Постановление суда № 140213615, 29.09.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 176/5145/25

Провадження №4-с/190/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря - Пронської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки справу за скаргою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сербін Богдан Олександрович, заінтересована особа: Жовтоводсько-П`ятихатський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця, -

встановив:

Скаржник ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сербін Б.О., звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати дії державного виконавця Жовтоводсько - П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не припинення в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, обтяження № 2597214 від 16.11.2005 арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови серії АЕ № 915592 від 07.11.2005 державної виконавчої служби м.П`ятихатки протиправними; зобов`язати державного виконавця Жовтоводсько - П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України припинити арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , який внесено на підставі постанови серії АЕ № 915592 від 07.11.2005 державної виконавчої служби м. П`ятихатки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, обтяження № 2597214 від 16.11.2005.

В обґрунтування скарги зазначив, що він є власником земельної ділянки кадастровий номер 1224555600:02:004:0121 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV ДП №010283, виданого 13.12.2001 Лихівською селищною радою народних депутатів. З метою оформлення відчуження зазначеної земельної ділянки він звернувся до Жовтоводської державної нотаріальної контори, де йому стало відомо, що в архівному Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявне обтяження, арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 2597214, яке зареєстровано 16.11.2005 П`ятихатською державною нотаріальною конторою на підставі постанови АЕ №915592 від 07.11.2005 державної виконавчої служби м.П`ятихатки.

При зверненні до Жовтоводсько П`ятихатського ВДВС, отримав відповідь, що на виконанні перебувало виконавче провадження №17091885 з примусового виконання виконавчого листа №2-721 виданого П`ятихатським районним судом Дніпропетровської області 06.12.2002 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , яке було відкрито 06.02.2006. Виконавче провадження закінчено 14.01.2014 року та знищено у зв`язку з закінченням строку зберігання. Тому відсутні підстави для зняття арешту з нерухомого майна. 27.03.2026 року рішенням П`ятихатського районного суду його позов про звільнення майна з під-арешту, задоволено. 22.07.2026 року постановою Дніпровського апеляційного суду провадження № 22-ц/803/6904/26, справа №176/5145/25 апеляційну скаргу Жовтоводсько-П`ятихатського ВДВС, задоволено. Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27.03.2026 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, де в позові ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, відмовлено.

07.09.2026 отримано відповідь за №121097 від Жовтоводсько-П`ятихатського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відповідно до якої в уповноваженої особи відсутні підстави для зняття арешту з нерухомого майна, належного ОСОБА_1 . Наявний арешт порушує права ОСОБА_1 , так як він не має можливості реалізувати свої права, як власник земельної ділянки та іншого йому належного майна.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сербін Б.О. в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали через підсистему «Електронний суд» заяву з проханням розглянути скаргу у їх відсутність, скаргу підтримують та просять її задовольнити.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про розгляд скарги повідомлена належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомила.

Жовтоводсько-П`ятихатський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через систему "Електронний суд" подали заяву у якій просили провести розгляд справи без участі представника ВДВС.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч.1 ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 1224555600:02:004:0121 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV ДП №010283 виданого 13.12.2001 Лихівською селищною радою народних депутатів.

Згідно актуальної Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.12.2025 року за реєстраційним номером №2597214, зареєстрованого 16.11.2005 року, відносно ОСОБА_1 , об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження , АЕ№915592, 07.11.2005, заявник: Відділ державної виконавчої служби м.П`ятихатки; власник: ОСОБА_1 ; реєстраційний ноимер обтяження: 9742977.

03.09.2026 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Жовтоводсько-П`ятихатського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо зняття арешту з його нерухомого майна, на що отримав відповідь в якій зазначено, що на виконанні у відділі перебувало ВП №17091885 з примусового виконання виконавчого листа №2-721 виданого П`ятихатським районним судом Дніпропетровської області від 06.12.2006 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , яке було відкрите 06.02.2006 року. Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АЕ№915592, 07.11.2005 обтяження накладено саме у виконавчому провадженні про стягненя аліментів з ОСОБА_1 14.01.2014 року виконавче провадження закінчено та знищено у зв`язку з закінченням строків зберігання.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 606-ХІУ виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження». Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404- VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 7 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № у 1404- VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. 3а частиною першою, другою, пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-

VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку,встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Тобто, після повернення виконавчого документу стягувача він повторно не пред`являвся до примусового виконання у встановленні законом строки, клопотання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу стягувачем не заявлялося.

Відповідно до вимог ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» у попередній редакції не передбачено обов`язкового зняття арешту з майна боржника державним виконавцем. Крім того, ВП ВС у п.78 постанови від 14.05.2025 у справі № 2/1522/11652/11 вказано, що нормою п. 16 розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішень (в редакції від 01.11.2022 року) визначено, що у разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про зняття арешту з майна боржника…., виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, в тому числі від сторін виконавчого провадження.

Отже, державний виконавець, отримавши заяву від боржника про скасування арешту та встановивши, що матеріали виконавчого провадження були знищені мав вжити заходи щодо їх відновлення та за результатами розгляду прийняти рішення щодо відповідної заяви боржника про скасування арешту відповідно до чинного на момент звернення із відповідною заявою законодавства. Враховуючи, те, що строки пред`явлення відповідних вимог виконавчого листа до виконання спливли, ВДВС відповідно до поданих до скарги матеріалів справи не вчинив відповідних дій. Наявність застарілого арешту з 2005 року грубо порушує права скаржника як власника, оскільки він позбавлений можливості вільно розпоряджатися своїм майном (продати, подарувати, заповісти тощо). Дії державного виконавця щодо не зняття арешту є протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси. Враховуючи вищевикладене є підстави для задоволення скарги.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 2 ст. 321 ЦК України передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З матеріалів скарги вбачається, що на даний час ОСОБА_1 не є боржником по будь-якому виконавчому провадженні.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. В контексті вищенаведеного положення Першого протоколу, втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) "справедливої рівноваги (балансу)" (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар" (individual and excessive burden). Принцип "пропорційності" (principle of proportionality), закріплений як загальний принцип у Договорі про заснування ЄС, а також визначений п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів).

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Слід зазначити, що наявність протягом тривалого часу (більше 12 років) не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача та за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення аліментів, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння та розпорядження своїм майном.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 83, 84, 258-261, 447-451 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сербін Богдан Олександрович, заінтересована особа: Жовтоводсько-П`ятихатський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця, щодо не зняття арешту, задовольнити.

Визнати протиправними дії Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 44703616 щодо не припинення в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, обтяження №2597214 від 16.11.2005 арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови серії АЕ №915592 від 07.11.2005 державної виконавчої служби м.П`ятихатки.

Зобов`язати Жовтоводсько-П`ятихатський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 44703616 припинити арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , який внесено на підставі постанови серії АЕ №915592 від 07.11.2005 державної виконавчої служби м.П`ятихатки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, обтяження №2597214 від 16.11.2005 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 29.09.2026 р.

Суддя: Ю.В.Кудрявцева