Решение № 140217335, 30.09.2026, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/2082/26

Номер провадження 2/728/1090/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Кирути Л.І.,

розглянувши в місті Бахмачі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР (вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.

І. Рух справи.

1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також Суд) від 25.08.2026 № 728/2082/26 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР (далі також Позивач, ТОВ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР), представництво інтересів якого здійснює Новіков Ігор Андрійович, до ОСОБА_1 (далі також Відповідач), за змістом якого Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором від 18.12.2025 № 18.12.2025-100000469 у загальному розмірі 11 040,00 грн, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 2 662,40 грн судового збору та 120,18 грн судових витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів.

2. Сторони, протягом строків визначених ухвалою Суду 25.08.2026 № 728/2082/26 з клопотанням про розгляд цієї справи з їх повідомленням (викликом) у судовому засіданні або ж із відповідною заявою проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не звернулися.

3. Відповідно до частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі також ЦПК України), Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

4. Окрім того, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Позиції учасників справи.

5. За змістом позовної заяви Позивач вказує, що 18.12.2025 між ним та Відповідачем укладено Кредитний договір (оферти) № 18.12.2025-100000469 (далі також Кредитний договір), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн зі строком позики 189 днів і датою повернення (виплати) кредиту 24.06.2026.

6. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка Економ фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка Стандарт. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

7. Комісія пов`язана з наданням кредиту 7% від суми кредиту та дорівнює 210,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

8. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки 0,78% = (4 413,56/3 000)/189 х 100%. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

9. Пройшовши ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку і підписавши електронним цифровим підписом заявку на отримання кредиту, Відповідач підтвердив, що він ознайомлений із паспортом споживчого кредиту, додатком до анкети позичальника, пропозицією про укладення кредитного договору, які у своїй сукупності складають умови Кредитного договору.

10. Того ж дня Позивач на виконання пункту 4.1. Кредитного договору перерахував Відповідачу кошти у рахунок кредиту на банківський рахунок Відповідача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-8293.

11. Відповідачем зобов`язання за Кредитним договором не виконувались, тому утворилась заборгованість, яка складає 11 040,00 грн, зокрема 3 000,00 грн за основною сумою боргу, 4 410,00 грн за нарахованими відсотками, 210,00 грн комісія (пов`язана з наданням кредиту), 420 грн додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 3 000 грн відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України.

12. Як на правову підставу своїх вимог Позивач посилався на статті 536, 610, 629, 625, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) а також на положення Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги і Закону України Про електронну комерцію.

13. Окрім того, просить стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та 120,18 грн судових витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів.

14. Відповідач заявлені позовні вимоги визнав частково виключно в межах фактично отриманого тіла кредиту та 20.08.2026 через модульну систему ЄСІТС Електронний суд подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти нарахування будь-яких відсотків, штрафів, комісій та пені, оскільки зазначив, що проходить військову службу у лавах Збройних Сил України під час дії воєнного стану, тому нарахування Позивачем будь-яких відсотків, комісій, пені та штрафів є неправомірним та суперечить частині 15 статті 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, згідно з якою військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

15. Також просив зменшити розмір заборгованості за кредитним договором, повністю відмовивши у стягненні всіх нарахованих відсотків, комісії, штрафів та пені за період його військової служби, обмежити розмір стягнення виключно залишком фактично отриманого тіла кредиту (основного боргу), справу розглядати за його відсутності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою про проходження військової служби (Форма 5) від 11.08.2026 № 4256/р, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України, про перебування його на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 з 16.01.2026.

16. Окрім того, на підтвердження точної дати мобілізації та для усунення розбіжностей у раніше поданих матеріалах, 21.08.2026 через модульну систему ЄСІТС Електронний суд подав клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.04.2022 № 89 про мобілізацію.

17. Представником Позивача 21.08.2026 через модульну систему ЄСІТС Електронний суд до Суду направлено відповідь на відзив, згідно з яким вказано, що між Позивачем та Відповідачем було укладено Кредитний договір, обрахування загальних витрат за яким базуються на припущені, що позичальник буде виконувати свої зобов`язання належним чином, а саме згідно графіку платежів, і у випадку належного виконання кожного окремого зобов`язання згідно графіку платежів кошти погашали б вимоги позивача у відповідності до частині 1 статті 534 ЦК України, таким чином було б погашено першочергово комісію та проценти, а решта коштів погасила б базу розрахунку.

17. Зазначив, положення паспорту споживчого кредиту стосовно формули обрахування денної процентної ставки, застосовуючи загальні витрати за споживчим кредитом, були додані у відповідності вимог Закону України Про споживче кредитування мають інформаційно-орієнтовний характер, та обраховуються на припущенні належного виконання зобов`язання позичальником.

