Постановление суда № 140213908, 29.09.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/3453/25

Провадження № 2-п/192/10/26

Ухвала

Іменем України

29 вересня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В. А.,

розглянувши у відкритому судового засіданні в с-ще Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2026 року за допомогою електронного кабінету відповідач подав до суду клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що про існування заочного рішення суду він дізнався лише через декілька тижнів, оскільки не мав доступу до мобільного телефону.

Тому просив поновити йому пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2026 року (а. с. 209-210).

В судове засідання по розгляду клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відповідач та представник позивача не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду клопотання належним чином, причину неявки суду не повідомили (а. с. 213).

Ознайомившись із клопотанням та матеріалами справи, суд приходить до таких висновків.

10 липня 2026 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позов задоволено (а. с. 189-194).

Згідно ст. 283 ЦПК України - відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України - заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно матеріалів справи, відповідачу повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу копія заочного рішення суду була вручена 11 липня 2026 року, що вбачається з довідки про отримання документів в електронному суді (ЕС) і тому, враховуючи положення ч. 3 ст. 284 ЦПК України, відповідач мав право на подання заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, тобто до 31 серпня 2026 року (а. с. 195).

Разом з тим відповідач подав клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення лише 20 серпня 2026 року, і тому враховуючи положення ч. 3 ст. 284 ЦПК України такий строк поновленню не підлягає.

Крім того, суд не знаходить і інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Як зазначила в своїй постанові від 12 червня 2026 року Велика Палата Верховного Суду у справі №756/11081/20:

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Відповідач як причину пропуску строку на подання заяви вказує, що він ознайомився з повним текстом заочного рішення через декілька тижнів після отримання доступу до мобільного телефону. Після чого він мав намір подати заяву про перегляд заочного рішення, однак через проходження військової служби, виконання службових обов`язків та відсутність стабільного доступу до телефону і засобів зв`язку не мав реальної можливості своєчасно підготувати та подати заяву.

Як вбачається з доданої до заяви довідки форми 5 від 29 червня 2026 року, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації (а. с. 201).

Будь-якого підтвердження, що відповідач під час перебігу строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, немав можливості звернутись до суду із заявою про перегляд заочного рішення, відповідач суду не повідомив, оскільки доводи відповідача про отримання повного тексту рішення із запізненням спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою про отримання документів в електронному суді (ЕС), відповідно до якої зафіксовано підтвердження про отримання повного тексту рішення відповідачем 11 липня 2026 року.

Та обставина, що відповідач перебуває на військовій службі сама по собі не впливає на можливість подання процесуальних документів без додаткового підтвердження, що відповідач об`єктивно немав можливості своєчасно подати заяву про перегляд заочного рішення до суду.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких підстав, оскільки відповідач подав заяву з пропуском строків встановлених ст. 284 ЦПК України, при чому поважні причини, які б перешкоджали відповідачу подати заяву у встановлені строки відсутні, тому суд вважає, що в задоволені клопотання відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду слід відмовити, а подана заява про перегляд заочного рішення суду підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 126, 127, 284 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено і підписано суддею 29 вересня 2026 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.