Постановление суда № 140212541, 29.09.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/14234/26

(2/199/9156/26)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Руденко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до комунального підприємства «ТЕПЛОЕНЕРГО» Дніпровської міської ради про захист прав споживача, визнання відсутності обов`язку щодо сплати необґрунтованої заборгованості, застосування строків позовної давності та зобов`язання провести коригування особового рахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з позовною заявою до відповідача про захист прав споживача, визнання відсутності обов`язку щодо сплати необґрунтованої заборгованості, застосування строків позовної давності та зобов`язання провести коригування особового рахунку.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження по справі, приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України з огляду на наступне.

Звертаючись з даною заявою, представник позивача зазначив, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. А споживачем, права якого захищаються цим законом, є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п.17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті 5 Закону № 3674-VI, оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об`єктів справляння судового збору.

Відповідно до п.22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Позивач звернувся до суду з метою визнання відсутності обов`язку щодо сплати необґрунтованої заборгованості, отже заявлені вимоги не пов`язані з якістю наданих послуг, а стосуються виключно обставин нарахування заборгованості.

Таким чином, предметом спору у даній справі не є порушення прав позивача як споживача у зв`язку з отриманням товару чи послуги неналежної якості.

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19.06.2018 року.

Отже, у даній справі позивач не звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328 грн.

Згідно пп.4 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви про забезпечення позову, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже позивачу необхідно сплатити судовий збір за кожну немайнову вимогу в розмірі 1 064,96 на р/р UA748999980313101206000004627, отримувач платежу: ГУК у Дн-кiй обл/АНД р/ 22030101, код ЄДРПОУ отримувача 37988155 , банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (назва суду, де розглядається справа), з поданням суду оригіналу платіжного документу для долучення до матеріалів позову.

Крім того, позивачем не зазначено яке саме право споживача порушено відповідачем.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185 ЦПК України; -

ПОСТАНОВИВ:

Позову заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «ТЕПЛОЕНЕРГО» Дніпровської міської ради про захист прав споживача, визнання відсутності обов`язку щодо сплати необґрунтованої заборгованості, застосування строків позовної давності та зобов`язання провести коригування особового рахунку, - залишити без руху для усунення недоліків, зазначених в ухвалі у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

У разі невиконання ухвали суду і не усунення недоліків в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Суддя: В.В. Руденко