Приговор № 140213405, 29.09.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 193/1479/26

Провадження № 1-кп/177/233/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19 червня 2026 року за №12026041580000095, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст.89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

встановив:

18.06.2026 близько 20:30 години ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із своєю цивільною дружиною ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , косили траву неподалік вул. Гранітна, с. Мар`ївка Криворізького району Дніпропетровської області. До ОСОБА_12 зателефонувала її сестра ОСОБА_13 та повідомила, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 побив їх собаку, яка знаходилась на прив`язі в сільськогосподарському приміщені, що розташоване позаду будинку АДРЕСА_3 . Після чого ОСОБА_6 прийшов до свого сільськогосподарського приміщення де побачив лопату зі слідами рідини бурого кольору. Потім на газовій плиті сільськогосподарського приміщення побачив кухонний ніж, який належав батькові співмешканки ОСОБА_12 який в подальшому взяв до рук, щоб повернути власнику. Далі вийшов із сільськогосподарського приміщення та направився в напрямку свого помешкання за адресою: АДРЕСА_3 .

Підійшовши до другого під`їзду будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 побачив біля нього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_14 . В цей час у нього з ОСОБА_5 виник словесний конфлікт з приводу побиття собаки, після чого останній кулаком лівої руки замахнувся з наміром вдарити ОСОБА_6 по обличчю. В результаті вище зазначених подій у ОСОБА_6 виник раптовий умисел направлений на населення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_6 умисно наніс один удар кухонним ножем знизу вверх в ліву частину грудної клітини потерпілого. Після чого пішов з місця скоєння злочину до помешкання за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи №85 від 12.08.2026 у ОСОБА_5 виявлено: проникаюче колото-різане торако-абдомінальне поранення на лівій бічній поверхні грудної клітини з ушкодженням міжреберної артерії та куполу діафрагми, без ушкодження органів черевної порожнини (характеристика та особливості ранового каналу в медичних документах не вказані); лівобічний гемопневматоракс, яке виникло від дії предмета, що мав колюче-ріжучі властивості, яким міг бути клинок ножа; за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК України, за ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним у повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказане кримінальне правопорушення і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Крім того, суду пояснив, що розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого, потерпілого, дослідження матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи і пояснив, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення, яке зазначене в обвинувальному акті, з приводу пред`явленого обвинувачення пояснив, що 18.06.2026 після 20-00 год. він косив траву зі своєю співмешканкою ОСОБА_12 дізнався що ОСОБА_5 побив їхню собаку, його це обурило, він пішов до сараю, розташованого позаду будинку АДРЕСА_3 . Побачив там лопату зі слідами крові на ній. На газовій плиті побачив кухонний ніж, взяв його до рук. Вийшов з сараю та пішов в напрямку свого помешкання - будинку АДРЕСА_3 . Біля під`їзду побачив ОСОБА_5 разом з ОСОБА_14 . У них з потерпілим виник конфлікт через побиття собаки. Потерпілий вдарив кулаком по обличчю. Під час сварки він вдарив один раз ножем в ліву частину грудної клітини потерпілого. У скоєному кається, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що 18.06.2026 приблизно о 20-30 год він дійсно вдарив собаку лопатою, потім пішов до під`їзду будинку АДРЕСА_3 , був разом з ОСОБА_14 . В цей час до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_6 та почав пред`являти претензії щодо побиття його собаки. На фоні цього у них виникла сварка, він вдарив кулаком в обличчя обвинуваченого, після чого ОСОБА_6 вдарив його кухонним ножем в ліву частину грудної клітини. Жодних претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Цивільний позов подавати не буде. Просив сурово не карати.

Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про їх достатність для визнання ОСОБА_6 винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України за ознаками умисне тяжке тілесне ушкодження.

Згідно з частиною другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Так, при призначенні ОСОБА_6 покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Крім того, суд враховує особу ОСОБА_6 , який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, розлучений, на утриманні має чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не працює, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місце проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд зважає на ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке, згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого, у зв`язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі.

Водночас, зважаючи на визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, суд дійшов висновку, про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, але в умовах контролю за його поведінкою під час іспитового строку.

Визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (не свавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Документально підтверджені витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обраний до обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи.

Початок строку відбування покарання обвинуваченим обчислювати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін цілодобовий домашній арешт.

Речові докази:

- футболку чоловічу сірого кольору з малюнком у вигляді черепа зі слідами РБК, ніж з рукояткою чорного кольору зі слідами РБК, змив з РБК з дерев`яної лавочки біля будинку, 4 змиви з РБК з під`їзду будинку (т.2 а.п.16); ніж з рукояткою білого кольору, ніж з рукояттю коричневого кольору (т.2 а.п 72,73); зразки крові ОСОБА_6 (т.2 а.п. 142-142) - які зберігаються в камері схову ВП №9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили - знищити.

Матеріали кримінального провадження внесеного в ЄРДР за №12026041580000095 від 19 червня 2026 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 193/1479/26 (провадження № 1-кп/177/233/26).

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді, особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1