності на спадкове майно та встановлення юридичних фактів залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання вимог даної ухвали в зазначений строк позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Р. О. Содомора