18. Наголосив, згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за користування кредитом можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

19. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання та є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

20. Щодо розрахунку заборгованості Відповідача матеріали справи не містять жодних доводів, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

21. Зазначив, ТОВ Споживчий центр надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим, комісія за обслуговування пов`язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме: 1) організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, 2) забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, 3) забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, 4) забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, 5) консультаційні послуги, 6) інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена.

22. Окрім того, своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.

23. Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи, перелік яких встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

24. Вважає, пільга передбачена Законом України Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей може бути застосована саме з 16.01.2026, а не за весь час дії кредитного договору, так як з наданих відповідачем документів вбачається, що він проходить військову службу з 16.01.2026.

25. Щодо часткового визнання Відповідачем позовних вимог, останній не подав докази проходження ним військової служби на весь час дії строку кредитного договору та не довів наявність у нього права на пільгу, як військовослужбовця на весь час дії строку кредитного договору, просив позовні вимоги задовольнити.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.

26. Між Позивачем та Відповідачем 18.12.2025 укладено Кредитний договір (оферти) № 18.12.2025-100000469 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, зміст якого складають, пропозиція про укладення кредитного договору та заявка на отримання кредиту, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (а.с. 12-18, 15 -15 зворот, 16 зворот- 17).

27. Згідно з пунктами 2-7 заявки на отримання кредиту Позивач зобов`язався надати Відповідачу кредит у сумі 3 000,00 грн зі строком позики 189 днів, а позичальник зобов`язався повернути отриману суму кредиту у встановлений строк зі сплатою процентів за час фактичного користування кредитними коштами за фіксованою ставкою Стандарт у розмірі 1 процента в день протягом всього строку, на який надається кредит, та фіксованою ставкою Економ у розмірі 0,5 процента в день протягом первинного періоду та чергових періодів, в яких застосовується процентна ставка Стандарт користування кредитом, на який надається кредит (а.с. 15-15 зворот).

28. У відповідності до відомостей зафіксованих у квитанції IPay.ua від 18.04.2026, Позивач на виконання умов Кредитного договору № 18.12.2025-100000469 здійснив перерахування грошових коштів у сумі 3 000,00 грн на користь Відповідача (а.с. 35).

29. Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за договором № 18.12.2025-100000469 від 18.12.2025, станом на 28.07.2026 така заборгованість за період з 18.12.2025 по 25.06.2026 складає 11 040,00 грн, зокрема 3 000,00 грн за основною сумою боргу, 4 410,00 грн за нарахованими та непогашеними відсотками, 630,00 грн залишок комісій, 3 000,00 грн залишок відсотків за статтею 625 ЦК України (а.с. 20-22).

30. Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що ТОВ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на провадження господарської діяльності з наданням послуг кредитування (а.с. 23-23 зворот, 39).

31. Згідно з довідкою про проходження військової служби (Форма 5) від 11.08.2026 року № 4256/р, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України, старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 з 16.01.2026 (а.с. 47)

32. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.04.2022 № 89 старший солдат ОСОБА_1 , 1983 р.н., з 26 квітня 2022 року вважається призваним та направленим для проходження військової служби у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 . (а.с. 49-50)

33. Згідно довідки про проходження військової служби (Форма 5) від 11.08.2026 року № 4256/р, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України, старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 з 16.01.2026 року. (а.с. 48)

ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.

34. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

35. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

36. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

37. Суд звертає увагу, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

38. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

39. Суд враховує, що у кредитних спорах відбувається розподіл тягаря доказування:

(а) позивач повинен довести наявність договору кредиту, його умови, порушення цих умов відповідачем, розмір заборгованості за тілом кредиту, відсотками тощо;

(б) відповідач доводить обставини, якими він заперечує вимоги позивача (неукладення або недійсність договору кредиту, укладення його на інших умовах, факт погашення заборгованості повністю або частково, неправильність її розрахунку позивачем тощо).

40. Окрім того, Суд нагадує, що на сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence) і поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt).

41. Європейський суд з прав людини (далі також ЄСПЛ) у рішенні Джей.Кей. та інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) наголошує, що стандарт балансу ймовірностей притаманний саме цивільним справам.

42. Також цей стандарт доказування згадується ЄСПЛ у справі Бендерський проти України (BENDERSKIY v. UKRAINE) і полягає у тому, що для Суду, аби визнати певну подію такою, яка відбулася, достатньо дійти висновку про те, що з урахування усіх доказів вірогідність існування такої події є більшою за не існування.

43. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

44. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

45. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

46. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

47. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

48. Суд враховує, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

49. Також у статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

50. Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

51. Частиною першою-другою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

52. При цьому особливості укладання договорів в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію від 03.09.2015 № 675-VІІІ (далі також Закон № 675).

53. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 675 електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону № 675).

54. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону № 675).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675 у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

55. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

56. Стаття 12 Закону № 675 визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону № 675, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

57. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 13 Закону № 675 Розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України Про платіжні послуги, Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

58. Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 675 продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин.

59. У силу положень частини другої статті 41, статті 49 Закону № 675 передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.

60. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням викладеного вище, Суд вважає доведеним факт укладення між Позивачем та Відповідачем кредитного договору (оферти) від 18.12.2025 № 18.12.2025-100000469 та його належне виконання зі сторони кредитора у частині надання суми позики і наявність прострочення виконання зі сторони боржника, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 3 000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням по кредитному договору, яка підлягає стягненню з Відповідача.

61. Щодо інших заявлених до стягнення нарахувань, то Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 по справі № 363/1834/17 викладена правова позиція, за змістом якої немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною ані з огляду на приписи статті 21 Закону України Про захист прав споживача, ані з огляду на приписи статті 228 ЦК України. Ця умова може бути визнана недійсною як оспорювана.

62. Отже, заявлені до стягнення 630,00 грн комісії за надання та обслуговування кредиту за кредитним договором від 18.12.2025 № 18.12.2025-100000469 є такими, нарахуванням, що підлягають задоволенню.

63. Однак Суд відмічає, що відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

64. Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

65. Згідно з положеннями Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України Про часткову мобілізацію від 17 березня 2014 року та триває до цього часу.

66. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

67. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц вказано:

закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду. Законом не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду. Водночас статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано визначення поняттю демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, на організацію і штати мирного часу.

Системний аналіз наведених правових норм, а також загальновідомих обставин іноземної агресії щодо України дає суду підстави стверджувати, що у проміжки між періодами проведення мобілізації стан особливого періоду не припинявся.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, врахувавши наведені положення законодавства, дійшов правильного висновку про те, що позивачу як військовослужбовцю Збройних сил України проценти та штрафні санкції за кредитним договором не повинні нараховуватися, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

68. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 521/12726/16-ц зазначено, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

69. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2021 року у справі № 502/1438/18 вказано, що проценти (плата) за користування кредитом були нараховані ОСОБА_1, який є військовослужбовцем, в особливий період, тому, відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» не підлягали ним до сплати, а здійснені платежі за період виконання умов договору мали зараховуватись на погашення заборгованості за тілом кредиту.

70. Суд наголошує, що положення Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей, на які посилається Відповідч, не визначають періоду виникнення заборгованості за основним зобов`язанням в якості розмежовуючого критерію для визначення підстави застосування для пільг і гарантій у вигляді не нарахування штрафних санкції, а вказують виключно на статус суб`єкта, який користується такими пільгами.

71. Окрім того, Суд відмічає, що з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

72. Згідно з Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнний стан, який триває і на час розгляду цієї справи.

73. Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 12.02.2025 № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), а тлумачення зазначеного пункту свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- у періоді існування особливих правових наслідків. І таким періодом в Україні є дія воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після припинення або скасування такого стану;

- у договорах, на які поширюються вказані специфічні правові наслідки. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

- і безпосередньо у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), які полягають у звільненні від відповідальності за таке прострочення.

74. Враховуючи зазначене, Суд відхиляє доводи Позивача і знаходить безпідставним заявлення позовної вимоги щодо стягнення 4 410,00 грн процентів, нарахованих в якості плати за користування кредитними коштами та 3 000,00 грн процентів, нарахованих за статтею 625 ЦК України і відмовляє у їх стягненні.

V. Розподіл судових витрат.

75. Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

76. Згідно з частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.

77. При цьому Суд враховує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

78. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі також Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

79. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

80. Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2026 дорівнював 3 328,00 грн.

81. Згідно з платіжною інструкцією АТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК від 30.07.2026 № СЦ00130165 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що є мінімальним розміром судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір.

82. Також частиною першою статті 140 ЦПК України встановлено, що особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

83. Так, у відповідності до квитанції Поштової служби Е-ПОСТ від 04.08.2026 № 2183188 на суму 120,18 грн з описом вкладення до листа від 14.08.2026, накладна № 2183188, підтверджується надання послуги з їх поштового направлення, вартість якої склала 120,18 грн (а.с. 20, 26 зворот).

84. Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що судовий збір та сплачені витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, має бути компенсовано Відповідачем на користь Позивача повністю, а саме 875,39 грн (вісімсот сімдесят п`ять гривень 39 коп.) та 39,51 грн (тридцять дві гривні 65 коп.) відповідно.

85. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18.12.2025 № 18.12.2025-100000469 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР (вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором від 18.12.2025 № 18.12.2025-100000469 у загальному розмірі 3 630,00 грн (три тисячі шістсот тридцять гривень 00 коп.), яка складається з 3 000,00 грн (трьох тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за основним зобов`язанням і 630,00 грн (шістсот тридцять гривень 00 коп.) комісії за надання та обслуговування кредиту.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР (вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) 875,39 грн (вісімсот сімдесят п`ять гривень 39 коп.) в якості відшкодування сплаченого судового збору та 39,51 грн (тридцять дев`ять гривень 51 коп.) в рахунок відшкодування витрати, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, індекс 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Є.М. Сороколіт