Решение № 140215872, 24.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/917/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Придачука О. А.

за участі секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калінін Сергій Костянтинович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Калінін С.К., звернулася до суду з даним позовом у якому зазначає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис № 13830 від 31.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованості в розмірі 27508,52 грн., який позивач вважає таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки такий вчинено на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, після скасування постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 постанови КМ України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написі нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Окрім того зазначає, що позивач не підписував у будь-який спосіб кредитний договір з ТОВ «Мілоан», ніколи в будь-який спосіб не отримував одноразовий ідентифікатор, яким нібито був підписаний кредитний договір, об`єктивних доказів того, що позивач отримав, а тим більше використав одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору відповідачем не надано.

А тому просить захистити права ОСОБА_1 як споживача та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. за № 13830 від 31.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованості в розмірі 27508,52 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, зокрема, по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5550,00 грн.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача подав до суду заяву про про розгляд справи без його участі та без участі позивача, у якій зазначив, що позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, не заперечує пртти заочного розгляду справи судом.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

У матеріалах справи наявна заява представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 31.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міськог нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 13830, згідно якого з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ: 35234236, стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2293690 від 15.10.2020 року, укладеним з ТОВ «Мілоан» код ЄДРПОУ: 40484607, правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги № 68-МЛ від 14.05.2021 року є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236.

Також згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, 20.11.2018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після укладення шлюбу отримала прізвище ОСОБА_4 .

При цьому суд констатує про наявність розбіжностей у зазначенні прізвища позивачки у кредитному договорі та виданому на підставі такого кредитного договору, виконавчому написі, а саме: у кредитному договорі № 2293690 від 15.10.2020 року прізвище позивача значиться як ОСОБА_4 , а у виконавчому написі від 31.05.2021року зареєстрованому в реєстрі за № 13830 - Ігнатьо (дошлюбне).

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до розділу 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Як вбачається з оскаржуваного виконавчого напису, вчиняючи 31.05.2021 року виконавчий напис № 13830 приватний нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 1172, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Посилання нотаріуса на п. 2 Переліку документів у редакції постанови № 1172 свідчить також про те, що виконавчий напис вчинявся на не нотаріально посвідченому договорі.

Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 31.05.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс2).

Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

В контексті вказаної практики суд вважає обґрунтування цього рішення достатнім.

А тому враховуючи, що у ході розгляду справи судом встановлено, що виконавчий напис № 13830 від 31.05.2021 року вчинено на підставі п. 2 Переліку документів у редакції постанови № 1172, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню, та вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи що позивач від сплати судового збору звільнений, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі розмірі 1211,20 грн.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В обгрунтування витрат на правничу допомогу позивачем подано договір про надання правової допомоги № б/н 24 від 03.01.2024 року з Додатком № 1 у якому визначено, що за надання професійної правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 сплачує адвокатському бюро «Калінін і Партнери» гонорар (винагороду) в розмірі 5500,00 грн., рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару (винагороди) затверджені рішенням засновника адвокатського бюро «Калінін і Партнери» № 3/2018 віл 17.07.2018 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 11.04.2024 року, копію платіжної інструкції № 1478960386 від 12.01.2024 року про сплату за договором б/н від 03.01.2024 року з ОСОБА_1 - 2500 грн., та копію платіжної інструкції № 1481148665 від 14.01.2024 року за договором б/н від 03.01.2024 року з Гнепа А.А. 3000 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, яке мотивовано не співмірністю витрат на правову допомогу позивача зі складністю справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку зрозглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У висновку Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат.

При перевірці розміру судових витрат на правничу правову допомогу, суд приймає до уваги обсяг робіт, фактично проведений представником позивача адвокатом Калініним С.К. у даній справі, визначений у акті виконаних робіт (наданих послуг) від 11.04.2024 року, та вважає, що визначений розмір витрат на правничу допомогу є співмірними з обсягом виконаних робіт.

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, суд доходить висновку, що у даній конкретній справі витрати на правову допомогу у розмірі 55000 грн. є реальними, співмірними зі складністю цієї справи та наданими послугами, затраченим часом на надання таких послуг, підтвердженими матеріалами справи, відповідають критерію розумності їхнього розміру, підстав для зменшення розміру суми цих витрат у суду немає.

Ураховуючи те, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що представником відповідача не доведено наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь позивача, оскільки представником позивача адвокатом Калініним С.К. надано беззаперечні докази понесення позивачем таких витрат саме у розмірі, заявленому до стягнення.

За наведених обставин суд уважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 5500 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 352,354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калінін Сергій Костянтинович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити .

Визнати таким що не підлягає виконанню виконавчий напис № 13830, виданий 31.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ: 35234236, заборгованості за кредитним договором № 2293690 від 15.10.2020 року, укладеним з ТОВ «Мілоан» код ЄДРПОУ: 40484607, правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги № 68-МЛ від 14.05.2021 року є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, із урахуванням плати за вчинення нотаріусом виконавчого напису , в загальному розмірі 27508,52 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корп. 28) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп. ) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корп. 28) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , витрати на правничу допомогу в розмірі 5500,00 (п`ять тисяч п`ятсот грн. 00 коп.) грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук